Як обирають директорів підприємств "Укроборонпрому"

Про реформи в АТ "Українська оборонна промисловість" (раніше – "Укроборонпром") говорять не перший рік. Це й трансформація підприємств, і побудова нової системи управління, і, зрештою, словосполучення "антикорупційна інфраструктура", яке багатьом уже приїлося.

Утім, оборонно-промисловий комплекс – це не лише зброя, а й люди: інженери, конструктори, юристи, фінансисти та директори. З 2019 року директорів підприємств "Укроборонпрому" обирають на відкритих конкурсах із залученням громадськості. Ця традиція існує і під час війни, тож що можна про це розказати?

Конкурси на посади директорів підприємств "Укроборонпрому" запровадили у 2019 році за часів його гендиректора Айвараса Абромавичуса. Аби відбір був прозорішим, до участі в конкурсах запросили представників профільних міністерств, профспілок, посольств країн-партнерів та громадськості.

Туди увійшла і Незалежна антикорупційна комісія (НАКО). З 2019 року керівництво "Укроборонпрому" двічі змінилося, сам концерн перетворився на АТ, а велика війна внесла чимало безпекових та стратегічних змін. Однак традиція відкритих і прозорих відборів досі існує. Кожен новий сезон конкурсів покращував процедуру, але сам відбір завжди існував у єдиному форматі.

З великого переліку кандидатів обираються ті, хто має найбільш релевантний досвід. Якщо вони проходять безпекову перевірку, то комісія та запрошені учасники заслуховують кожного з них та ставлять найрізноманітніші запитання.

Потім учасники, що не мають права голосу (представники міністерств, трудових колективів, посольств та громадськості), висловлюються щодо кандидатур, а посольства щоразу дипломатично дякують за запрошення. Далі члени комісії влаштовують рейтингове голосування (нововведення 2023 року), на основі якого подаються пропозиції гендиректору для ухвалення фінального рішення.

Варто відзначити, що відбір 2023 року був багатим на так званих аутсайдерів – тих, хто ніколи не працював в оборонній промисловості, але виявив бажання спробувати свої сили в цій багатостраждальній сфері з тих чи інших мотивів.

Хоча комісія й займається відбором, але у 2023 році це був радше перевибір раніше призначених людей – заступників або в. о. на цих підприємствах. Людям, які працювали в екосистемі окремо взятого підприємства, не треба витрачати додатковий час на аналіз ситуації та оперувати абстракціями під час співбесід.

Превентивне розслідування

Роль НАКО як представника громадськості – дорадча. Ми спостерігаємо за процесом відбору, аналізуємо кандидатів, ставимо їм запитання та висловлюємо наші оцінки щодо корупційних, репутаційних та політичних ризиків.

Ми намагаємося зробити розслідування про кожного кандидата до того, як це зроблять журналісти після якогось скандалу (детальніше про методологію НАКО та результати конкурсів можна дізнатися в нашому підсумковому аналізі).

Керівництво "Укроборонпрому" може дослухатися до наших застережень, але рішення ухвалює на власний розсуд. У 2020 році кандидата з негативним висновком НАКО все одно призначили директором, однак лише на шість днів.

Ризики можуть бути менш артикульованими – на рівні загальної доброчесності. Наприкінці 2023 року підтвердилася наша підозра щодо одного з уже колишніх директорів підприємств Хмельниччини, якого призначили ще до великої війни.

"Природа очистилася"?

У попередні роки НАКО фокусувала свою увагу на низці основних факторів ризику, найголовнішим з яких була корупція – фактична або потенційна. Ідеться як про безпосередньо доведену участь у корупційних схемах, так і про ризики, повʼязані з бізнес-активністю кандидатів та членів їх сімей.

Звертаємо увагу на ділову репутацію: публікації в медіа та попередню діяльність. Важлива й політична складова: чи має кандидат політичний капітал або амбіції.

У минулі роки зустрічалися люди, політичне резюме яких складалося із спроб пройти до місцевої або центральної влади від провідної на той час політичної сили. Ці фактори досі актуальні. Однак є дещо, що ми підсвічували і що радше скептично сприймав "Укроборонпром": прихильність до проросійських сил.

Від початку запровадження конкурсних відборів було достатньо кандидатів, що "в найкращому" випадку були просто проросійськими, а в найгіршому – активно відвідували РФ після 2014 року. Після початку великої війни ситуація нарешті докорінно змінилася, а відверті або приховані симпатики Росії чи то не проходять ретельнішу безпекову перевірку, чи то просто залишилися в минулому.

"Одним із своїх найбільших здобутків я вважаю відсутність кримінальних справ". Це цитата одного з учасників конкурсу – дещо комічна, але надзвичайно сумна.

Дійсно, за всі роки існування "Укроборонпрому" підприємства під його парасолькою бачили чимало: неефективне управління, масштабні розкрадання, прямий саботаж або просто неспроможність виконати хоч якісь контракти і погасити мільйонні борги перед державою та власними співробітниками.

Крім цього, будь-яка діяльність, повʼязана із зброєю, – це завжди ризик. Тому за багатьма колишніми або чинними директорами підприємств тягнеться шлейф у вигляді судів та кримінальних справ різного ступеня серйозності.

Порівняно з попередніми роками, конкурси у 2023 році істотно відрізняються за якістю кандидатів. Більшість мають низький рівень ризику: 92,5% не мали кримінальних справ, а щодо 81,25% не було зафіксовано корупційних ризиків.

З-поміж новообраних керівників цей показник в обох випадках становить 100%. Це заслуга ретельнішої HR-політики чи природа дійсно очистилася, поки невідомо. Ба більше, ці напрочуд позитивні результати, на жаль, не дають такої ж гарантії щодо майбутньої діяльності обраних директорів. Це покаже час.

Утім, є один беззаперечний позитив: традиція відкритих та прозорих відборів незалежно від керівництва і навіть в умовах великої війни. Десять років тому про таку взаємодію з державою годі було й мріяти.