Слідами тютюнової тіні

Спробуємо розібратися, чому так сталося, чим це загрожує і що з цим робити.

В умовах, коли в Україні майже два роки триває повномасштабна війна і міжнародні партнери закликають нас вести пошуки внутрішніх ресурсів для наповнення бюджету, ще більш актуальними стають рішення, спрямовані на детінізацію економіки. 

Дискусія навколо Національної стратегії доходів до 2030 року показала, що інших варіантів зменшити діру у державній скарбниці залишилося не так багато.

Із тіньовою діяльністю боротися складно, а погіршення соціально-економічної ситуації створює додаткові передумови для її розширення. Це добре помітно на прикладі нелегальної торгівлі тютюновими виробами. 

Попри підвищену увагу до цієї проблеми податкового комітету парламенту, ТСК з питань економічної безпеки і регулярні заходи щодо посилення податкового контролю, частка нелегального ринку сигарет не лише не зменшилася, а й показала новий антирекорд.

Спробуємо розібратися, чому так сталося, чим це загрожує і що з цим робити.

Тренди минулого року

З даними Kantar, в Україні відбулося чергове зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами з 19,9% у 2022 р. до 21,8% у 2023 р., що супроводжувалося збільшенням втрат податкових надходжень (акцизний податок + ПДВ + роздрібний акциз) з 19,1 до 23,5 млрд грн (або на 23%). 

Оскільки акциз на тютюнові вироби зростає на 20% у рік, маємо дедалі більше недоотримання податків, які можна було би спрямувати на фінансування військових потреб. 

Для порівняння: у 2021 році частка нелегального ринку сигарет становила 16,9%, а втрати бюджету – 15,5 млрд грн.

Основною причиною цього негативного явища стало збільшення продажів контрафактної продукції, частка якої у загальному обсязі усіх спожитих в Україні сигарет у 2022-2023 роках зросла з 6,6 до 8,7%. 

Цей показник зменшився у листопаді 2022 року порівняно з серпнем з 8,0 до 5,2%, ще у червні 2023 р. перебував на рівні 6,9%, аж поки у жовтні не сягнув свого історичного максимуму 11,3%.

Що це може означати? Пригадаємо, що саме у другій половині 2022 року було припинено діяльність великого виробника контрафактних сигарет, який завдав збитків бюджету на суму понад 6,5 млрд грн. І для закриття цієї фабрики знадобилося безпосередньо втручання президента України. Але позитивний ефект тривав недовго. Все вказує на те, що вивільнена ніша знову заповнена.

Правда, новий сплеск характеризується певними особливостями. Сьогодні нелегальний ринок заповнили не лише звичні для України марки контрафактних сигарет, а й підробки відомих брендів. 

Вони дуже часто продаються в кіосках разом із оригінальною продукцією, але вдвічі дешевше, і їх вже вилучають правоохоронні органи. До такого явища потрібно поставитися дуже серйозно.

Рівень нелегальної торгівлі продукцією із маркуванням "Duty Free" або призначеної для експорту залишився високим. У 2023 р. він становив в середньому 11,5%, зменшившись лише на 0,2 в. п. порівняно з 2022 р. 

Відповідна схема зловживань перебуває на особливому контролі у державних органів, а з 1 жовтня 2023 року набрали чинності законодавчі зміни, які забороняють продаж вітчизняних тютюнових виробів із маркуванням "Duty Free" у магазинах безмитної торгівлі на час воєнного стану. 

Такий захід, ухвалений не без перешкод, однозначно, потрібно вітати. Але наскільки він буде ефективним, ми побачимо у нових звітах Kantar щодо нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

Зауважимо, що сигаретні пачки із написом "Duty Free" ще певний час будуть "реалізовуватися зі складських запасів". Крім того, заборона унеможливлює документальну легалізацію продажів через магазини безмитної торгівлі. 

Але виробництво нелегальних сигарет може продовжитися в інший спосіб. Наприклад, з необлікованої сировини. Як встановлено ТСК з питань економічної безпеки, деякі виробники тютюнових виробів мають підозріло високі втрати тютюнової сировини.

Є ще один небезпечний тренд. У 2023 р. 69% нелегальних сигарет реалізувалося у кіосках і магазинах, де вони розміщувалися поруч із легальною продукцією. Роком раніше цей показник становив 63%. Це вказує на те, що нелегальний тютюновий ринок "пускає дедалі глибше коріння", а боротьба з ним ускладнюється.

У регіональному розрізі "лідерами" за реалізацією нелегальної продукції в 2023 році виявилися Дніпропетровська обл. (17% загальноукраїнських продажів), Одеська обл. (12%), Львівська обл. та Харківська обл. (по 9%). 

Можна довго аналізувати, чому антирейтиг очолили саме ці регіони. Але наразі звернемо увагу на те, що наближеність території до лінії фронту посилює ризики нелегальної торгівлі тютюновими виробами.

Що нам підказує світовий досвід?

Як уже було сказано раніше, найскладніше боротися із контрафактним тютюновим ринком. Якщо боротьба з контрабандною продукції вимагає насамперед посилення митного контролю та налагодження ефективної міжнародної співпраці у відповідній сфері, то вкорінення великого контрафактного тютюнового бізнесу стає системною проблемою.

Показовим у зазначеному контексті є приклад Франції, де в 2019-2022 роках внаслідок необачної акцизної політики рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами збільшився з 14 до 32%, а близько половини реалізованих нелегальних сигарет сьогодні є підробними. Більш того, саме у цій країні споживається 61,5% від усього тютюнового контрафакту в ЄС. 

І Франція – це країна з розвиненою правоохоронною системою. На відміну від України, де також активно розвивається контрафактна складова тютюнового ринку, а інституційну спроможність контролюючих органів потрібно посилювати.

Звернемо увагу також на те, що країни з порівняно низьким рівнем доходу населення та традиційно високою поширеністю куріння мають високі ризики нелегальної торгівлі тютюновими виробами. 

Зокрема, у трійку "лідерів" ЄС за часткою нелегальних сигарет у загальному обсязі їх споживання (з показником 21% у 2022 р.) увійшла Греція. Країна не може досягти суттєвого зменшення власного нелегального ринку навіть в умовах багаторічної відмови від підвищення акцизу на сигарети.

Інший приклад – Болгарія, яка є однією з найменш розвинених у ЄС. Країна пережила кілька сплесків нелегальної торгівлі тютюновими виробами, боротьба з якими була успішною. У 2020-2022 роках частка нелегального ринку сигарет у Болгарії стабільно утримувалася на рівні 2%, що є найнижчим показником в ЄС. 

Але при цьому країна також відмовилася від підвищення акцизу на сигарети після досягнення ним мінімального європейського стандарту 90 євро за тис шт.

Щодо України, то оскільки реальні доходи населення продовжують зменшуватися, а ціна легальних сигарет – разом з акцизом зростати, дедалі більше курців обирають нелегальну продукцію. На цей попит намагається відреагувати пропозиція, що посилює стійкість нелегального ринку сигарет в Україні.

Що робити далі

Насамперед важливо усвідомити, що одні і ті самі заходи податкового контролю мають різну ефективність залежно від соціально-економічних обставин. Якщо б минулорічні кроки щодо протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами були б реалізовані у мирний час, ми могли би мати кращі тренди. 

Але підвищений попит на нелегальні сигарети, адаптивність тютюнових злочинців, підігріта їх прагненням скористатися сприятливим моментом для отримання високих прибутків, а також корупція нерідко дозволяють обходити створені державою перешкоди. 

Потрібно бути готовими до того, що на зміну одним злочинцям можуть приходити інші, а унеможливлені способи зловживань можуть замінювати більш досконалі. Але варіанту зупинитися і не реагувати на нові виклики в України немає. 

Необхідно налагоджувати/коригувати системну протидію причинам існування нелегального ринку. І, звісно, задля досягнення стійкого позитивного результату важливо далі посилювати інституційну спроможність органів контролю. 

Україна змушена підвищувати акцизний податок на сигарети, оскільки ми прагнемо вступити до ЄС. Але темп зростання податкових ставок має бути таким, щоб це не поглиблювало проблему нелегальної торгівлі тютюновими виробами. 

Нас точно не очікує легкий шлях до 90 євро, а у більш віддаленому майбутньому Україна навряд чи орієнтуватиметься на середні в ЄС показники ставок акцизів.