Як інноваційні підходи до ESG допомагають відновленню України
Під час війни та в перспективі відбудови України сталий розвиток набуває особливого значення і поступово стає ключовою складовою виживання та процвітання бізнесу, особливо коли йдеться про співпрацю з міжнародними інституціями.
Війна ставить підприємства перед викликом забезпечити економічну стійкість, одночасно зберігаючи соціальну відповідальність та враховуючи екологічні аспекти.
У цьому контексті важливо розглядати сталий розвиток як стратегію, що не лише сприяє внутрішньому зміцненню компаній, але й впливає на формування стійкого економічного середовища в умовах війни.
"Інноваційні компанії, які прагнуть адаптуватися, мають легший доступ до капіталу для реалізації своїх бачень, ніж будь-коли раніше. І відносини між компанією, її працівниками та суспільством переосмислюються", — пише Ларрі Фінк, засновник та генеральний директор BlackRock, у своєму щорічному зверненні до СЕО 2022 року.
Терміном, який визначає переосмислення цих відносин, прийнято вважати ESG (Environmental, Social, and Governance). Це структура, яка допомагає стейкголдерам оцінити, як бізнес працює з ризиками та можливостями, пов’язаними з екологічними, соціальними та управлінськими критеріями.
ESG та інновації: точка перетину
Термін ESG у сучасному розумінні вперше було згадано 2004 року у звіті ООН під назвою "Who Cares Wins", але широкої популярності ця концепція почала набувати пізніше. MIT Sloan Management Review зазначають, що з 2018 до 2020 року в брифінгах для інвесторів (earning calls) було помітно збільшення посилань на ESG на 671%.
Зараз це стало основною темою для акціонерів, рад директорів і керівників. Показово, що 90% компаній S&P 500 мають стратегії ESG. Bloomberg Intelligence заявляє про зростання активів ESG з 22,8 трлн дол. 2016 року до 35 трлн дол. 2020 року та, за прогнозами, до 50 трлн дол. до 2025 року.
ESG та інновації взаємодіють як дві силові точки, що доповнюють одна одну. Компанії, які розглядають цю взаємодію як стратегічну перевагу, перетворюють вимоги відповідальності на можливості для зростання та ефективного управління ризиками.
Це нове сприйняття сталості та інновацій стає основою для більш ефективного, відповідального та конкурентоспроможного бізнесу. Водночас немає чітких рамок для підприємств, щоб включити пріоритети ESG у розвиток інновацій.
Дослідження Єльської школи менеджменту Стенфордського університету, Wharton School Університету Пенсільванії, звертає увагу на те, що є кілька викликів, які заважають компаніям зосередити свої інноваційні зусилля та ресурси на ESG. Серед них:
1) визначення ESG як діяльності з дотримання вимог;
2) відсутність чіткої власності та критеріїв успіху;
3) відсутність швидкої рентабельності інвестицій або зв’язку з результатами діяльності компанії;
4) відсутність інтеграції в планування R&D портфоліо;
5) недостатня залученість та розуміння від співробітників.
Ресурс: Дослідження EY.
Де навчитися інноваційним підходам до ESG?
Протягом 2023 року українські бізнеси продемонстрували своє розуміння того, як нестандартні рішення стають двигуном для прогресу в ESG. 2023 року українська мережа Глобального договору ООН стала однією із 17 країн, яка реалізувала глобальну навчальну програму з інновацій SDG Innovation Accelerator for Young Professionals.
Ця інтенсивна дев’ятимісячна програма була розроблена, щоб активізувати потенціал майбутніх бізнес-лідерів і змінотворців.
Акселератор зосереджений на розробленні та впровадженні інноваційних рішень у компаніях за допомогою передових технологій, ініціатив і бізнес-моделей, які допомагають бізнесу досягати Цілей сталого розвитку і, відповідно, впливають на ESG-показники підприємств.
Програму було запущено в середині лютого 2022 року, але відновити навчання вдалося 2023 року. Із семи бізнесів, які подали заявки на участь, п’ять розробили та почали впроваджувати реальні проєкти.
Команда кожної компанії налічувала до чотирьох новаторів, молодих бізнес-лідерів, та чемпіона, представника керівництва. Завданням чемпіона було допомагати розвинути проєкт та представити його топменеджменту.
Протягом навчання команди ідентифікували виклик, над яким працюватимуть, та створювали й тестували реальні рішення — вигідні для бізнесу й корисні для суспільства.
E — допомога довкіллю
Команда компанії "Фармак" спільно з мережею "Аптека доброго дня" в рамках цієї навчальної програми розробили та реалізували проєкт "Ліки утилізуй — планету рятуй". Його мета – збір протермінованих чи непотрібних медикаментів від населення.
На сьогодні через відсутність відповідного рішення, ліки, у яких збіг термін придатності, потрапляють у ґрунти та води, і, як наслідок, шкодять екосистемі.
Негативний вплив відчувають на собі і люди, адже залишки ліків можуть повертатися до них через воду, овочі та рибу. Це може викликати алергічні реакції, отруєння або резистентність до препаратів у майбутньому.
Для того, щоб привернути увагу до проблеми, компанія "Фармак" разом із "Аптекою доброго дня" запустили інформаційну кампанію щодо важливості правильної утилізації ліків, а також встановили у 30 аптеках мережі спеціальні контейнери, в які можна викинути зайве із домашньої аптечки.
Все зібране буде безпечно утилізовано шляхом високотемпературного спалювання ліцензованою підрядною організацією. Лише за перший місяць після запуску проєкту вдалося зібрати більше 7500 л протермінованих ліків. Наразі проєкт є пілотним і діє лише у Києві, утім його мета – обʼєднати бізнес, населення та державу у великий національний проєкт зі збору за утилізації ліків.
На рівні ЄС немаєє гармонізованої системи збору ліків від населення. Однак майже 20 європейських країн мають власну модель зі збору медикаментів. Тепер і Україна зробила перший крок на шляху до розвитку культури відповідального споживання лікарських засобів.
Прикладом проєкту, також сфокусованого на E-компоненті, є ініціатива команди компанії Caparol Україна, що є частиною німецького концерну DAW. Проєкт цікавий тим, що спрямований на організацію безвідходного обігу тари для фарб.
В будівельному бізнесі процес виробництва з вторинної сировини та переробка використаної тари існують окремо. Команда Caparol Україна поставила собі за мету їх об’єднати в одну ініціативу.
До слова, щороку відходи складають приблизно 250 млн тонн пластику використаних відер фарби, а проєкт допоможе зменшити цей показник у десятки разів. Реалізація цього завдання потребує комплексного підходу, тому ще на етапі розробки концепту залучений потужний партнер — ГО "Україна без сміття".
Компанія Caparol Україна передбачає, що цей підхід буде прикладом для інших виробників, адже проєкт легко може масштабуватись та об’єднувати всіх представників будівельної галузі.
S — підтримка суспільства
ESG не обмежується викликами, пов’язаними з довкіллям. Одним із проєктів, спрямованих на підтримку суспільства, є кейс "Стати фінансовим партнером без бар‘єрів" від UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Його метою є створення сучасного інклюзивного банківського відділення для людей із різними потребами. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р "Про схвалення Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року", усі приміщення мають бути загальнодоступними і відповідати певному мінімальному переліку вимог.
Банк вивчає можливість створення пілотного проєкту відділення, наповнення якого виходить за визначений мінімум і стане комфортним і сучасним пунктом обслуговування для всіх клієнтів із особливими потребами.
Фокусом на S-складовій є кейс "Безпека під час війни" від команди НЕК "Укренерго". Мета проєкту — впровадити систему навчальних курсів та лекцій для співробітників НЕК "Укренерго" з надання першої домедичної допомоги, мінної безпеки та психологічної підтримки.
На час презентації рішення команда відзвітувала про понад 700 учасників, які пройшли корпоративні навчання. Енергооб’єкти НЕК "Укренерго" від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну піддаються регулярним атакам ракет і дронів.
Однією із цілей проєкту є зменшення травматизації на робочих місцях, вміння надавати домедичну допомогу колегам та собі до приїзду швидкої та підвищення обізнаності співробітників про ментальне здоров’я.
Компанія реалізовує проєкт у партнерстві з FAST, Mental Help від Глобального договору ООН в Україні, ГО "Всеукраїнська рада реанімації" та The HALO Trust.
Традиційно глобальна навчальна програма SDG Innovation Accelerator for Young Professionals завершується презентацією кейсів на Саміті Лідерів зі сцени Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Цьогоріч Україна вперше була фізично присутня на заході (до цього ми брали участь онлайн через ковідні обмеження). Свій проєкт представила компанія ІНТЕРПАЙП, і він присвячений реінтеграції та реабілітації ветеранів.
Компанія налічує приблизно десять тисяч працівників, з яких тисяча — мобілізовані. Ініціатива компанії — це системна взаємодія з працівниками та робота штабу, який створено 2014 року. Штаб працює в трьох напрямах:
1) допомога мобілізованим співробітникам;
2) медична, фінансова та юридична допомога пораненим;
3) допомога родинам загиблих.
Окрім перерахованої підтримки, у рамках програми компанія дає можливість зміни напряму діяльності демобілізованим працівникам та допомагає їм адаптуватися після повернення.
Кейс демонструє приклад комплексного підходу в роботі з ветеранами й може бути адаптований і впроваджений іншими бізнесами.
"Build back better" через інновації
Чому для України важливо розвивати інновації в бізнесі з урахуванням ESG навіть під час війни? Гасло "Build back better" означає не просто відновити все те, що було зруйновано, а мати чітке бачення, які нові стандарти та рішення стануть більш ефективними для відновлення України.
Цьогорічна Ukraine Recovery Conference у Лондоні стала нагадуванням того, що страхування ризиків є не єдиним викликом для інвесторів, які розглядають ринок України.
Недостатня кількість готових до інвестицій проєктів досі залишається гострим питанням. Підготовка нових проєктів, які мають потенціал до масштабування, та зміни в індустріях, є невід’ємною умовою залучення інвесторів уже зараз, а впровадження інновацій — це інструмент для збереження та підвищення інвестиційної привабливості.
Через такі історії успіху, як показали учасники програми SDG Innovation Accelerator for Young Professionals, український бізнес демонструє стійкість та розуміння відносин з інвесторами.
До слова, Європейський банк реконструкції та розвитку, найбільший інституційний інвестор в Україні, планує збільшити капітал на 4 млрд євро для підтримки країни. У разі погодження цієї допомоги, ми станемо найбільшою країною операцій ЄБРР.
Цей момент також буде історичним, бо ЄБРР лише вдруге в історії збільшить сплачений капітал.
Водночас ЄБРР прагне сприяти екологічно безпечному та сталому розвитку в усій своїй діяльності, тому для отримання фінансування, ESG-компоненти будуть взяті до уваги.
Компанії, які хочуть "грати в довгу" та розраховувати на доступ до капіталу, мають починати вже зараз звертати увагу на ESG-критерії. Це передбачає:
- Аналіз впливу: визначення ключових викликів ESG в бізнесі, оцінка їх впливу і значущість у коротко- та довгостроковій перспективах.
- Стратегічна інтеграція: включення ESG до стратегії бізнесу та встановлення цілей.
- Реалізація: врахування ESG у прийнятті рішень та управління ризиками. Залучення внутрішніх та зовнішніх стейкголдерів.
- Моніторинг і звітність: впровадження систем оцінки для відстеження прогресу в ESG, звітування за допомогою визнаних фреймворків (GRI, Communication on Progress Глобального договору ООН, TCFD).
Що стосується звітування та відстеження прогресу, то Європейське законодавство передбачає обов’язкову нефінансову звітність, а Україні як майбутньому членові ЄС потрібно готуватися до неї вже зараз.
5 січня 2023 року набула чинності CSRD, Директива щодо корпоративної звітності про сталий розвиток. Це законодавство ЄС, яке вимагає від компаній, включно з дочірніми, що не входять до ЄС, звітувати про ESG.
CSRD є частиною Європейської зеленої угоди, сприяє кліматичній нейтральності до 2050 року і вимагає від компаній звітувати про свою ефективність роботи над сталим розвитком відповідно до таксономії ЄС.
Тема ESG є ближчою для України, ніж може здатися на перший погляд, тому інноваційний підхід до цього питання — це не лише початок якісних змін. Це важливий елемент стратегії для українських бізнесів, що сформує не лише їхню конкурентоспроможність, а й підвищить інвестиційну привабливість та прогрес у сталому розвитку. А це обов’язково врахують закордонні інвестори в інвестуванні у відбудову України.