Фінтех у 2024 році: чого чекати

Здобутий галуззю унікальний досвід роботи у 2022 році помножився на розуміння у 2023-му, як працювати під час війни. Хочу поділитися міркуваннями щодо того, на що ми будемо орієнтуватися в роботі у 2024 році, і зупинитися на основних трендах, про які йшла мова на останніх українських профільних конференціях.

Штучний інтелект

Британський словник Collins назвав слово 2023 року: AI (штучний інтелект). Гадаю, більшість представників світового фінтеху з цим погодиться, адже від 2024 року ми очікуємо розвитку фінансової сфери завдяки інноваційним технологіям.

Зокрема, буде розвиватися впровадження штучного інтелекту в процес кредитування шляхом підвищення точності оцінок кредитоспроможності. Це станеться завдяки швидкій роботі алгоритмів з аналізу великих масивів даних. ШІ буде впроваджено в рутинні процеси, такі як онбординг клієнта.

Автоматична торгівля та інвестиції

Також значно розширяться можливості автоматизації інвестиційних рішень. Провідні світові платформи, наприклад, Robinhood, уже використовують ШІ для автоматизованої торгівлі на фондових, валютних та інших ринках. У найближчій перспективі інвестори зможуть зосередитися на створенні та впровадженні певних стратегій, віддавши механіку торгівлі штучному інтелекту.

Системи підтримки клієнтів

Розумна автоматизація набирає обертів і в частині оптимізації підтримки клієнтів. Удосконалення текстових, голосових і відео чат-ботів, наприклад, інтеграція з ChatGPT, дозволить споживачеві отримувати інформацію вночі або у вихідні дні. Це зменшить навантаження на відділи клієнтської підтримки та скоротить витрати компаній на обслуговування клієнтів.

Захист від шахрайства

Штучний інтелект значно спрощує вдосконалення алгоритмів виявлення обману та шахрайських моделей поведінки. Автоматичний аналіз великих масивів даних для виявлення потенційно небезпечних операцій буде займати набагато менше часу, ніж коли це здійснювалося вручну. Результатом стане покращення захисту від шахрайства та підвищення надійності фінансових угод для всіх сторін.

Фінансові послуги

Instant Payments

Попит на Instant Payments або Fast Payments – миттєві платежі в режимі реального часу – незмінно росте через складні економічні умови (пандемія, війна), коли швидкість отримання платежів може бути критичною для бізнесу. Прогнозується, що до 2030 року обсяг таких транзакцій зросте на 289%.

Миттєві платежі запровадили у свої фінансові системи понад 80 країн. Україна планує поетапно запровадити їх з 2024 року та привести у відповідність до принципів роботи миттєвих платежів Євросоюзу.

Зокрема, очікується, що з квітня 2024 року учасники системи електронних платежів (СЕП) будуть зобов’язані зараховувати кошти на рахунок отримувача протягом години, а з квітня 2025 року – за десять секунд.

Інклюзивні фінансові послуги

У 2019 році ексголова НБУ Яків Смолій зазначив: "Фінансова інклюзія – це не лише про збільшення кількості користувачів фінансових сервісів. Це про відповідальність перед людьми – прозорість та зрозумілість продуктів для користувачів".

З того часу фінансова інклюзія була одним з п’яти стратегічних напрямів розвитку фінансового сектору України до 2025 року і залишається однією з важливих передумов відновлення країни, незважаючи на вимушений перегляд державної стратегії у зв’язку з потребою сфокусуватися на спротиві російській агресії.

Постулати фінансової інклюзії універсальні: підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами, посилення захисту прав споживачів фінансових послуг, підвищення рівня фінансової грамотності населення.

Завдання всіх гравців платіжного ринку – пошук win-win рішення, де споживач отримає унікальну торговельну пропозицію, фінансова установа стане більш конкурентоспроможною на ринку завдяки інноваційним рішенням, а економіка виграє від розвитку ринку і включеності у фінансову систему всіх її учасників.

Тішить, що Україна, попри всі обставини, упевнено робить кроки в правильному напрямку. Для прикладу, у 2011 році банківський рахунок був тільки у 41,27% дорослих громадян України. У 2021 році цей показник подвоївся і становить 83,56%.

Технології

Відкритий банкінг

На одній з українських фінансових конференцій прозвучала думка, що гравці ринку фінтеху дуже чекають на впровадження в Україні відкритого банкінгу – технології, що дає більше можливостей для фінансових інновацій і для установ, і для клієнтів.

Суть відкритого банкінгу – надання (за згодою клієнта) доступу до банківської інформації споживачів стороннім постачальникам платіжних та фінансових послуг.

Мета доступу – запропонувати споживачам ширший спектр якісних та зручних фінансових сервісів. Це також позитивно вплине на розвиток ринку фінансових послуг завдяки збільшенню кількості гравців. Очікується, що до 2026 року світовий ринок відкритого банкінгу перевищуватиме 116 млрд дол.

Сподіваюся, що у 2024 році на законодавчому рівні нам вдасться зробити необхідні кроки для того, щоб відкритий банкінг нарешті прийшов і до нас.

Tap to Phone

В Україні триває зростання кількості безготівкових операцій: 93,5% у третьому кварталі 2023 року проти 92,8% у другому кварталі. Найбільша кількість операцій з картками в цей період припала на розрахунки з використанням терміналів у торговельній мережі: 73,6% проти 72,7% у другому кварталі 2023 року.

Не в останню чергу це пов’язане з обов’язковим запровадженням з 1 серпня 2023 року РРО для низки учасників малого та середнього бізнесу та, як наслідок, сплеском зацікавленості технологією Tap to Phone.

Вона не нова для українського ринку: перші новини про впровадження Tap to Phone датуються ще 2020 роком. Проте можливість мати в смартфоні водночас і POS-термінал, і РРО разом з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом та простотою використання стало справжнім виходом із ситуації для тисяч підприємців.

Наразі, за дослідженням MasterCard, 19% українських бізнесів (тобто кожен п’ятий підприємець) отримують дохід від продажів лише в безготівковій формі завдяки POS-терміналам, банківським рахункам або цифровим сервісам.

Враховуючи тренд на збільшення фіскальної жорсткості, жодних сумнівів щодо подальшого зростання актуальності Tap to Phone для українців у 2024 році немає.

Цифрові гаманці

Ще одна технологія, у якій ми є справжніми трендсеттерами, – це цифрові гаманці. За дослідженням Mastercard, зараз цифровими гаманцями користуються 30% споживачів у світі. В Україні цей показник становить 50%.

Фахівці Juniper Research прогнозують, що до 2026 року у світі буде 5,2 млрд користувачів цифрових гаманців – майже вдвічі більше порівняно з кінцем 2022 року. Загальна вартість транзакцій за допомогою цифрових гаманців до 2028 року зросте на 77%: з 9 трлн дол у 2023 році до 16 трлн дол у 2028 році.

De-Fi

Великі сподівання у 2024 році ми покладаємо на ширше проникнення в український платіжний ринок технології De-Fi (децентралізовані фінанси). Це спосіб використання блокчейн-технології для створення та надання фінансових послуг (позики, трейдинг, кредитування) без традиційних фінансових посередників.

Світова зацікавленість De-Fi зумовлена прозорістю, децентралізованістю та доступністю технології. Децентралізовані фінанси забезпечують миттєве здійснення транзакцій, що робить їх привабливими для міжнародної електронної комерції.

De-Fi розглядають як невід’ємну складову криптовалютної індустрії. Йдеться про такі інноваційні проєкти як децентралізовані біржі (DEX) та децентралізоване криптовалютне кредитування на більш вигідних умовах за традиційні.

Серйозність розвитку DeFi підтверджується підвищеним інтересом з боку регуляторних органів багатьох країн світу. Регулятори розглядають можливості регулювання технології, що може значно вплинути на традиційні фінансові системи. Власне, як і криптоактиви та цифрові валюти центральних банків.

Цифрові валюти

У 2024 році ми очікуємо на дві ключові події, що вплинуть на розвиток ринку платіжних послуг і нашу інтеграцію з ЄС. Це впровадження в Україні власної цифрової валюти центрального банку та регулювання ринку криптоактивів.

У звіті аналітичного центру Atlantic Council йдеться, що до кінця 2023 року програми з розроблення власних цифрових валют запустять понад 130 центральних банків, які становлять 98% світового ВВП. Очікується, що державна цифрова валюта повинна стати контрольованою альтернативою крипті, мати стабільний і не прив’язаний до основної валюти країни курс, здешевити розрахунки та, зокрема, полегшити міжнародні платежі, скоротивши ланцюжок їхньої вартості.

НБУ, який працює над впровадженням української цифрової валюти – Е-гривні, вважає, що вона як засіб для здійснення миттєвих роздрібних платежів фізособами може стати альтернативою наявним засобам та інструментам роздрібних платежів.

Водночас регулятор підтримує побоювання інших центробанків щодо негативного впливу цифрової валюти на фінансову систему країни, тож наразі над цим питанням ведеться ретельна робота із залученням найкращих фахівців платіжного ринку.

Хоча ринок криптоактивів в Україні ще не регулюється, 15,72% українців є їх активними користувачами та власниками. Україна входить до трійки країн, що найбільше користуються криптовалютою (разом із В’єтнамом та Філіпінами) і має шанси втримати ці позиції або принаймні лишитися в пʼятірці (з Індією та США).

Покращити роботу ринку криптоактивів може грамотне державне регулювання. Наразі з цього приводу ведеться ретельна робота. Зокрема, у парламенті перебуває законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обігу віртуальних активів в Україні".

Сподіваємося, його ухвалення створить усі умови для стабільної роботи та розвитку ринку віртуальних активів в Україні, а наша держава отримає шанс стати фінтех- і криптохабом центральної Європи. Для цього в нас є всі можливості.