П’ять нових правил гри для українських цифрових компаній на європейському рівні

Європейський ринок за більш ніж два роки з початку війни став набагато ближчим для українського бізнесу. 

Беззаперечний факт, що процес експансії українського бізнесу на ринки ЄС постійно набирає обертів. Чималий процент компаній вже надає значну частину своїх послуг на ринку ЄС або планує вихід на європейський ринок у найближчому майбутньому. 

Це означає, що компаніям напрочуд важливо моніторити актуальний стан та забезпечувати комплаєнс своєї діяльності відповідно до вимог законодавства ЄС. 

Так, нещодавно, на рівні ЄС був ухвалений абсолютно новий регламент, покликаний сприяти належному функціонуванню ринку цифрових послуг. Ним став Акт про цифрові послуги (DSA), ідеєю якого є: "нелегальне офлайн — нелегальне й онлайн".

Сфера дії DSA розповсюджується на різні галузі діяльності компаній, що надають цифрові послуги, зокрема мова йде про: 

• маркетплейси; 
• хмарні сервіси; 
• онлайн-платформи; 
• хостингові сервіси;
• месенджери;
• соціальні мережі;
• мережевих операторів;
• магазини додатків;
• інтернет-провайдерів

та інші онлайн-сервіси які, незалежно від фізичного місця розташування, надають посередницькі цифрові послуги у формі "простого каналу", "кешування" або "хостингу" користувачам з Євросоюзу. 

Виходячи з цього, стає очевидним, що сфера впливу DSA торкнеться великого кола українських компаній, які працюють безпосередньо в ЄС. 

Серед основних нововведень, на які потрібно звернути увагу можна виділити: 

• Призначення офіційного представника в державі та єдиної точки контакту як загальна вимога для всіх компаній;
• Створення прозорої системи модерації для постачальників хостингу;
• Створення механізму вирішення спорів для онлайн-платформ;
• Збір інформації та перевірка клієнтів та продуктів для маркетплейсів;
• Зміна правил для трансляції рекламних повідомлень для онлайн-платформ.

Призначення офіційного представника та єдиної точки контакту (загальна вимога для всіх компаній)

DSA зобов’язує усі платформи мережевої інфраструктури, хостинги та онлайн-платформи створити дві єдині контактні точки: одну для сприяння прямому спілкуванню з наглядовими органами, а іншу — для одержувачів послуг за допомогою легкодоступних засобів, таких як номери телефонів, адреси електронної пошти, електронні контактні форми, чат-боти або миттєві повідомлення. 

Тоді, як постачальники, які не зареєстровані в ЄС, але пропонують там послуги, повинні будуть призначити законного представника, який буде вирішувати всі питання, пов’язані з виконанням онлайн-сервісом вимог DSA в ЄС, контактувати з компетентними органами держав тощо.

Виходячи з тексту акту випливає, що такий представник повинен бути призначений для кожної країни. У той же час акт не містить обмежень щодо можливості призначення одного представника для декількох країн, що потенційно полегшить шляхи забезпечення виконання цих вимог. 

Отже, українським компаніям необхідно буде призначити точки контакту для швидкого та ефективного спілкування як з бізнес-користувачами, так і компетентними органами, а у разі відсутності юридичної особи або представництва в країні ЄС призначити офіційного представника.

Створення прозорої системи модерації для постачальників хостингу

DSA встановлює вимогу до всіх компаній публікувати не менше 1 разу на рік звіт про модерацію контенту. При чому для хмарних сервісів, веб-хостингу та інших постачальників послуг хостингу зобов’язанням є створення механізму для повідомлення третіми сторонами про наявність ймовірно незаконного контенту для своєчасного видалення або блокування доступу, а також повідомлення особи про рішення, прийняте на підставі повідомлення, та наявні механізми правового захисту.

Таким чином, українським постачальникам послуг хостингу потрібно мати відповідну політику модерації контенту, механізму повідомлення та оскарження рішення.

Збір інформації та перевірка клієнтів і продуктів для маркетплейсів

Спеціальним зобов’язанням для онлайн-платформ, які дозволяють споживачам укладати дистанційні контракти з торговцями є впровадження програми "Знай свого клієнта", де маркетплейси повинні гарантувати, що торговці можуть використовувати їхні послуги лише для реклами або пропозиції продуктів чи послуг споживачам із ЄС, у разі отримання конкретної інформації від торговців, включаючи контактні дані, ідентифікаційні дані, платіжні дані, зобов’язання торговця пропонувати лише продукти чи послуги, які відповідають законодавству ЄС. 

Також здійснення належної перевірки продуктів і послуг, перш ніж дозволити торговцям пропонувати їх на онлайн-ринку.

Зокрема, українські маркетплейси повинні отримати та докласти розумних зусиль для перевірки інформації про продавця та запропоновані продукти чи послуги, перш ніж дозволити використання платформ.

Створення механізму вирішення спорів для онлайн-платформ

Соціальні мережі, пошукові системи, електронні майданчики, онлайн-реклама мають забезпечити внутрішні системи розгляду скарг щодо модерації вмісту, такі як розміщення незаконної інформації або заборону доступу до інформації тощо. 

Зобов’язанням є також організація сертифікованого позасудового механізму медіації щодо таких рішень.

А отже, національним онлайн-платформам необхідно розробити чіткий механізм вирішення спорів, який передбачав би можливість ініціювання позасудового врегулювання спору.

Маркетинг для онлайн-платформ

Тепер онлайн-магазини, соціальні мережі повинні подавати якомога повніші дані, гарантуючи, що для кожної конкретної реклами одержувач може ідентифікувати (i) що інформація, що відображається, є рекламою; (ii) особа, від імені якої відображається реклама, (iii) змістовна інформація про основні параметри, що використовуються для визначення одержувача, якому відображається реклама.

Отже, всі українські онлайн-платформи, які забезпечують зв’язки між покупцями та продавцями будуть зобов’язані забезпечувати прозорість реклами.

І що ж робити? 

Безумовно, метою DSA є встановлення правил ведення онлайн-бізнесу та кардинальна зміна того, як компанії пропонують і використовують цифрові послуги в ЄС, запроваджуючи зрозумілі стандарти та вимоги щодо зменшення шкоди для кінцевого юзера, протидії онлайн-ризикам та зумовлюючи надійний захист прав користувачів в Інтернеті. 

Не виключенням будуть і українські компанії, що присутні на європейському рівні або планують експансію у майбутньому або надають послуги користувачам з ЄС на території України. 

Незважаючи на те, що старт застосування Акта відтерміновано до 17 лютого 2024 року, вкрай важливо, вже зараз детально проаналізувати новації та адаптувати свою бізнес-модель до визначених вимог, зокрема щодо наявності контакт центру, юридичного представника в ЄС, прозорості модерації, механізму скарг та оскарження рішень, змін правил трансляції реклами та перевірки клієнтів та продуктів на дійсність.

Співавтор: Ельміра Шевченко молодший юрист фірми ETERNA LAW