Українська правда

Два кроки для продовження реформи ліквідації збиткових підприємств

Що заважає ефективно ліквідувати збиткові державні підприємства і які законодавчі зміни необхідні?

Наразі Фонд державного майна України має в управлінні понад 2 тис державних підприємств і процес передачі державного майна триває. 

Фонд здійснює поглиблений аналіз цих компаній, класифікуючи їх як об'єкти для приватизації, ліквідації або управління. За попередніми оцінками, кількість підприємств, призначених до ліквідації, може становити понад 1280.

Очікується, що ліквідація цих підприємств призведе до погашення близько 386 млн грн боргів перед державним бюджетом та 57 млн грн заборгованості з заробітної плати. Проте важливо враховувати, що ці суми можуть збільшитися, оскільки розраховані на основі застарілої інформації.

Однак поточна ситуація з ліквідацією є проблемною. Протягом років незалежності в Україні було створено сотні нових підприємств, але, на жаль, відсутність ефективних правових механізмів унеможливлювала добровільну ліквідацію державних підприємств. 

Відсутність прозорої та контрольованої процедури ліквідації сприяла проявам корупції на різних рівнях, включаючи тривале незаконне використання державного майна. Наявні прогалини в законодавстві дозволяли приховувати факти незаконного відчуження державних активів та фактично гарантували уникнення відповідальності осіб, винних у цьому. 

Тим часом призначені ліквідатори діяли в "сірій" неврегульованій зоні без належного контролю з боку держави.

Ця ситуація призвела до збільшення кількості державних підприємств, які існували лише на папері, не мали активів і щодня активно накопичували нові борги.

Закон №3037-IX, ухвалений Верховною Радою у квітні 2023 року, є вкрай важливим кроком для запровадження реформи ліквідації. Він дозволяє впровадити систему самофінансування процедури ліквідації без залучення бюджетних коштів, встановлює регламентовану та контрольовану власником процедуру ліквідації економічно неактивних державних підприємств. 

Крім того, відновлено контроль за діяльністю ліквідаторів, виведено їх з "сірої" неврегульованої зони шляхом установлення конкретних обсягів основної та додаткової винагороди. 

Зроблено крок для розблокування механізму продажу арештованого майна державних підприємств, продаж якого був обмежений з 2001 року мораторієм.

Загальний результат – створено можливість вивести з ринку значну кількість неактивних підприємств, які існували лише на папері, і вирішено окремі проблематичні питання. Проте, для подальшого прогресу в реформуванні важливо здійснити ще два кроки:

1. Врегулювання самофінансування ліквідації підприємств.

У червні 2023 року було зареєстровано законопроєкт №9387, який отримав підтримку Комітету ВРУ з питань бюджету та був прийнятий в першому читанні. 

Проєкт передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу України для регулювання можливості зарахування до Державного бюджету України коштів, одержаних від реалізації майна державних підприємств, та їх використання у випадках, передбачених законом.

2. Внести зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Необхідно внести технічні правки, які дозволять поповнювати спеціальний фонд Державного бюджету за рахунок коштів від продажу майна державних підприємств, які ліквідуються, і використовувати ці кошти для ліквідації інших державних підприємств, де відсутнє майно.

Важливо відзначити, що для успішного продовження реформи обидва кроки повинні бути вжиті послідовно. Ухвалення цих законів не вимагатиме додаткових бюджетних коштів та врегулює процес самофінансування. Такі правки можна розглядати як виключно технічні.

Під час війни є вкрай важливим наповнення бюджету шляхом сплати заборгованості збитковими підприємствами за рахунок проведення ліквідації, зупинити накопичення нових боргів та продати такі активи новим ефективними власниками, з наступним створенням додаткової кількості робочих місць.

Звертаю увагу на ці питання народних депутатів та прошу підтримати реформу ліквідації збиткових підприємств шляхом голосування за законопроєкт №9387, який має бути у порядку денному Верховної Ради України до кінця цього року.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
держпідприємства ФДМУ приватизація законодавство