Українська правда

Ремонт доріг на понад 5 мільярдів

Володимир Даценко - 8 листопада 2023, 06:06

Перекладання бруківки на вулиці Богдана Хмельницького, будівництво дорогої розв’язки на вулиці Богатирській та обвал Дегтярівського мосту — імовірно, три найгучніші дорожні історії в Києві за останній рік. Найгучніші, але не єдині. Доріг у Києві багато, і ремонтувати їх продовжують і зараз. 

Хто ремонтує дороги в Києві

За утримання та ремонт столичних доріг відповідає комунальна корпорація "Київавтодор". На балансі "Київавтодору" та його підпорядкованих підприємств перебувають 2230 вулиць на понад 1660 км

Для порівняння, це на чверть більше, ніж географічна протяжність України із заходу на схід (1316 км). 

У закупівлях ми зосередимося переважно на ремонтах доріг. Їх проводили сам "Київавтодор" та ще 12 його підпорядкованих підприємств: "Київавтошляхміст", ШЕУ "Магістраль" та районні шляхово-експлуатаційні управління. Але перш ніж переходити до деталей, зауважимо декілька важливих моментів:

  1. Кажемо про закупівлі щонайменше — бо на початку великої війни замовникам дозволили купувати все необхідне напряму і звітувати про це вже потім, після перемоги. Тому ми не маємо чітких даних за ті місяці, і надалі будемо оперувати лише інформацією, що є в публічному доступі.
  2. Вартість закупівель не дорівнює сплаченим коштам. Тобто якщо ШЕУ якогось із районів придбав ремонт дороги на 650 млн грн, це не означає, що 650 млн грн уже віддали підряднику. Ба більше, великі ремонти можуть тривати роками, тому й платитимуть за них протягом декількох років.
  3. Закупівлі "Київавтодору" і його структур — це не єдині дорожні замовлення в Києві. Так, ремонтами міжквартальних проїздів займаються служби районних адміністрацій — про них ми також розповідаємо в тексті. А ще є маленькі замовлення інших установ щодо проїздів, які знаходяться на їхній території.

Найбільші замовлення — у самого "Київавтодору" і "Київавтошляхміст"

Від початку повномасштабної війни до 26 вересня 2023 року "Київавтодор" та 12 підпорядкованих йому підприємств завершили 96 закупівель ремонтів і реконструкцій на майже 5,2 млрд грн (очікувана вартість до торгів — 5,4 млрд грн). Ще 34 закупівлі на 3,6 млрд грн були неуспішними.

Здебільшого закупівлі оголошували конкурентно — із завершених лише 5 договорів підписали поза межами Prozorro. Утім, далеко не скрізь справді була реальна боротьба. 

Що дає киянам підключення Дарницького мосту

Майже 80% завершених конкурентних закупівель мали одного учасника. Відзначився тендер на ремонт вул. Гната Хоткевича в Деснянському районі. Там за підряд на 14 млн грн змагалися 7 компаній.

Найбільшими закупівлями ремонтів та реконструкцій стали:

  • реконструкція транспортної розв’язки на перетині вул. Богатирської з вул. Полярною в Оболонському районі — майже 1,3 млрд грн, ТОВ "Автомагістраль-Південь";
  • капітальний ремонт ділянки Київського півкільця (Кільцевої дороги) від Жулянського шляхопроводу до повороту у м. Вишневе — 970 млн грн, ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ".
  • реконструкція шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вул. Дегтярівської та вул. Олександра Довженка — 920 млн грн, ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ". 30 вересня на цьому об’єкті завалилися опори та мостові прольоти. 

Відповідно, компанії, що отримали ці замовлення, очолили топ підрядників ремонтів та реконструкцій доріг за останній час, охопивши дві третини вартості закупівель. Крім "Київавтодору", вони працюють і з районними ШЕУ:

  • ТОВ "Автомагістраль-Південь" виконує підряди ШЕУ Шевченківського, Деснянського та Оболонського районів;
  • ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" співпрацює із ШЕУ Дарницького та Дніпровського районів, а також ШЕУ "Магістраль";
  • ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" виконує роботи для ШЕУ Подільського та Печерського районів.

Цікаво, що ці підрядники не перетинаються у районах і разом не беруть участь у закупівлях.

Кому і за що вже заплатили

У період із 24 лютого 2022 року до 27 вересня 2023 року КК "Київавтодор" та 12 його підприємств заплатили 1,8 млрд грн. При цьому 965,8 млн грн — це оплати за договорами, які уклали ще до повномасштабного вторгнення. Решта 892,7 млн грн — за контрактами, що підписали після. 

Також через проплати можна дізнатися трохи більше за той період, коли закупівлі дозволяли не публікувати взагалі і підписувати напряму. На порталі Spending видно транзакції на 37,1 млн грн за тими контрактами, яких немає на Prozorro. Їх підписали навесні та на початку літа 2022-го.

Загалом за останні півтора року оплат отримали:

  1. ТОВ "Автомагiстраль Пiвдень" — 489,6 млн грн (26%);
  2. ТОВ "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" — 403,4 млн грн (22%);
  3. ПП "Київшляхбуд" — 257,3 (14%).

ТОВ "Ростдорстрой" за реконструкцію шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вул. Дегтярівської та вул. Олександра Довженка наразі отримало 41,1 млн грн — це 4% від вартості укладеного договору по закупівлі. Поліція розслідує розкрадання коштів на цьому об’єкті.

По закупівлях, оголошених у 2022 році, сплачено 352,5 млн грн. Це 65% від загальної суми. По закупівлях 2023 року сплатили 503,1 млн грн — тобто 11%. Найімовірніше, це аванси.

Оновлені вулиці київських дворів

Крім вулиць, ремонтують також асфальт на прибудинкових територіях і в міжквартальних проїздах. Наприклад, у червні 2023-го з бюджету міста на це додатково виділили 100 млн грн. Але такими роботами опікується вже не "Київавтодор", а керуючі компанії та департаменти районних державних адміністрацій.

Від початку повномасштабного вторгнення на Prozorro оприлюднили 271 договір на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на майже 286 млн грн. 

Частину з них, на майже 51 млн грн, розірвали — ймовірно, через нестачу коштів. Найбільше розірваних угод в Оболонському районі.

У деяких районах на момент вивантаження даних для аналізу закупівлі ще тривали — 30 замовлень на 26,7 млн грн. Якщо підсумувати все, найбільше коштів на оновлення доріг у дворах мають витратити у Дарницькому районі (61,1 млн грн) та Голосіївському (59,5 млн грн). Найменше — у Печерському (1,3 млн грн).

Отже, із 24 лютого 2022-го по кінець вересня 2023-го на Prozorro є інформація про закупівлі:

  • ремонтів та реконструкцій доріг на 5,2 млрд грн;
  • нанесення розмітки на 57 млн грн;
  • ремонтів асфальту у дворах та міждворових проїздах на 235 млн грн, і на ще 26,7 — в процесі (замовлення структур РДА та керуючих компаній).

Також частину робіт "Київавтодор" та його підпорядковані підприємства виконували власними силами, без залучення зовнішніх підрядників. 

Наскільки правильно витрачати такі гроші на дороги під час війни? 

Універсальної відповіді на це запитання немає. На рівні держави поки не сформовані орієнтири чи рекомендації щодо використання коштів місцевих бюджетів під час воєнного стану. Водночас суспільство справедливо очікує, що кошти платників податків будуть витрачати на найбільш важливі потреби.

З огляду на це можна розділити витрати коштів місцевих бюджетів на два типи.

  • Невідкладні витрати, від яких залежить підтримка громадської безпеки, робота комунальних служб, забезпечення населення базовими послугами та підтримка критичної інфраструктури в належному стані. Ті витрати, економія на яких може призвести до погіршення стану держави.
  • Витрати на покращення і розвиток наявної інфраструктури. Їх можливо відкласти на кращі часи.

Дорога дійсно може бути в такому поганому стані, що шкодить транспорту, а отже — негативно впливає на логістику чи навіть взагалі небезпечний для руху. Тоді ремонт відкладати не варто. Але під цей опис навряд підпадає будівництво багатомільярдних розв’язок.

Крім цього, багато залежить від проєкту — наскільки ефективним буде розроблене рішення, чи справді воно потребує таких вкладень. Наприклад, для Дегтярівського шляхопроводу є й альтернативний проєкт, який у 2021 році представила організація Bike City Consulting. 

Її фахівці запропонували однорівневу розв’язку з круговим рухом, що займатиме на 350 м² менше площі, ніж дворівнева розв’язка-"конюшина".

Зовсім усі гроші з доріг віддати на інші потреби неможливо. А розсудливіше планувати їх ремонти та реконструкції — завжди так.

Матеріал підготовлено у співавторстві із Тетяною Лутай.

Текст підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS"