Таксуєш — сплати податок. У Раді пропонують оподатковувати мікропідприємців

Сотні тисяч водіїв, а також кур'єри, няні та інші мікропідприємці зможуть скористатися спрощеним оподаткуванням. Завдяки цьому очікується до 10 млрд грн щорічних надходжень до держбюджету. 

В умовах воєнного стану наповнення бюджету є надважливим завданням, причому не тільки для Уряду, а й для всього населення. З іншого боку, в Україні працює велика кількість людей, що по суті є мікропідприємцями, але жодного офіційного статусу не мають. 

У цих умовах спрощене оподаткування для самозайнятих може стимулювати громадян, які знаходяться в пошуку додаткового заробітку, платити податки з нерегулярних доходів.

Саме на це націлений законопроєкт №10166, який було внесено 20 жовтня 2023 року. Він передбачає впровадження системи спрощеного оподаткування для фізичних осіб, які працюють через онлайн-платформи або одноособово, проте мають нерегулярні та епізодичні заробітки, на відміну від ФОПів. 

Про кого йде мова? Це кілька груп громадян. Водії та кур'єри, що працюють через онлайн-платформи, — кількість перших оцінюється в 300 тисяч, других в 12 тисяч осіб. 

Ті, хто надають послуги на дому, як-то догляд за дітьми та хворими чи прибирання, або послуги ремонту — приміщень, одягу, техніки тощо. Перекладачі, дизайнери. Перукарі, масажисти, фахівці з манікюру, з дресирування та догляду за домашніми тваринами, організатори святкових заходів тощо.

Очевидна перевага законопроєкту в тому, що такі громадяни зможуть отримувати додатковий та нерегулярний заробіток без обов'язкової реєстрації фізичною особою-підприємцем. Це регулюється лімітом на такі заробітки протягом року — не більше 1,03 млн грн на рік. 

Перевищення такої суми буде оподатковуватись вже за ставкою 18%. Такий підхід зменшить побоювання перед можливими штрафами за порушення податкового законодавства та має підвищити добровільну сплату податків. 

Важливий практичний момент: відповідно до Закону України "Про застосування РРО" особи, які працюють окремо, а не через платформи, мають використовувати РРО для усіх розрахунків (готівкові/безготівкові). 

Для тих же, хто отримує дохід виключно через платформи (це можуть бути різні компанії, адже протягом дня, наприклад, водії можуть переключатися між ними) - це не обов'язково.

Які країни можна взяти як приклад щодо створення таких спрощених податкових режимів? Наприклад, у Польщі самозайнятість або приватне підприємництво (firma jednoosobowa) передбачає реєстрацію у центральному реєстрі господарської діяльності. 

Можна обрати між трьома моделями оподаткування, в тому числі єдиний податок для фізичних осіб, де ставка обчислюється від загального доходу і може коливатися від 2,5% до 20%.

Дуже цікавим є приклад Естонії. Там Податкова разом з приватними банками запустила ініціативу "спеціального підприємницького рахунку" з автоматичним декларуванням доходів та сплатою податків від імені банку. 

Ставка податку — 20% від суми (і для Естонії це низька ставка), що не перевищує 25 тисяч євро на календарний рік і 40% до суми, що вища 25 тисяч. Особа, яка відкрила рахунок підприємця, не зобов'язана реєструватися як підприємець або вести облік доходів та витрат. 

Один із найсприятливіших режимів оподаткування для певних категорій фізичних осіб-підприємців діє в Азербайджані. Законодавство надає можливість стати на податковий облік в якості платника спрощеного податку, що передбачає застосування ставки 4% в місті Баку або 2% в інших регіонах до обсягу валової виручки, отриманої за надані товари, роботи, послуги, майно та позареалізаційні доходи протягом звітного кварталу. 

В країнах ЄС імплементовано механізм DAC7, який на ідейному рівні закладений і в український законопроєкт. Завдяки DAC7 онлайн-платформи, на прикладі операторів сервісу райд-хейлінгу (таких як Bolt або Uber) чи служб доставки, зобовʼязані повідомляти регулятора у відповідних країнах щодо суми доходів, отриманої шляхом надання послуг через платформу. Таким чином, країни ЄС ведуть облік мікродоходів у сфері "гіг-економіки". 

Загалом, ця ініціатива є прогресивною і, насправді, найкращою пропозицією щодо щодо спрощеного оподаткування для самозайнятих осіб. Точно можна сказати, що кращої пропозиції для сплати податків водіями, що виконують перевезення на замовлення не було. З 2019 року пропозиції були тільки до обовʼязкового статусу ФОП. 

Зважаючи на очікуваний економічний ефект, який може сягати 10 млрд грн на рік до держбюджету, представники державних органів, особливо, законодавці, мають сприяти проходженню у Верховній Раді такого законопроєкту. 

Адже це не тільки спрощує процедури реєстрації господарської діяльності та сплати податків. Це також важливий крок у діджиталізації держави, який дозволить легалізувати роботу та сплатити податки в смартфоні.