Україна рухається до розширення корпоративного управління в енергетиці та перезавантаження БЕБ

25 вересня місія МВФ розпочала підготовчу роботу до другого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) для України на суму 15,6 млрд дол.

До цього моменту Україна прострочила дедлайни виконання по трьох "структурних маяках" Меморандуму. Проте за останні кілька тижнів ми маємо прогрес у реалізації одного з них – щодо реформи корпоративного управління "ОГТС".

Крім того, парламент також передав до Офісу резидента законопроєкт про відновлення е-декларацій для держслужбовців. Тепер весь пакет чекає на підпис президента.

З численних переговорів з міжнародними організаціями-партнерами, можна зробити висновок, що все більше уваги приділяють перезапуску Бюро економічної безпеки (БЕБ). Докладаємо всіх зусиль, щоб необхідне перезавантаження стало одним з ключових пріоритетів міжнародників.

Для реалізації цієї ініціативи вже зареєстрували у парламенті оновлену версію законопроєкту, яка враховує результати консультацій з бізнесом та світовими організаціями.

Цей дайджест охоплює більш детальну інформацію про апдейти по "маяках" МВФ та пріоритетах інших міжнародних партнерів за період 25 вересня – 1 жовтня 2023 року.

Розпочався конкурс до наглядової ради Оператора ГТС. Кандидати подаватимуть свої заявки до 5 жовтня 2023 року.

Відповідно до структурного "маяка" №18 Меморандуму з МВФ Україна має обрати та призначити нову наглядову раду для "ОГТС" до кінця жовтня. 22 вересня уряд передав пакет акцій "ОГТС" Міністерству енергетики, як вимагає "структурний маяк" №8.

По другій частині "маяка" щодо прийняття нового статуту "ОГТС" поки без прогресу, бо остаточний текст ще не узгоджений з Енергетичним співтовариством.

Верховна Рада передала Офісу президента законопроєкт про відновлення декларацій держслужбовців після вето. 26 вересня Голова парламенту Руслан Стефанчук підписав відповідний законопроєкт.

Нагадаю, що текст законопроєкту після вето вимагає відкрити публічний реєстр декларацій одразу після того, як закон вступить в силу, не відтерміновуючи на рік, як пропонувала перша проголосована версія. Наразі законопроєкт чекає на підпис президента.

На підпис президента чекає і другий законопроєкт з пакета по відновленню е-декларування. Поки що не зрозуміло, чи накладе президент вето на другий законопроєкт, який теж критикували за те, що він дозволяє державним службовцям уникнути покарання за приховування активів на суму до 1,3 млн грн.

Депутати подали оновлений законопроєкт про перезапуск Бюро економічної безпеки.

25 вересня група народних депутатів, зокрема голів комітетів з питань бюджету, податкової та антикорупційної політики, подали доопрацьований законопроєкт щодо реформи БЕБ.

Текст є оновленою редакцією попереднього законопроєкту. Він враховує пропозиції міжнародних організацій-партнерів України, з якими проводилися численні консультації.

Серед ключових новацій оновленої версії законопроєкту:

• нова конкурсна процедура на посаду Директора БЕБ, яка передбачає більшість представників міжнародних організацій у відбірковій комісії (4 члени проти 3 від уряду) та їх вирішальний голос згідно з кращими практиками САП, НАБУ та НАЗК;
• законодавчі положення, які показали ефективність НАБУ та НАЗК, для забезпечення політичної незалежності Директора БЕБ;
• переатестація всіх працівників БЕБ як головного офісу, так і місцевих підрозділів, за винятком обслуговуючого персоналу.

Такий підхід вже отримав підтримку в листі США до Донорської координаційної платформи.

Ми очікуємо, що подібні вимоги будуть включені в оновлений меморандум з МВФ після другого перегляду програми EFF. Ми також очікуємо, що ключові положення законопроєкту будуть інтегровані в умови макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.

Група нардепів подала альтернативний урядовому законопроєкт щодо посилення інституційної автономії САП. Альтернативний законопроєкт пропонує більше норм, необхідних для посилення інституційної незалежності САП. Його головна мета полягає в тому, щоб ключові положення (такі як статус юридичної особи) не були вилучені під час розгляду у парламенті.

Цей законопроєкт входить до законодавчого пакета для посилення української антикорупційної інфраструктури. Ще два документи пропонують скасувати термін давності за корупційні злочини та збільшити загальну кількість працівників НАБУ.

Законопроєкт, який скасовує так звані "правки Лозового", що перешкоджають покаранню корупціонерів, вже зареєстрований у парламенті. Законопроєкт скасовує термін давності для притягнення до відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені під час повномасштабної війни в Україні. Також документ пропонує скасувати строки розслідування кримінального провадження до моменту повідомлення особі про підозру.

Президент підписав законопроєкт про відновлення фінансової звітності політичних партій. Відповідний законопроєкт відновлює обов’язок політичних партій подавати фінансові звіти, а також зобов’язує НАЗК перевіряти ці звіти протягом 60 днів.

Цей крок, зокрема, є вимогою G7 та ЄС до України.

Оскільки законопроєкт передбачає відтерміновані строки набрання чинності законом, перші подані звіти від політичних партій можна очікувати не раніше ніж за п'ять місяців.

Серед інших положень документ пропонує надавати державне фінансування всім політичним партіям, які подолали 3%-й бар’єр набраних на виборах голосів, замість 5%, як це передбачено зараз.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив доопрацьований закон про додаткове оподаткування надприбутків українських банків. Текст оновили за результатами обговорень з НБУ та Мінфіном, щоб не створювати ще один вид податку.

Згідно з пропозицією НБУ, законопроєкт пропонує просто збільшити ставку податку на прибуток вдвічі – з 18% до 36%. Фіскальний ефект очікують такий же, як і за попередньої редакції – приблизно 10 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету на рік.

Новий підхід обговорили з українськими банківськими асоціаціями та попередньо погодили з МВФ, але ще будуть консультації у другому читанні.

Перше читання законопроєкту стоїть в порядку денному Верховної Ради на початку жовтня.

НАБУ розслідує виплати "зеленого тарифу" окупованим сонячним станціям, афілійованим з Ростиславом Шурмою. Як повідомили джерела ЕП, кримінальне провадження зареєстровано 21 серпня.

В свою чергу СБУ не бачить ознак колабораціонізму у виплатах за електроенергію з сонячних електростанцій, які розташовані на окупованих територіях, пов’язаних із заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою. У відповідь на моє депутатське звернення СБУ повідомила, що законних підстав для відкриття досудового розслідування, на їх думку, немає.

Нагадаю, що журналісти-розслідувачі Bihus.Info виявили, що у 2022 році кілька електростанцій на окупованих територіях отримали 320 млн грн за "зеленим тарифом". Серед бенефіціарів цих виплат значаться, зокрема, електростанції, які належать брату Ростислава Шурми.