Критична ланка в мирному плані Зеленського, якої бракує
Світ повинен зупинити російську нафтогазову експансію.
У той час як Генеральна асамблея ООН проходить на тлі Кліматичного тижня в Нью-Йорку, дві ключові теми – війна в Україні та зміна клімату – видаються дуже відокремленими в дискусіях на високому рівні.
Очевидно, що відсутня критична ланка між смертоносним розростанням індустрії викопного палива та агресією нафтогазового диктатора Путіна проти України, міжнародного права і демократичного врядування у світі.
Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН зазначив, що світ не раз був свідком того, як Росія використовує енергію як зброю. РФ послідовно перетворює експорт викопного палива та ядерну енергію на геополітичну зброю.
Немає межі тому, як далеко може зайти Росія. Про це свідчать численні терористичні акти, пов'язані із Запорізькою атомною електростанцією. Росіяни окупували її, обстрілювали, а тепер шантажують світ загрозою витоку радіації.
Проте велика загроза залишається майже непоміченою міжнародною спільнотою і не згадується в промовах на високому рівні. Мова про розширення російської нафтогазової інфраструктури в Арктиці. Це глобальна загроза, оскільки вона може підірвати величезні вуглецеві бомби – розблокувати видобуток на нових російських родовищах і подальшу розвідку в найбільш чутливому до клімату регіоні на Землі.
Півострови Ямал та Гидан – це арктичні території, екосистеми яких дуже вразливі. Зараз вони спустошуються новими мегапроєктами та шаленою гонитвою за газом. Вічна мерзлота на Ямалі та Гидані дуже насичена гідратами метану, також відомими як клатрати – нестабільною льодоподібною сумішшю метану та води, яка утворюється на морському дні та під землею під високим тиском.
На початку 2000-х років кліматологи висунули "гіпотезу клатратної гармати" – можливість небезпечної ланцюгової реакції, що самоприскорюється. Підвищення температури в Арктиці може збільшити викиди метану, посилити парниковий ефект, дестабілізувати гідрати і вивільнити більше метану.
Беручи до уваги результати досліджень щодо зростання викидів метану з гідратів Ямалу, ця гіпотеза знаходить жахливі підтвердження. Таким чином, російська експансія в Арктиці може стати спусковим гачком для "клатратної гармати" з потенційно руйнівними наслідками для всього живого на Землі.
Під час Тижня клімату в Нью-Йорку глобальний сигнал тривоги щодо необхідності негайних кліматичних дій лунає в закликах громадянського суспільства з усього світу. Від малих острівних держав, яким загрожує підвищення рівня Світового океану, до Африки, яка стикається з гострою нестачею продовольства, та Південно-Східної Азії, спустошеної посухами та повенями. І до нас, українців, які борються з російською навалою, що спирається на експорт викопного палива.
Саме російська нафтогазова промисловість та її поширення в Арктиці перетворює планету на пекло. Сотні тисяч українців зазнають обстрілів російськими ракетами, а мільярди страждають від зміни клімату. Для подолання кліматичної кризи світ повинен мати план відмови від викопного палива, починаючи з російського експорту нафти і газу. Його скорочення має стати першим важливим кроком.
Євросоюз уже досягає прогресу у відмові від російського викопного палива. Брифінг Центру досліджень енергетики та чистого повітря показав, що в серпні 2023 року зростання виробництва сонячної та вітрової електроенергії в країнах ЄС витіснило 18 ТВт-год (терават-годин) споживання викопного газу. Це еквівалентно 54% обсягу імпорту викопного газу з РФ (33 ТВт-год) трубопроводами та СПГ.
Проте для забезпечення енергетичної безпеки Європи необхідні набагато більші інвестиції у відновлювані джерела енергії та енергоефективність. Євросоюз повинен прискорити перехід на чисту енергію, щоб зменшити залежність від російського викопного палива, яке фінансує війну Путіна проти України.
З іншого боку, попри загальне скорочення попиту на газ і прогрес у впровадженні відновлюваних джерел енергії, європейські країни збільшили імпорт СПГ на 60% у 2022 році, щоб компенсувати скорочення поставок трубопровідного газу з Росії. Проте копенсували російським газом – лише скрапленим. У першій половині 2023 року імпорт російського скрапленого газу до ЄС був найвищим за останні три роки.
Занепокоєння щодо російської експансії СПГ поєднується із загальною глобальною кризою кліматичної відповідальності. Згідно із звітом МЕА Methane Tracker 2023, світова нафтогазова промисловість мала б інвестувати лише 3% від доходу, отриманого у 2022 році, або 100 млрд дол, щоб скоротити глобальні викиди метану на 75%, але вона цього не зробила.
Навіть маючи численні програми підтримки (OGMP, GMI, MGP) та комерційні стимули, компанії майже нічого не роблять для скорочення викидів метану. Деякі, як французька Total Energies, роблять прямо протилежне, беручи участь у смертоносному розростанні російської газової промисловості.
Total купує російський скраплений газ і зберігає частки в спільних підприємствах з компанією "Новатек". Французька компанія з видобутку викопного палива є другим найбільшим покупцем російського скрапленого газу у 2023 році, придбавши понад 10% поставок з терміналу "Ямал СПГ", яким Total частково володіє.
Попри публічні заяви, партнерство Total Energy з "Новатеком" тривало протягом усього 2023 року. Їх спільні підприємства в Арктиці розвивалися, навіть коли стало відомо, що "Новатек" спонсорує російські приватні військові підрозділи та найманців, які беруть участь у скоєнні воєнних злочинів в Україні.
Цей тип торговців скомпрометував свою соціальну відповідальність, ставши уособленням жадібності та недобросовісності. Вони мало зважають на вплив на клімат і розширюють газову інфраструктуру, сприяючи насильству нафтогазових диктаторів і відмовляючи нам у праві на придатну для життя планету.
Справжні лідери демократичного світу, включно з президентом України Володимиром Зеленським, повинні об'єднатися для повалення панування нафтових диктаторів та їхніх жадібних корпоративних партнерів.
Досягти того, щоб Росія була ізольована на майбутній кліматичній конференції ООН COP28, і зібрати міжнародну підтримку для скорочення російського експорту нафти і газу – це буде важка боротьба, але ми не можемо її програти.