Як повернути мільярди податків з тіньового ринку вживаних авто

Україна має багато внутрішнього ресурсу в тіні, який варто використовувати для фінансування ЗСУ, економічного відновлення та розвитку країни.

За останні десять років рівень тіньової економіки, на жаль, суттєво не знизився. За офіційними даними, у 2012-2013 роках він становив 30%.

У 2014 році – 36%, 2015-му – 35%, 2016-му – 33%, 2017-му – 32%, 2018-му – 29%, 2019-му – 30%, 2021-му – 32%.

Мова не лише про підакцизну продукцію, де відсоток тіні вкрай високий, а й про операції з нерухомістю, будівництво, нелегальний або "сірий" імпорт електроніки, автодеталей та продуктів харчування, логістику, автомобільний ринок. Якщо говорити про останній – тут маємо ринок нових і вживаних автомобілів.

На ринку нових автомобілів конкурують відомі світові виробники, які переважно мають в Україні імпортерів – свої дочірні структури. Вони намагаються дотримуватись усіх процедур через прозорі механізми, які супроводжують новий автомобіль від замовлення у виробництво до його купівлі в автосалоні.

До речі, з осені 2023 року завдяки зусиллям Мінцифри та МВС їх державна реєстрація буде доступна в усіх автосалонах України.

Що ж стосовно ринку вживаних автомобілів? Він суттєво більший за ринок нових машин. За даними "Автоконсалтингу", у 2018 році сектор нових авто налічував 86,6 тис шт, у 2020 році – 95,4 тис, у 2021 році – 116,3 тис, у 2022 році – 44,3 тис.

Водночас, відповідно до даних ВААІД, у 2018 році обсяг ринку вживаних авто становив 687 тис, у 2020 році – 1 263 тис, у 2021 році – 1 700 тис, у 2022 році – 712 тис. Тобто лише у 2023 році ринок вживаних авто був у 16 разів більшим.

Водночас держава з нього отримує мінімум податків. Тож питання можна і слід вирішувати, як і загалом братися за ефективну боротьбу з тінню.

Це і буде однією із запорук економічного відновлення країни, адже інвестори матимуть ґрунт під ногами і розумітимуть, що їх права захищені. Якщо ж права будуть порушені – справедливість можна буде швидко відстояти.

Наразі ж про необхідність проведення реформ – ефективну боротьбу з корупцією, впровадження верховенства права в країні, боротьбу з тінню – говорять ледь не на кожній зустрічі глобальної бізнес-спільноти.

Які типи угод ми маємо на ринку вживаних авто?

1. Прямий продаж вживаного автомобіля однією фізичною особою іншій – класичний випадок, коли людина продає автомобіль як своє майно.

2. Продаж автомобіля через компанії, які скуповують їх для перепродажу.

Перший тип угод найпростіший, у законодавстві щодо нього є податкова пільга: кожна фізична особа може продати одне авто на рік без оподаткування, оподатковується кожен наступний продаж, починаючи з другого.

Якщо не ховати голову в пісок, то треба відверто сказати: усі інші угоди є купівлею для майбутнього перепродажу, а всі ті, хто займаються таким бізнесом, мали б реєструватися як бізнес, працювати і платити податки. Мали б…

При продажу вживаного авто через компанії, які легально скуповують їх для перепродажу (вони отримують дозвіл на таку торгівлю і реєструються органами МВС), відбуваються два переходи права власності на автомобіль: перший – від продавця до компанії, другий – від компанії до кінцевого клієнта.

Закон "Про дорожній рух" визначає, що при кожному переході права власності автомобіль підлягає державній реєстрації на нового власника в органах МВС.

Якщо власник – юридична особа, то в рамках виконання законодавства про військово-транспортний обов‘язок авто підлягає ще й постановці чи зняттю з обліку в територіальних центрах комплектації (колишні військкомати).

Одна з двох реєстрацій в МВС є реєстрацією автомобіля компанією на себе.

З одного боку, вона не має жодного змісту, крім того, що спотворює дані бухгалтерського обліку. У такому випадку автомобілі, які за своєю економічною сутністю є товаром, мають обліковуватися як основні засоби.

З іншого боку, вона пов‘язана з використанням трудових ресурсів: компанії для здійснення зазначених дій мають витрачати їх для формування пакетів документів, а співробітники в державних структурах – час для їх розгляду.

Найголовніше – від таких угод на ринку вживаних авто, які є звичайним бізнесом, держава нічого не отримує. Чому – логічне питання, але й риторичне. А чому держава, втрачаючи щорічно близько 22 млрд грн податків до бюджету, не демонструє ефективних результатів у боротьбі з тіньовим тютюновим ринком?

Щоб запобігти подвійній реєстрації, бізнесмени, які продають машини через інтернет, купують їх у клієнтів за довіреністю з правом перепродажу й отримують угоду "продаж автомобіля однією фізичною особою іншій" без сплати податків.

Або – за договором комісії, яка, як говорить прозорий у цій індустрії бізнес, вказується мізерною для мінімізації сплати податків. Чи є вихід?

Один з варіантів – скасувати держреєстрацію автомобіля на господарський суб‘єкт, який скуповує машини для перепродажу. Автомобіль такому суб‘єкту клієнт може надавати попередньо знятим з обліку – як вважають в МВС.

Коли на це авто знаходиться покупець, проходить його реєстрація на нового власника. Тобто в цьому ланцюгу відбувається лише одна державна реєстрація. У виграші залишаться і клієнт, і прозорий бізнес, і держава.

Клієнти виграють у тому, що вони можуть виїхати з автосалону з продажу вживаних автомобілів у день укладання угоди, не чекаючи приймального дня у військкоматі, аби господарський суб‘єкт зняв його там з обліку.

Прозорий бізнес платитиме працівникам за роботу (продаж машин), а не за те, що їх продавці займаються паперовою роботою з реєстрації та перереєстрації. Чим більше авто вони продадуть, тим більше бізнес заплатить податків.

Держава з кожним автомобілем, виведеним з тіньового ринку вживаних машин, буде отримувати до 20 тис грн податків та зборів. Якщо авто коштує 600 тис грн, то податки будуть такі: ПДВ – 11 500 грн, ПДФО – 3 132 грн, військовий збір – 261 грн, ЄСВ – 3 828 грн, податок на прибуток – 1 043 грн. Разом – 19 764 грн.

Кожні 50 тис виведених з тіні автомобілів – це мільярд гривень бюджетних надходжень. Висновок, видається, очевидний.

Ми зверталися до комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки, міністра фінансів, міністра внутрішніх справ, депутатської фракції "Слуга народу" з проханням врахувати цю пропозицію бізнесу шляхом доопрацювання законопроєкту №9083.

На жаль, ситуація поки не зрушила з мертвої точки, хоча пройшли вже три місяці з дати внесення документа до парламенту в порядку законодавчої ініціативи. Сподіваюся, це не байдужість і питання буде врегульоване.