Максимізація лісової ренти: міжнародний та український досвід

Ліс є унікальним типом ресурсу, який формує національне багатство країни. Перш за все, він повільно відтворюється порівняно з іншими видами ресурсів.

Скажімо, в Україні оптимальний вік сосни (найбільш поширена порода дерева) для рубки становить 50-90 років, дуба – 60-120 років.

Крім того, сталий розвиток лісів є важливою передумовою підтримання екологічної стійкості для будь-якої країни.

Саме тому отримання природної ренти (додатковий прибуток, який отримується понад прибуток на витрачені працю та капітал) від продажу деревини відрізняється від інших видів ресурсів, наприклад, корисних копалин, де можливості отримання ренти можуть бути обмежені лише їх запасами.

Ринок деревини та лісоматеріалів в Україні та світі

Український досвід показує проблемність сплати природної ренти в лісовому секторі. Так звана рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів має незначну питому вагу в структурі надходжень рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів.

Ба більше, її розмір слабко корелює із зростанням доходів лісових господарств.

У сьогоднішній системі основним шляхом отримання державою економічної ренти від лісу де-факто є оподаткування прибутку державних лісових господарств.

Оскільки прибутки лісгоспів залежать і від витрат, і від доходів, то фундаментом справедливої оцінки цих доходів виступає створення організованого ринку деревини, формування ціни на якому максимально прозоре.

Питання реалізації деревини на організованому ринку актуальне для багатьох країн, враховуючи, що зазвичай місцеві ліси перебувають у державній власності.

Аналіз показує, що моделі організації ринків деревини країн різняться більше, ніж моделі організації інших ринків. Це пояснюється трьома факторами.

По-перше, національні ринки необробленої деревини надзвичайно локалізовані. Відносно низька ціна за кубічний метр та велика габаритність цього товару робить його конкурентоспроможність сильно залежною від транспортних витрат.

По-друге, у багатьох країнах, наприклад, у Німеччині, лісами розпоряджаються місцеві громади, які мають вирішальний вплив на дизайн ринку деревини.

По-третє, ринок деревини має надзвичайно широку номенклатуру товарів, яка відповідає індивідуальній структурі виробництва окремої країни. Наприклад, на литовській біржі Baltpool у 2022 році було представлено 166 видів лісоматеріалів.

Таким чином, локальні ринки деревини вкрай неоднорідні на відміну від інших сировинних ринків, що позначається на специфічності процесу їх формування.

Ринок деревини кожної країни – це мікс прямих контрактів між покупцем і продавцем, електронних маркетплейсів з відносно фіксованими цінами, організованих електронних аукціонів та ринків похідних фінансових інструментів (деривативів).

Чим може бути корисний досвід Польщі та Литви

У Польщі більшу частину лісу контролює Генеральна дирекція державних лісів "Державні ліси", яка визначає політику реалізації деревини. Господарства, які входять у "Державні ліси", 70% деревини реалізують через закриті державні аукціони. Скористатися ними можуть покупці, які вже купували деревину в держави.

Інші 30% ідуть на портал державних електронних аукціонів, брати участь у яких можуть усі підприємства. Таким чином, "Державні ліси" намагається формувати пул постійних покупців та підвищувати прогнозованість ринку.

Цікавим є кейс Литви. Вона, як і Україна, проходила шлях пострадянської трансформації лісової галузі, при цьому ліси залишилися в державній власності. Ринок деревини там контролює ДП "Управління державних лісів", а більшість товару реалізується на біржі Baltpool, яка є частиною державно-приватного холдингу Epso-G.

За даними презентації, проведеної спеціалістом цієї біржі під час організованого "KSE агроцентром" круглого столу, торги деревиною включають різні типи аукціонів. Спотові контракти з поставкою до трьох місяців торгуються на відкритих електронних аукціонах, де учасники бачать ставки один одного, але не бачать назви компаній.

Водночас контракти з поставкою шість місяців і більше торгуються на аукціонах, організованих за типом "чорної скриньки", де учасники не бачать ставок один одного.

Топменеджмент біржі відзначив, що в системі торгівлі на біржі Baltpool є слабкі місця: можливість обходу біржової торгівлі та укладання контрактів між покупцем та продавцем напряму за неринковими цінами, ціна довгострокових контрактів не враховує зміну транспортних витрат, відсутні чіткі принципи виконання контрактів.

Біржа планує реформувати систему торгів шляхом проведення фізичного аудиту процесу поставки та інспекцій лісових складів, впровадження штрафів за порушення правил біржової торгівлі, інтеграції електронних рахунків у торговельну систему біржі.

Як функціонує ринок у Північній Америці

У Канаді 94% лісів перебувають у муніципальному володінні, торги деревиною організовані на локальному рівні. У провінції Британська Колумбія електронні аукціони проходять у рамках державної програми British Columbia Timber Sales.

Особливістю програми є те, що торговельний майданчик залучений у планування продажів через оцінку площ та обсягів рубок, їх соціальних та екологічних наслідків.

Торги відбуваються за принципом англійського аукціону: виграє покупець, який запропонував найвищу ціну. Ціни торгів використовуються для ринкової оцінки вартості деревини, отриманої з муніципальних лісів.

Процес такої оцінки називається Market Pricing System (MPS). Його головна функція – показати жителям Британської Колумбії, що ліс продається за ринковими цінами.

Ринок деревини США об’єднує різні форми торгів.

По-перше, деривативи на деревину торгуються на Чиказькій товарній біржі. Їх особливістю є надзвичайно висока ліквідність та можливість хеджувати цінові ризики.

По-друге, Міністерство сільського господарства країни регулює проведення електронних аукціонів, які організовують місцеві лісові адміністрації.

По-третє, великі приватні виробники деревини організовують власні дистриб’юторські центри, у яких реалізують продукцію через позабіржові (over-the-counter) контракти. Прикладами таких майданчиків є хаби компаній West Fraser та Weyerhaeuser.

Таке розмаїття форм продажу деревини в США обумовлене зокрема високою часткою приватних лісів – 61% від лісового фонду у 2022 році.

Вплив біржової торгівлі на розвиток ринку деревини в Україні

Організовані торги деревиною часто відбуваються в рамках товарних бірж. Дослідження економістів ООН показують особливу важливість біржової торгівлі для розвитку сировинних ринків країн, що розвиваються.

Це пояснюється можливістю бірж своїм функціоналом компенсувати слабкість інституцій (суди, права власності). Прикладом цього може бути регламентація вирішення спорів між сторонами договору купівлі-продажу у випадку його порушення.

Необхідність встановлення справедливої ринкової ціни на сировинних ринках очевидна. Мікроекономічна модель аналізу добробуту суспільства показує, що відсутність цінових обмежень призводить до максимізації суми прибутків трьох основних груп економічних агентів: виробників, споживачів та держави.

Вільне ціноутворення знижує втрати названих груп економічних агентів, які можуть виникнути через неефективний розподіл ресурсів (так званий deadweight loss).

"KSE агроцентр" дослідив інституційні та економічні ефекти запуску біржової торгівлі деревиною в Україні. Передумовами становлення біржових торгів було бажання уряду створити організовані товарні ринки та підвищити прозорість галузей з високою часткою державної власності (понад 80% у лісовій галузі).

Відповідно до аналізу відкритих джерел та проведених інтерв’ю з представниками лісової галузі, були виділені два основні ефекти запуску біржової торгівлі в секторі.

1. Збільшення доходів галузі та податкових надходжень. Період становлення біржової торгівлі деревиною відзначився активним ростом цін. У 2020-2022 роках середня вартість лісу-кругляку зросла з 860 грн за куб м до 1 740 грн за куб м.

Таким чином, доходи лісових господарств зросли з 11,1 млрд грн до 18,9 млрд грн або на 70%, податкові надходження за КВЕД 02.20 "Лiсозаготівлі" – з 0,9 млрд грн до 1,77 млрд грн. Ріст відбувався завдяки підвищенню світових цін на деревину.

Опитування представників деревообробної галузі показало, що посилення конкуренції серед покупців у рамках біржових торгів теж стимулювало зростання цін.

Відсутність відкритих історичних даних про статистику ринку прямих договорів та угод, укладених через біржі в старій редакції законів, не дозволяє зробити точне порівняння ефекту впровадження нових правил.

Можна частково спиратися на дані проведеного у 2021 році дослідження KSE. У ньому порівнюються ціни запроваджених у 2019 році електронних аукціонів, які в частині ринку встановили правила торгів, та ціни прямих контрактів у 2020 році.

Скажімо, для сосни аукціонні ціни залежно від типу аукціону перевищували ціни прямих договорів на 2-45%.

2. Посилення детінізації ринку деревини. Посилення простежуваності обігу дерева через інтеграцію електронних торговельних систем (ЕТС) бірж з Єдиною державною системою електронного обліку деревини (ЄДСЕОД) знижує мотивацію лісгоспів працювати за тіньовими схемами. Ця інтеграція має такі етапи:

– формування даних про умови поставки та контрагентів у ЄДСЕОД через інтеграцію з ЕТС бірж;

– завантаження даних у спеціальні електронні планшети регіональних агентів бірж, які контролюють процес фізичної поставки;

– заготівля деревини, маркування колод бирками з унікальним штрих-кодом;

– сканування бирок агентами за допомогою планшетів у процесі поставки, синхронізація даних бирок та ЄДСЕОД.

Який шлях обере Україна

Незважаючи на очевидний прогрес у становленні прозорого ринку деревини, результати інтерв’ю з представниками сектору показують, що в тіні досі може перебувати певна частка ринку.

Узагальнений досвід країн демонструє, що організований та прозорий ринок дає суттєвий поштовх у розвитку сектору та збільшує надходження до державного бюджету через становлення ринкової ціни, попиту та пропозиції.

Обраний країною підхід до торгівлі сировиною може мати як шалений успіх, так і бути неефективним у максимізації ренти залежно від умов, створених державою та суспільством. Саме тому важливим завданням залишається чітке регламентування, дотримання правил гри та рівність умов для всіх учасників ринку.

Якщо Україна обере біржову торгівлю основним інструментом торгівлі деревиною та пиломатеріалами, тоді мають бути створені інституційні умови для її оптимального функціонування. Вони передбачають, перш за все, приведення торгівлі на них до найкращих міжнародних практик через зміни в біржовому та лісовому законодавстві.

Зокрема, критичним є законодавче регулювання діяльності позабіржового ринку деревини. Якщо це питання не буде врегульоване, частина гравців може уникати торгівлі на прозорих електронних аукціонах і працювати за прямими контрактами, посилюючи корупційні ризики та знижуючи добробут національної економіки.

Крім того, позитивний ефект від біржової торгівлі може бути підсилений прогресом у суміжних напрямках реформи лісового сектору:

а) поглибленні цифровізації ринку деревини: повноцінний запуск лісового порталу; розвиток системи електронних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів за результатами біржових аукціонів; прив’язка даних за підсумками торгів для подання документів на отримання і видачу лісорубного квитка в рамках сервісу "е-ліс"; створення та впровадження в систему розрахунків біржі електронної товарно-транспортної накладної ("е-ТТН");

б) модернізації системи адміністрування державних лісгоспів, які є складовою частиною створеного у 2022 році єдиного ДП "Ліси України", зокрема приведення практик управління державними лісами до найкращих стандартів європейських країн.