Якими можуть стати українські міста після відбудови

Міста мають здатність адаптуватись до навколишніх змін та викликів часу. Зазвичай такі трансформації малопомітні та визначаються в містобудівній документації. 

Однак, внаслідок природних катастроф чи у випадку війн перетворення можуть відбуватися на очах. Такий процес спостерігався після Другої світової війни.

Як живуть українські міста під час війни

Попри війну, що триває, робота з відбудови інфраструктурних об'єктів (включно з житловими будинками) також йде. Зокрема, в Києві, на початок минулої осені нараховували до трьох сотень багатоповерхівок, що потребують ремонту. 

За нещодавньою інформацією КМДА, уже відновлено 11 з 17 будинків, які характеризуються найбільшими пошкодженнями.

Для вирішення проблеми зруйнованого житла було впроваджено декілька ініціатив. Одна з них — монтаж модульних будинків, в яких сьогодні живуть тисячі українців. 

Модульні містечка як масове, але тимчасове рішення, продовжують активно розвивати по всій країні. 

Крім того, в Київській та декількох інших областях, які зазнали окупації, діє пілотний проєкт програми "ВідновиДім", який має на меті компенсувати кошти за ремонтні роботи в багатоповерхівках. 

Це позитивна ініціатива, однак наразі сума, яку виділяють за програмою, в більшості випадків є недостатньою для повноцінного ремонту будинку. 

Що стосується питання зруйнованого житла безпосередньо в Київській області (кількість якого на середину 2022-го становила більш ніж 13 тисяч) — було розпочато програму "Нова оселя". 

Так, на 2022-2023 роки заплановано викупити квартири для двох тисяч сімей, житло яких відновлювати економічно не вигідно. На сьогодні відомо про надання коштів для купівлі 50 квартир.

Загалом для налагодження процесу масових відшкодувань за зруйноване (пошкоджене) майно з боку держави — нещодавно було ухвалено відповідний закон.

Повоєнне відновлення: досвід європейських країн

Світ регулярно потерпав від війн, та саме після Другої світової багато країн пройшли період відродження. Перед містами постала проблема відбудови житла, соціальних та історичних об’єктів, промисловості, транспортного сполучення, зелених зон тощо.

Специфіка відновлення того чи іншого міста визначалась відповідно до його історичного та суспільного значення. 

Зокрема, в основу відбудови могло бути закладено відтворення попереднього вигляду міського середовища. Саме таким принципом керувались у Варшаві, де на момент завершення війни міські квартали були майже повністю зруйновані. 

Тенденція організовувати міське середовище за новим планом спостерігалась в Англії. Тільки упродовж 1940-1941 років в країні було зруйновано чи пошкоджено близько 2 млн будинків, з яких — 60% у Лондоні. 

Внаслідок руйнувань на вулицях міста від житлових кварталів залишились кубометри уламків.

Відповідний план відновлення розробили ще під час війни. У документі було витримано всі компоненти для створення комфортного життя: економічний (промисловий) розвиток, забезпеченість житлом та громадськими просторами, які б створювали сприятливе середовище для містян. 

Також у плані враховували наявні проблеми, як-от смог. До його виникнення призводила діяльність підприємств. Для того, щоб вирішити проблему — промислові об'єкти винесли за межі міста та сконцентрувались на розвитку громадських і зелених зон.

У житловій політиці Лондона віддали перевагу зведенню багатоповерхівок. Рішення зумовлювалось тим, що такі будівлі могли вмістити велику кількість населення без розширення меж міста. 

Загалом у процесі відновлення перед різними містами часто поставали ті самі проблеми: брак професійних кадрів у будівництві, нестача будівельних матеріалів чи недостатнє фінансування. 

Зокрема, у Варшаві повторно використовували цеглу, яку звозили до столиці з інших міст країни. А місцеве населення додатково здійснювало пожертви для її відбудови. 

У Лондоні — той самий процес реалізували переважно шляхом стягнення репарацій з Німеччини. Звідти ж надходили будівельні матеріали.

Як планувати відбудову: виклики та можливості для українських міст

Власне відновлення міст потребує врахування безлічі аспектів, що стосуються його організації. 

Крім вищезазначених складнощів — нестачі будівельників, будівельних матеріалів та фінансування — до уваги варто взяти ситуацію з відходами, які залишаються від пошкоджених/зруйнованих будівель. 

За словами фахівців, звалища та/або сміттєві полігони України не в змозі вмістити ту кількість будівельного сміття, яка є, та продовжує збільшуватися мало не щодня. 

Налагодження процесу утилізації залишків будівельних конструкцій потребує часу і фінансових ресурсів. Як показує досвід деяких країн, якщо цього не зробити, проблема лише поглиблюватиметься.

Однак така ситуація дає і певні можливості. Наразі міське середовище в Україні здебільшого не враховує потреби людей, характеризується непропорційністю інфраструктури та умовним розподілом на спальні та ділові райони, що призводить до маятникової міграції й відповідно заторів.

Правильна реалізація відбудови може змінити на краще вигляд українських міст та збільшити кількість об'єктів, які поєднають у собі сучасні стандарти енергоощадності, безбар’єрності, інноваційності тощо. Та для цього необхідно переглянути та адаптувати будівельні норми до європейських стандартів.

Стратегію, яка буде в основі нового міського середовища, створюють на основі аналізу завданих руйнувань. І тільки потім відбувається рух за визначеним курсом. 

Україні доцільно розвивати міський простір, використовуючи сучасні принципи планування. Однак, це варто робити після вивчення особливостей того чи іншого населеного пункту, щоб використати наявне міське середовище з найбільшою користю для людей. 

До прикладу, у Харкові міська рада планує змінити транспортну систему міста та децентралізувати його.

Відбудова — процес, який потребує прозорості у житловій політиці, включно з розробкою відкритої програми компенсацій за зруйноване/пошкоджене майно. 

Як для міжнародних партнерів, які надаватимуть грошову допомогу, так і для місцевого населення важливим є відстеження результатів реалізації. 

Така відкритість підвищить шанси, що кошти використовуватимуть за призначенням, та зменшить корупційні ризики.

Що стосується загальних передумов для розвитку, то всі дії мають бути спрямовані на створення сильної правової держави. Конкурентоспроможна економіка сприятиме залученню інвестицій в країну, створенню робочих місць та поверненню більшого відсотка переселенців.