Українська правда

Як насправді працює Європейський роумінг та чого чекати українцям в 2023

PROMOTED. Чого варто очікувати від приєднання України до спільної зони роумінгу ЄС та що зараз пропонують українські оператори.

Минулого тижня з’явилася новина, що Європейська комісія пропонує розширити дію спільної зони роумінгу на Україну. В Європі її частіше називають Roaming like at home або "Роумінг як вдома".

До цієї теми прикута пильна увага мільйонів українців, які вимушено покинули нашу країну та вже майже рік живуть за кордоном. Вони, як і українські оператори, чекають цього моменту.

Але не завжди, коли про "європейський роумінг" пишуть у ЗМІ, розкриваються всі нюанси. А від цього залежать очікування наших громадян, коли ми приєднаємося до спільної зони роумінгу ЄС та як будуть працювати послуги.

Якщо повернутися до історії створення європейського "Роумінгу як вдома", то запустили його понад 10 років тому і це був по-справжньому європейський процес: виважений, з урахуванням інтересів всіх сторін. Весь цей час відбувався розвиток нормативної бази, технічних вимог, враховувались економічні передумови і налаштування тарифів: як на рівні взаєморозрахунків між операторами, так і на рівні тарифів для клієнта.

До повномасштабного вторгнення Україна займалися поступовою підготовкою для приєднання до спільної зони роумінгу. Але ніхто не розраховував на такі стрімкі процеси, які почалися в лютому. До того мова йшла про перспективу 3-5 років.

Та вже 24 лютого ми зрозуміли, що "доступний роумінг" – життєва необхідність з огляду на кількість біженців, які щодня виїздили в Європу. Київстар одразу почав переговори із європейськими операторами, а наприкінці березня запустили свій "Роумінг як вдома". Всього за 5 тижнів в умовах війни, на противагу багаторічним процесам у Європі.

Використання SIM-карти Київстар в Європі тепер не вимагало додаткових витрат від людей. Тобто, наші абоненти платили за інтернет і дзвінки стільки ж, скільки звикли платити в Україні. Причому, наша мета була зробити продукт максимально простий і комфортний, а також врахувати ключові вимоги до "Роумінгу як вдома", що діють в межах ЄС.

Важливу роль у підтримці українців зіграла Спільна заява європейських та українських операторів про допомогу біженцями залишатися на зв’язку. Вона стала можливою завдяки національному телеком-регулятору НКЕК, Єврокомісії та європейському регулятору BEREC. Цей документ допоміг нам з іншими операторами протягом 2022 року зберігати вигідні умови співпраці з провайдерами із ЄС. В січні цього року, завдяки зусиллям регулятора України та Європейських колег, дію Спільної заяви вдалося продовжити ще на пів року. Вона також підкреслює рух України до спільного роумінгового простору ЄС.

Так як, все ж таки, працює європейський "Роумінг як вдома" та що вже зараз пропонують своїм абонентам українські оператори?  

В медіа циркулює багато різної інформації, але все зводиться до двох ключових тез: "Роумінг як вдома" скоро буде запущений і для користувача все стане безкоштовно в ЄС. Насправді все не так просто. По-перше, європейський "Роумінг як вдома" запускався з урахуванням інтересів всіх сторін: клієнтів та операторів.  Якщо опустити деталі регламентів і нормативних документів ЄС, то для клієнта його тарифний план працює як усередині країни, так і в Європі. Тобто, за використання дзвінків, SMS та інтернету майже нічого доплачувати не треба.

Але домашні тарифи у всіх операторів різні, так само різні профілі споживання трафіку користувачами. Хтось з операторів надає безлімітний інтернет у себе в країні за 10 євро, а хтось лише 20 Гб за 50 євро. Через таку різницю у наповненні тарифів, їх вартості та середньому чеку - багато європейських операторів могли зазнавати збитків. Як один з інструментів контролю негативних економічних наслідків для операторів – в ЄС домовилися про граничні тарифи на міжоператорські послуги. Коли ви у роумінгу використовуєте 1 Гб інтернету – ваш домашній оператор оплачує певну суму місцевому.

Наприклад, вартість 1 Гб інтернету в 2023 році в рамках граничних тарифів не має перевищувати 1,8 євро. І починаючи з 2023 року наші партнери в ЄС почали пропонувати Київстар тарифи, які близькі до цих умов. Про що це каже? Все просто – при приблизній вартості тарифу LOVE UA На Максимум у 4,4 євро або 175 грн  ми можемо надати клієнтку до 2,5 Гб інтернету в Європі. Такий принцип випливає з положень регламентів ЄС, які регулюють роумінг в країнах Європи.

І це не інновація українських операторів або Київстару. Легко перевірити, майже у всіх операторів ЄС, які пропонують "Роумінг як вдома", обсяг інтернету вдома і закордоном також відрізняється. Наприклад, у польського Play у тарифі за 10 євро всередині країни діє 15 Гб, а у європейському роумінгу – лише 7 Гб.

Граничні тарифи на дзвінки значно менші, ніж на інтернет. Тому європейські оператори пропонують приблизно однакові умови. І в "Роумінгу як вдома" від Київстар також діє безлім на всі вхідні дзвінки та вихідні на номери всередині мережі, а також хвилини у тарифі на інші мережі можна використати за кордном.

Але у регламентах ЄС щодо "Роумінгу як вдома" є і своє підводне каміння

По-перше, коли європейські оператори та регулятори розробляли вимоги до спільної зони роумінгу, то вони створювали її для туристів – тимчасового перебування за кордоном. Зазвичай, це "два-три тижні". Модель не передбачала, що цими умовами люди будуть користуватися постійно, протягом багатьох місяців. Тому європейські оператори, якщо їх абоненти користуються "Роумінгом як вдома" декілька місяців, – можуть навіть заблокувати послуги по номеру.

По-друге, якщо обсяги використання послуг у роумінгу будуть суттєво відрізнятися від того, як абонент користуються ними вдома, то в оператора є право ввести окрему тарифікацію. Це так звана політика справедливого використання послугами, спрямована на захист локальних телеком ринків. В межах цієї політики окрім обмежень чи додаткових тарифікацій, що оператор має право накладати на користувачів, за певних економічних передумов, мобільний оператор навіть має право не надавати послугу "Роумінг як вдома".

Абоненти Київстар користуються своїми українськими номерами вже 10 місяців та поки не мають подібних обмежень. Але специфічні умови можуть виникнути у майбутньому, після приєднання України до спільної зони роумінгу ЄС. Враховуючи, що у Європі зараз мільйони українців-біженців, для нас мають діяти спеціальні умови або певний перехідний період на 2-3 роки. Саме про це зараз ведуться перемовини між Україною та ЄС. І з ними не треба поспішати, бо Україні треба відстояти інтереси наших громадян.

Чого варто очікувати українцям від приєднання України до спільної зони роумінгу ЄС? 

Але навіть, якщо цей процес займе весь рік, то принаймні абонентам Київстар, засмучуватися не треба. Основна перевага "Роумінгу як вдома" – можливість користуватися своїм тарифом без доплат – продовжить діяти навіть до приєднання України до спільної зони роумінгу ЄС. Чому? Наші умови із самого початку створювали за зразком європейського, а іноземні оператори вже пропонують нам ставки інтерконнекту близькі до європейських умов.

Що стосується абонентів інших операторів, то в них, скоріш за все, після приєднання України до спільної зони роумінгу механіка роботи послуг в ЄС зміниться та буде більше відповідати тому, що вже зараз пропонує Київстар.

Отож, як цього року, так і після остаточного приєднання України до спільної зони роумінгу ЄС в українців продовжать діяти значно вигідніші умови, ніж були до повномасштабного вторгнення. Для цього вже багато зроблено з минулого року українськими операторами, регулятором та нашими європейськими партнерами. А майбутні зміни зачеплять в основному юридичні, технічні та організаційні засади надання послуг, і меншою мірою тарифи клієнтів, які вже зараз є приблизно на тому ж рівні, що умови європейських операторів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.