Зберегти і захистити ІТ-успіх України

Українська ІТ-індустрія попри воєнний стан, втрату до 40% ВВП, вимушену релокацію частини бізнесу та інфраструктурний терор країни-агресора забезпечила рекордні 5,5 млрд дол експортних надходжень за три квартали 2022 року (частка IT становить майже половину експорту послуг – 46%).

IT-сектор залишається однією з надій України. Якщо йому не заважати, він може стати економічним форсажем країни в умовах післявоєнного відновлення.

Однак саме принцип laissez faire (невтручання) став каменем спотикання для окремих посадовців в уряді та парламенті.

Ухвалена ними в жовтні постанова №1154 майже зупинила діяльність близько 8,5 тис українських компаній – платників ПДВ, заблокувавши їм понад 1,2 млн податкових накладних, а нині вони стали затятими противниками законопроєкту №7611, що захищає чинні умови існування індустрії інформаційних технологій.

У чому суть законопроєкту? Він пропонує зберегти на наступні пʼять років особливості оподаткування ІТ-компаній податком на додану вартість: звільнити до 1 січня 2028 року від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції.

Ця пільга діє з 2013 року. Її чинність завершується 31 грудня 2022 року, що кардинально змінить податковий ландшафт у галузі. За десять років існування пільги стійко зростали експортні потоки від галузі, що позитивно впливало на податкові надходження до бюджету і торговельний баланс країни.

Обсяги експорту ІТ-послуг

Джерело: "Опендатабот"

Аргументи про втрати бюджету з несплаченого внаслідок пільги нерелевантні, бо спростовуються даними про зростання сплати IT-сектором інших податків, зокрема із зарплат та податку на прибуток підприємств, а також не враховують розмір відшкодувань з держбюджету для експортно-орієнтованого IT-сектору.

Фіскальні показники IT-сектору, млрд грн

Водночас у 2018-2021 роках рівень сплати ЄСВ забезпечили такі показники зарплат ІТ-спеціалістів.

* Дані DOU.ua, грудень кожного року

Тобто галузь перекриває втрати бюджету від ПДВ-пільги. Іншими словами, проєкт №7611 – це не про втрати бюджету та податки, а про тимчасове невтручання держави в те, що успішно працює навіть в умовах війни.

Інші держави теж роблять ставку на інформаційні технології, а конкурентна боротьба вкрай запекла. Якщо у 2019 році ми перебували на 20 місці у світі за цифровим розвитком, то через два роки Україна посідала лише 42 місце.

Це сталося внаслідок того, що уряди вдаються до надзвичайних кроків з податкового стимулювання ІТ-галузі. Ось лише кілька свіжих прикладів.

Молдова пропонує послуги Innovation Technology Park. Його резидентів оподатковують єдиним 7-відсотковим податком замість сімох податків, включаючи податок із зарплати, внески на соціальне та медичне страхування, податок на дохід від профільної діяльності.

Польща надає знижену (9% замість 19%) ставку корпоративного податку для малих компаній (з оборотом до 2 млн євро на рік) або режим "Естонський CIT" (у нас – податок на виведений капітал), який не передбачає систематичного оподаткування прибутку компанії.

Крім того, з 2022 року програмісти можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на доходи – 12% (у 2021 році було 15%) та 8,5%.

Шрі-Ланка звільнила IT-сектор від сплати ПДВ та корпоративного податку. Аналогічні процеси тривають у Румунії, Індії та Білорусі, а в США ПДВ відсутній.

Тобто в окремих юрисдикціях податкові пільги, зокрема звільнення від ПДВ для IT-сектору, стали елементом податкової конкуренції та одним із факторів успіху. Якщо Україна ігноруватиме ці факти, то програє конкурентну боротьбу. Ще більш вірогідним це стає в умовах воєнного стану.

Чому саме ПДВ токсичний для ІТ-індустрії та охолоджуватиме її розвиток?

По-перше, для виробників програмної продукції 20-відсотковий податок є прямим податком з обороту. Він відчутно знизить конкурентоспроможність українського продукту, тому що в більшості ІТ-проєктів 80-85% витрат – це витрати на оплату послуг ІТ-спеціалістів, що не оподатковуються ПДВ.

Тобто ІТ-компанії майже не отримують права на податковий кредит на такі операції, тому так званий стимулюючий кумулятивний ефект ПДВ, тобто вирахування вхідних сум ПДВ, майже не працює.

По-друге, компанії, що експортують свій продукт, у разі скасування пільги з ПДВ чекатиме тривалий (місяцями) процес відшкодування податку з бюджету.

Держава в умовах війни не спроможна робити це швидко (у листопаді окремі експортери чекали повернення ПДВ за березень-липень), а старі проблеми в податковій службі роблять перевірки та відшкодування корупціогенними.

До того ж постає питання бюджетного ресурсу на відшкодування. Галузь у разі досягнення обсягу експорту на 8 млрд дол потребуватиме з бюджету до 53,3 млрд грн на рік, які взагалі не закладені в бюджет 2023 року.

По-третє, галузь, крім специфічних проблем відшкодування, чекатимуть "звичайні" труднощі адміністрування ПДВ (масові блокування податкових накладних, надання пояснень і документів податківцям, перевірки), що призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес.

По-четверте, посилення адміністративного та податкового навантажень негативно сприймуть бізнес та інвестори.

Війна – це форс-мажор для економіки загалом та податкової системи, а скасування базової ПДВ-пільги на ІТ-послуги могло б мати певний сенс як планомірний та очікуваний захід у мирний час. Проте війна вже завдала значної шкоди галузі, а скасування пільги ще більше похитне становище ІТ-бізнесу.

Інвестори, що спостерігатимуть посилення регулювання та податкового навантаження, можуть отримати стимул для переведення бізнесу за кордон. Це спричинить відплив капіталу і виїзд спеціалістів з країни, а додаткові податкові ПДВ-надходження швидко нівелюються стагнацією ІТ-бізнесу.

Такий негатив не допоможе й поки успішному проєкту – спеціальному правовому режиму "Дія Сіті", який почав працювати 8 лютого 2022 року.

Відновлення з 1 січня 2023 року стягування ПДВ з операцій постачання програмної продукції, скоріше за все, призведе до руйнівних наслідків для галузі. Про це говорять провідні асоціації галузі та учасники ринку.

Так, асоціація IT Ukraine оприлюднила відкриті листи з вимогою зберегти норму, що передбачає звільнення від сплати ПДВ українських IT-компаній.

Руйнівного сценарію можна уникнути, проголосувавши за законопроєкт №7611. Він зберігає незмінними умови ведення ІТ-бізнесу, а значить – і потенціал досягнення країною європейського та світового лідерства в ІТ-індустрії.