$26 трильйонів потенціалу. Як трансформувати українську енергетику

Цього року Україна переживає найскладніше випробування за часи незалежності. 

Найбільша війна у Європі з часів Другої світової стала важким викликом для національної економіки.

За оцінкою експертів KSE Institute, прямі збитки від російської агресії вже становлять не менше $127 млрд. 

За словами Олега Устенка, економічного радника Президента України, загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів сягають щонайменше 1 трильйона доларів.

Ворог свідомо цілить по об’єктах енергетичної інфраструктури, розраховуючи, що це викличе гуманітарну катастрофу. 

Росіяни захопили Запорізьку АЕС, що забезпечувала 20% вітчизняного виробництва електроенергії, піддаючи станцію артилерійським та мінометним ударам, шантажуючи світ повторенням Чорнобильської трагедії.

У жовтні Кремль вирішив помститися за програш на фронтах, зумисне завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі ракетами та дронами-камікадзе. 

За урядовими даними, лише за перші два тижні жовтня було зруйновано 30% об’єктів енергетичної інфраструктури, а регулярні обстріли електростанцій та ЛЕП продовжуються і нині.

Удари по тепловій генерації

За даними Міненерго, російська агресія вивела з ладу понад 50% теплових потужностей, 30% сонячної та понад 90% вітрової генерації. 

Україну охопила серія віялових відключень, а уряд закликає масово обмежувати споживання електрики у пікові години. 

Загалом же внаслідок російських обстрілів жителі багатьох районів Дніпропетровщини, Київщини, Львівщини, Сумщини, Харківщини, Хмельниччини та інших регіонів не мали доступу до електроенергії. 

Попри регулярні обстріли та нові руйнування, працівники енергетичної галузі вистояли й продовжують лагодити зруйноване. 

Втім, без наслідків не минулося — Україна прийняла рішення тимчасово відмовитися від експорту електроенергії, а споживачі — почати суттєво економити енергоспоживання. 

Значних ударів зазнали об'єкти теплогенерації, які багато в чому на себе взяли значну роль в забезпеченні українців електрикою. 

До повномасштабного вторгнення частка вугільних ТЕС та ТЕЦ в загальній структурі генерації скорочувалась, але все одно становила третину енергетичного балансу, тоді як "зелена енергетика" не перевищувала й 10%. 

Будучи країною-терористом, Росія й надалі буде цілити саме в об'єкти енергетики задля нанесення максимальної шкоди нашій державі. 

Чимало експертів прогнозують важку зиму для мільйонів українських споживачів. Окрім посилення роботи українських ППО, чи є способи зарадити цій ситуації? 

Відповідь у розвитку зеленої енергетики

За останні роки як у світі загалом, так і в Україні зокрема спостерігається зростання екологічної свідомості суспільства, популяризується культура відповідального споживання та використання енергозберігальних технологій. 

Відповідно до низки соціологічних опитувань, ще у 2019 році екологічні проблеми входили до трійки найбільших проблем українців, поступаючись лише безпековим та економічним питанням. 

Дослідження UNDP Ukraine у 2020 році показало, що понад 58% українців бачили зв’язок між боротьбою зі зміною клімату, ефективнішим використанням енергії та можливістю пришвидшення економічного зростання і створення робочих місць в Україні.

Повоєнна відбудова України відбуватиметься за ключової підтримки міжнародної спільноти. 

Відновлення національної промисловості та інфраструктури стане неможливим без дотримання міжнародних норм із декарбонізації. 

Очевидно, що у післявоєнній Україні не має бути такого сильного перекосу "вуглецевої" генерації в енергобалансі.

Саме тому вже на стадії проєктування нової економічної моделі неодмінно мають бути включені фактори кліматичних змін і необхідності декарбонізації. 

Повноцінне запровадження "зеленого" порядку денного у законодавство України є лише питанням часу, особливо з огляду на отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС. 

Адаптація українського бізнесу під кліматичні стандарти "Зеленого курсу" ЄС дозволить йому не лише швидко відновити свої позиції на внутрішньому ринку, але й поширити свою присутність на міжнародних ринках, де дотримання принципів декарбонізації є ключовою вимогою. Та чи є для цього необхідні інструменти?

Ключовим фактором для ефективного впровадження зелених принципів у економіку є якісна освіта та підготовка. Саме тому восени цього року в Україні стартує проєкт Chapter Zero Ukraine & Caucasus, що є частиною Глобальної кліматичної ініціативи у співпраці зі Світовим економічним форумом (WEF). 

Нова освітня ініціатива покликана розвивати компетенцій у секторі управління кліматичними змінами для виконавчих та наглядових органів бізнес-суб’єктів (зокрема реального сектору економіки та фінансових установ) у Вірменії, Грузії та Україні. 

Наразі спільнота, яка навчається за програмами у межах проєкту Глобальної кліматичної ініціативи, існує у 53 країнах світу та об’єднує понад 100 тисяч осіб, завдяки чому є широке поле можливостей для всебічного вивчення новітніх бізнес-практик у різних куточках світу. 

Програма для майбутнього

Навчальна програма проєкту Chapter Zero Ukraine & Caucasus — це ретельно підібраний набір практичних вебінарів, воркшопів, семінарів, онлайн-нарад про чинну нормативно-правову базу, сценарії зміни клімату, актуальні питання та проблеми "зеленого" переходу, управління ризиками, сталого фінансування та інших прикладних аспектів.

Учасники проєкту отримають доступ до бази знань, яка включає національне та міжнародне законодавство, досвід та практики інших країн у галузі управління кліматичними змінами, а також матимуть можливість брати участь у профільних заходах, обмінюватися досвідом та контактами з колегами з інших країн, які вже мають позитивний досвід переходу.

Генеральним підрядником проєкту Chapter Zero Ukraine & Caucasus в Україні є KSE Institute, який разом з партнерами з Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та міжнародним лідером з консалтингових послуг Deloitte буде організовувати навчання та тренінги для керівників компаній, які мають бажання долучитися до участі. 

Замість висновку

Кліматичні зміни – це не лише виклик, але й велика інвестиційна можливість, потенціал якої автори доповіді New Climate Economy оцінюють у 26 трильйонів (!) доларів до 2030 року. 

Якщо український бізнес зможе скористатися вікном можливостей, створеним фактором кліматичних змін, це дозволить створити тисячі нових робочих місць та значно прискорити післявоєнну відбудову України.

Саме тому підприємцям та промисловцям України вже зараз необхідно замислюватися про те, як інтегрувати фактор кліматичних змін у власні бізнес-практики, як зменшувати вуглецеві викиди, підвищуючи власну конкурентоспроможність на вітчизняному та глобальному ринках.

Природа дала нам всі можливості розвивати енергетику на відновлюваних джерелах енергії. Це наш внесок не лише в збереження екології та інноваційну економіку майбутнього, але й надійний захист від енергетичного шантажу країни-агресора. 

KSE Institute готовий надати безоплатну тренінгову та консультаційну підтримку національному бізнесу, який налаштований на впровадження у свою операційну діяльність "зелених" принципів.