Українська правда

Як змінилися фінансові звички українців під час війни

Як заробляють, на що витрачають, на чому економлять і як кредитуються українці під час війни?

Війна спричинила ґрунтовні зміни. Виникло багато нових причинно-наслідкових зв’язків, що зачіпають ледь не кожен аспект життя країни.

Сьогодні я хотіла б презентувати результати дослідження, проведеного Міжнародним бюро кредитних історій спільно з CBR. Його предмет – фінансове становище та фінансова поведінка українців, зокрема в питанні кредитування. 

Цікаве це дослідження також тим, що за ним можна відстежувати тенденції. Адже перше дослідження проводили у травні цього року, а друге – наприкінці серпня.

Цільова аудиторія Mass Active – населення України у віці 25-50 років, яке до початку війни проживало в містах із населенням понад 50 тисяч осіб. 

Онлайн було опитано 18% усього населення України (6,9 млн осіб). Також було проведено 665 інтерв’ю, учасниками яких стали 134 внутрішні переселенці та 150 зовнішніх. 

Де мешкають і де планують мешкати українці?

Ближче до вересня 49% респондентів відповіли, що нікуди не виїжджали, у травні таких було 50%. Загалом структура опитаних щодо вимушеного переміщення у зв’язку з війною суттєво не змінилася, порівняно з весною – є лише невелика тенденція до зростання частки тих, хто вже повернувся додому. 

Цифра зросла із 13% до 16%. Частка внутрішніх переселенців становить 28%, а зовнішніх – 8%. Узагалі серед внутрішніх переселенців різко зріс відсоток тих, хто планує повертатися додому тільки після війни: цей показник зріс із 29% до 44%. 

Тоді як серед зовнішніх переселенців значно зросла частка тих, хто не планує повертатися до України взагалі – з 22% до 40%. І мені особисто бачити ці дані, звісно ж, сумно. 

Загалом ті, хто зараз за кордоном, продовжують там облаштовуватися. Вже 30% влаштувалися на роботу, у минулу хвилю опитування таких було 16%.

Де працюють і як заробляють? 

Порівняно з періодом до 24 лютого, значно знизився рівень зайнятості серед аудиторії Mass Active: з 81% до 66%. 

Найбільше серед тих, хто зараз працює, спеціалістів із вищою освітою та керівників середньої ланки. Утім, частка останніх значно знизилася, а кількість спеціалістів, навпаки, зросла.

Серед зовнішніх переселенців не працюють 52% опитаних, зокрема серед них найбільший відсоток тих, хто втратив роботу після 24 лютого 2022 року. 

Наразі ж у структурі тих, хто працює, серед зовнішніх переселенців переважають робочі – 52%. Натомість, серед внутрішніх переселенців найбільше спеціалістів – 53%.

Хороші новини – серед аудиторії Mass Active зменшилася частка тих, хто відзначає негативні зміни у своїй зайнятості або в доходах. Частка тих, хто втратив частину своїх доходів, становить 55%. 

Утім, у крайньому опитуванні значно впала частка тих, хто зазначив, що втратив повністю всі свої доходи або зарплату; і водночас зросла частка тих, хто відзначив, що отримує таку ж за розміром зарплату або такі ж доходи; і тих, у кого доходи навіть зросли. 

Серед джерел доходів основними залишаються зарплати від українських компаній і тимчасові підробітки. Серед зовнішніх переселенців значно зросла частка тих, хто знайшов нову роботу за межами України. Таких уже 19%.

Також варто наголосити, що хоч у структурі двох груп фактично половина втратила частину своїх доходів, у поточному періоді серед зовнішніх переселенців зростає частка тих, чиї доходи зросли – таких 23%, а серед внутрішніх – тих, хто отримує зараз таку ж суму доходу, як і раніше, налічується 35%.

Як витрачають гроші?

У розподілі сімейного доходу 59% – це витрати першої необхідності. 22% – інші види видатків, а 12% становлять заощадження. 

Зазначу, що частка заощаджень суттєво зростає, починаючи з доходу понад 20 тисяч гривень, ця група починає відкладати від 20% доходу.

Як українці економлять гроші? 

Серед аудиторії Mass Active зросла частка тих, хто не економить на регулярних тратах узагалі. Цей показник зріс із 11% до 16%. 

Зокрема, значно скорочується економія на одязі й взутті, на товарах із догляду за собою, продуктах харчування, пальному для авто, комунальних послугах і товарах для дітей.

У 53% аудиторії зменшився обсяг споживчих трат загалом, і це в більшості випадків сталося через скорочення доходів і через спробу більше економити задля того, щоб мати можливість робити заощадження.

Серед переселенців – як внутрішніх, так і зовнішніх – також спостерігається скорочення витрат, на яких економлять. 

При цьому група внутрішніх переселенців наразі переважно більше економить саме на базових тратах: побутова хімія, медикаменти, лікування/стоматологія, комунальні послуги тощо, тоді як зовнішні переселенці найчастіше все-таки економлять на таких категоріях, як товари з догляду за собою та косметика, товари для дітей, одяг та взуття. 

Водночас зовнішні переселенці значно частіше економлять на оренді житла, порівняно з іншими.

Як щодо кредитів?

Пенетрація користувачів кредитів загалом залишається без змін – 32%. Водночас відбулося падіння кількості користувачів кредитів на авто – з 3% до 2%.

Дещо більша частка користувачів кредитів серед внутрішніх переселенців – 39%, тоді як серед зовнішніх переселенців їх частка становить лише 18%.

На загал, якщо серед внутрішніх переселенців дещо зростає частка користувачів кредиту на товар, то серед зовнішніх – тенденція до зменшення частки тих, хто має сьогодні відкриті кредити.

Узагалі тема дослідження кредитування заслуговує на окрему колонку, адже містить доволі багато аспектів, серед яких плани та складнощі в користуванні кредитними продуктами, ключові джерела позик, особливості закредитованості та ставлення до кредитної історії.

Замість висновку додам, що фінансові показники українських сімей, незалежно від того, перебуває родина всередині країни чи за кордоном, – переважно покращуються, якщо порівнювати з весною. Будемо докладати зусиль для подальшого збереження тенденції.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
фінанси кредити заробітна плата