Хліб воєнного часу

Про надзвичайно важливу роль українських фермерів в забезпеченні продовольчої безпеки світу цього року нарешті дізнався абсолютно увесь світ, а не лише ті, хто працюють в аграрній індустрії чи продовольчій галузі. 

Коли росія заблокувала вітчизняні порти, а Україна й досі не може поставляти на зовнішні ринки запланований обсяг продукції, про важливість українського зерна для всього світу заговорили очільники міжнародних організацій, керівники інших держав та їх пересічні громадяни. 

Але якою високою ціною цього року дістанеться світу це зерно або новий врожай, знають тільки самі українські фермери. 

На жаль, чимало фермерів загинули, обробляючи поля під час посівної кампанії. Інші втратили техніку, поля придатні до посіву. 

Та й ті, хто працює у відносно безпечних місцях (хоча де зараз в Україні безпечно?), стикаються з надскладними перешкодами. 

Протягом весни фермерам доводилося вирішувати безліч нетипових логістичних перепон, коли частина ресурсів була направлена на військові потреби, частина була знищена або заблокована окупантами. 

Тому у вирішенні питання транспорту, фермери використовували будь-яку доступну можливість, продукція постачалася чим завгодно — евакуаторами, старенькими "буханцями" чи навіть на дахах легковиків. 

Разом з цим, фермери були вимушені адаптуватися до нетипових для мирного часу нюансів – комендантської години, повітряної тривоги, розмінування полів, відсутність палива тощо. 

Але ж природа не чекатиме, сіяти та збирати треба вчасно. Всю посівну 2022 аграрії долали гонитву з часом та з природою. 

На щастя, цього року погода не мала сюрпризів для фермерів – зима була доволі м’якою, великих ділянок, які постраждали від морозів та загинули, не спостерігалося, весна була холодна, але в межах норми, тож всі виклики лежали не в агрономічній площині. 

Якщо посівну кампанію-2022 з минулим та й з майже будь-яким попереднім роком, то дуже сильно змістилися терміни постачання насіння – зазвичай станом на другу половину квітня всі замовлення вже відвантажені та фермери чітко розуміють що і скільки вони сіятимуть, а цього року відвантаження активно тривали ще в травні. 

Бо фермери вирішували буквально на ходу, що саме вони будуть сіяти та чи будуть сіяти взагалі. 

Останнє в першу чергу стосується районів півночі країни, які були звільнені від окупантів. Частина полів там була замінована і фермери чекали їх розмінування, щоб мати змогу посіяти. 

За даними Мінагрополітики можна побачити, що цьогоріч скоротилися площі посівів кукурудзи та соняшнику – але це переважно через окуповані схід та південь України. 

На решті територій певні зміни відбувалися, але в масштабах районів – хтось з фермерів замість кукурудзи сіяв соняшник, хтось сіяв більше гречки чи інших зернових, а десь навпаки. 

Але загальна розстановка сил залишилася традиційною – головними культурами були та залишаються кукурудза, соняшник та пшениця. 

Зараз проблемою для фермерів залишається агрономічна підтримка. Не зважаючи на завершення посівної кампанії, для забезпечення якісного врожаю часто фермери потребують консультацій фахівців щодо особливо складних моментів у вирощуванні тих чи інших культур, використанні засобів захисту рослин, боротьби із шкідниками та хворобами. 

Тут, як не дивно це звучить, допоміг досвід часів COVID – багато питань фермери навчилися вирішувати дистанційно, без традиційних до 2020 року постійних візитів консультантів на поля. Також компанії, які працюють з фермерами, намагаються допомогти їм в цьому питанні. 

Наприклад, команда Corteva запровадила "Агропоради від Corteva" на Youtube-каналі, що дозволяє їм коригувати власні дії при посівній та очікувати на високі результати навіть у цих надскладних умовах. 

Я переконаний, що в поточних умовах компанії-постачальники мають забезпечувати постійну підтримку та консультації клієнтам і бути готовими до реально щохвилинних змін. 

Протягом березня-червня наші торгові агенти, команда агрономічної підтримки, працівники складів цілодобово були на зв’язку з фермерами, перевіряли безпеку по напрямках постачань, вносили необхідні змінити в документах та підлаштовували часи відвантажень. 

І в принципі посівна у фермерів, які з нами працюють, пройшла настільки нормально, наскільки могла в цих умовах. 

Такі потрясіння, на жаль, спрацьовують як найкращий краш-тест – якщо система витримала навіть це, то вона здатна на "все". Бути готовим постійно аналізувати безліч факторів, оновлювати прогнози у короткі цикли і швидко адаптуватися – єдина можливість досягати цілей в таких надзвичайних умовах. 

А нам доведеться до них звикнути і коли ми переможемо, будувати всі процеси з урахуванням значної більшості кількості нових нетипових досі факторів, ніж ми робили доти.