Відновити аграрний експорт: невоєнні кроки

Співавтор – Сімеон Дянков, директор групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довірена особа "Альфа-банку Україна"

Росія запровадила морську блокаду України, придушуючи її аграрний експорт. Востаннє Київ стикався з кризою експорту таких масштабів під час розпаду СРСР.

Втрати аграрних виробників у березні-травні 2022 року оцінюються 200 млн дол на день, а наступний урожай перебуває під ще більшою загрозою через брак можливостей для зберігання продукції та маршрутів поставок.

Україна відбулася як світовий лідер за багатьма провідними аграрними товарами. У 2021 році вона забезпечувала 10% світової торгівлі зерном, будучи четвертим за розміром експортером зерна після США, Аргентини та Росії.

Євросоюз, тобто всі його 27 країн-членів разом узяті, посідав п’яте місце. Зокрема, Україна була третім експортером кукурудзи у світі і шостим експортером пшениці. Понад три чверті кукурудзи використовується для споживання в тваринництві, що значно впливає на виробництво молока та м’яса у більш як тридцяти країнах.

Україна також ключовий гравець світового ринку олійних культур та олії. До російського вторгнення вона забезпечувала понад половину світової торгівлі соняшниковою олією, 12% світової торгівлі ріпаком та 1% світової торгівлі соєю.

Створені війною дефіцит і зростання цін негативно впливають на продовольчу безпеку в країнах Африки, Близького Сходу та частково Центральної Америки.

Аграрна галузь України була лідером зростання продуктивності поміж секторів економіки завдяки запровадженню більш ефективного користування полями, використанню кращих насіння, агрохімії та обладнання.

З 2005 року середня врожайність за ключовими культурами подвоїлася. Що більше, провідні приватні агрохолдинги мають врожайність, у два-три рази вищу за середню в країні, що свідчить про потенціал подальшого нарощування випуску через інтенсифікацію використання менш ефективних полів.

У 2021 році Україна зібрала рекордний урожай зерна (84,5 млн тонн) та олійних культур (22,6 млн тонн). Загалом на експорт продукції АПК припадало понад 40% експорту товарів з України у 2021 році, тобто близько 15% ВВП.

Воєнні втрати

До війни 89% зернового експорту України спрямовувалися через порти Чорного моря: "Одеса", "Чорноморськ", "Південний" та "Миколаїв". Разом вони перевалювали до 6 млн тонн зерна на місяць і готувалися встановлювати нові рекорди завдяки інвестиціям у портову інфраструктуру та високому врожаю.

Президент Путін і його військова верхівка дотримуються стратегії, що нагадує стратегію, застосовану військами Півночі проти аграрного Півдня під час Громадянської війни в США. Морська блокада, названа планом "Анаконда", позбавила Конфедерацію валютних надходжень від експорту бавовни – найважливішого аграрного товару південних штатів.

Ще до початку російського вторгнення морські шляхи були частково заблоковані під приводом російських військових навчань. З початком війни до українських портів була застосована повна блокада, а Бердянськ та Маріуполь були окуповані.

Тільки два малі порти в дельті Дунаю – Ізмаїл та Рені – продовжують працювати. Проте до війни ці порти взагалі не використовувалися для експорту зерна.

Українським експортерам довелося імпровізувати там з перевалкою зерна, намагаючись доставити його до румунського порту Констанца. Загалом через Ізмаїл та Рені перевалено близько 45% загального експорту зерна в травні, а фінансові втрати експортерів у березні-травні оцінювалися 200 млн дол на день.

Для експорту зерна до країн ЄС стали використовувати залізницю й автотранспорт, що значно збільшило собівартість доставки і досі не може компенсувати наслідки заблокованих портів. Наприклад, у травні 2022 року вантажівками експортовано тільки 40 тис тонн зерна (4% від експорту).

Решту експорту (приблизно половину) було доставлено потягами до Польщі, Словаччини та Угорщини. Із застосуванням усіх цих варіантів Україна спромоглася експортувати лише близько 1 млн тонн зерна на місяць у квітні і травні.

Ситуація з експортом олійних культур не краща. Україна змогла вивезти менш як 200 тис тонн соняшникової олії в травні 2022 року, що становить менше третини від потенційного експортного обсягу. Компанії почали поставляти неперероблене насіння соняшнику за кордон в основному для подальшої переробки в Туреччині.

Таке погіршення ланцюга створення доданої вартості спостерігається вперше за понад 20 років, відколи олійна галузь відродилася після посткомуністичного перехідного періоду. Наземний транспорт повільніший і більш уразливий до бюрократичних затримок на кордоні, що підвищує ціни принаймні на 30%.

Новий врожай може бути низьким

У липні почнуться нові жнива, а 15 млн тонн зерна досі очікують вивезення. Це скорочує мотивацію виробників сіяти, адже елеватори заповнені. Кілька зернових регіонів на півдні та сході, які охопила війна, уже пропустили час сівби.

Очікується, що у 2022 році врожай зерна скоротиться на 34% порівняно з історичним піком 2021 року. Хоч це скорочення й означає найнижчий урожай з 2011 року, воно все одно дає можливість експортувати 35 млн тонн збіжжя.

З урахуванням залишків 2021 року Україна може експортувати близько 50 млн тонн зерна у 2022-2023 маркетинговому році (починається 1 липня).

Логістичні затори означають, що навіть з посиленим використанням залізниці та портів дельти Дунаю Україна зможе вивезти за кордон лише 15-25 млн тонн зерна, змушуючи аграріїв залишити понад половину врожаю в полях.

Обмеження впливу морської блокади

У недавній колонці на VoxEU докладно розглянуто, як вторгнення Росії до України вплинуло на ціни на сільськогосподарські товари, посилюючи інфляцію у світі та підживлюючи спровоковані голодом конфлікти на Африканському континенті.

Оскільки Росія входить до трійки найбільших експортерів зерна у світі, особливо в сегменті пшениці, де її експорт перевищує український завдяки великим площам посіву, вона використовує розпочату нею війну на власну користь.

Росія не лише фінансує воєнні витрати через оподаткування збільшеного експорту зерна, а й шантажує міжнародне співтовариство погрозами зриву його постачання. Так само, як використовує експорт енергоресурсів для погроз країнам Європи.

Відповіддю на морську блокаду Росії мають стати зернові конвої у Чорному морі. Таку місію можна здійснювати під проводом Болгарії, Румунії і Туреччини.

Також ЄС може до кінця 2022 року скасувати митний контроль для аграрного експорту з України вантажівками та залізницею. Так ці поставки можуть швидше і дешевше діставатися до портів країн Євросоюзу. Нарешті, можна докласти більше зусиль для розширення вузьких місць наземної інфраструктури України.

Ще одним кроком має стати використання коштів ЄС для збільшення логістичної спроможності в західних і південно-західних регіонах країни, уздовж кордону з ЄС.

Співавтор – Сімеон Дянков, директор групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довірена особа "Альфа-банку Україна"

Переклад українською. Оригінал колонки оприлюднено англійською на дослідницькому порталі VoxEU