Українська правда

Укладення договорів в умовах війни за допомогою Дії

Найпоширеніші випадки, де можна скористатися електронним документообігом.

Після паніки, ейфорії та стриманого оптимізму до більшості прийшло розуміння — війна може і не закінчитися завтра. 

А тому треба продовжувати жити та вирішувати дещо непопулярні питання, як то користування чи розпорядження майном, укладення чи розірвання договорів або врегулювання відносин, які ніхто не планував. 

Мільйони людей за кілька годин, а іноді і хвилин, залишили своє майно та переїхали в інше місто, регіон чи навіть країну. 

Зруйновані логістичні сполучення, обмеження поштового зв’язку та подекуди абсолютна неможливість пересування не дає змоги підписати папери. 

Проте "минуле" життя в умовах пандемії надало українцям широкі можливості для підписання документів в електронній формі. 

Навіщо нам Дія та електронний цифровий підпис (ЕЦП)?

Для більшості підприємств електронний документообіг є вже достатньо зрозумілим та практичним. Проте мільйони громадян все ще вважають це недоступним чи просто занадто складним. 

Але це не так. І законодавство, і технічні можливості дозволяють укладати договори в електронній формі громадянам як учасникам цивільних відносин. 

Укладені таким чином договори законом фактично прирівнюються до письмової форми (стаття 639 Цивільного кодексу України). 

Розберемось, які основні практичні виклики можна вирішити швидко та не залишаючи безпечного місця. 

Оренда житла. Мільйони людей терміново залишили орендоване житло та не мають можливості розірвати укладені раніше договори оренди. 

При чому така ситуація є типовою як для орендарів, так і для орендодавців. У більшості випадків за умовами договорів приміщення має повертатись за актом прийому-передачі. 

Проте підписати його можна і в електронній формі за допомогою ЕЦП (стаття 810 Цивільного кодексу України). Крім того, новий договір можна також укласти і в електронній формі. Інше питання: як забрати речі чи оглянути приміщення, та про це далі. 

Доручення чи надання послуг. Почали з’являтися сервіси, які надають послуги з вивезення речей з житла та подальшого їх відправлення чи передачі на зберігання. 

На жаль, сотні тисяч людей зараз позбавлені можливості надати нотаріально посвідчені довіреності, проте їх частково можна замінити договорами доручення, комісії, підряду чи надання послуг. 

У договорі можна передбачити повноваження повіреного чи виконавця послуг, встановити відповідальність, розподілити ризики тощо. 

Більшість таких договорів, якщо мова йде не про розпорядження нерухомістю, укладаються в простій письмовій формі. 

Зберігання майна. Такий договір може укладатись в письмовій формі, а тому і в електронній за допомоги ЕЦП (стаття 937 Цивільного кодексу України). 

Важливо детально закріпити ідентифікуючи ознаки майна (для індивідуальних речей), якщо воно передається дистанційно, або чітко передбачити кількість та родові ознаки, а також умови зберігання та відповідальність сторін. 

Управління майном. За договором управління майном власник передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, який зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах власника або вказаної ним особи (вигодонабувача). 

Такий договір також може бути укладений дистанційно (стаття 1031 Цивільного кодексу України), якщо мова не йде про нерухомість.

Перевезення. Звичайно, що у мирний час ми довіряємо це професіоналам, але, мабуть, що більшість з нас в теперішній реальності чи не щодня стає або перевізниками, або його замовниками.

А тому не зайвим буде домовитись про ризики. Як і попередні договори, законодавство передбачає письмову форму договору, а отже і не забороняє електронний варіант. 

Позика. Наразі передати розписку при отриманні грошових коштів буває досить важко, небезпечно, а інколи і зовсім неможливо. Договір позики, як і його забезпечення у вигляді поруки, укладається в письмовій формі, а тому може бути укладено і в електронній. 

Не забудьте вказати спосіб передачі коштів (готівка чи банківський переказ), строк та спосіб їх повернення. 

Звертаємо увагу, що надходження коштів на рахунки фізичних осіб у розмірі від 400 000 грн без документального підтвердження їх походження будуть блокуватись банками. 

Договір про спільну діяльність. Як вже зазначалось, в умовах тимчасової окупації чи в зоні бойових дій діяльність нотаріусів та інших реєстраційних органів не здійснюється, а тому можливості стати засновником юридичної особи фактично немає. 

Проте договір про спільну діяльність може бути укладено в письмовій формі (стаття 1131 Цивільного кодексу України), а тому і в електронній за допомогою ЕЦП. 

Договір про надання юридичних послуг чи про надання професійної правничої допомоги з адвокатом може також укладатись в електронній формі. 

Після укладення договору на підтвердження своїх повноважень як представника адвокат матиме право самостійно виписувати ордер. 

Механізм підписання договору через Дію

Більшість додатків інтернет-банкінгу має можливість видати клієнту кваліфікований електронний цифровий підпис дистанційно без відвідування відділення. 

За його допомогою через державний сервіс Дія на документ може бути накладений електронний підпис

Крім того, цей сервіс дає змогу так само і перевірити справжність накладеного електронного підпису на підписаному документі та здійснити підписання документу іншими сторонами. 

В подальшому такий файл можна направити для підписання іншій стороні та зберегти його як на апаратному носієві, так і у хмарному сховищі. 

За результатами підпису всіма сторонами такий електронний документ важливо зберегти разом з протоколом перевірки підписів, який генерується за тим же посиланням у сервісі Дія. 

Це також може захистити від втрати чи незаконного вилучення паперових документів окупантами. В подальшому електронні документи, як і паперові, можуть бути використані навіть у суді в якості електронних доказів безпосередньо в електронному вигляді.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
диджиталізація