Українська правда

Як забезпечити стійкість економіки в умовах війни

Мета Росії — створення гуманітарної катастрофи в Україні. Як цього не допустити?

Україна продовжує перегруповуватися під безперестанними злочинними ударами, налаштовуючи життя та оборону в умовах війни. 

Масові бомбардування мирного населення черговий раз підтвердили: мотивація та кінцева мета агресора — не міфічна безпека і не вигадані "бендеровцы", а знищення життя людей, які насмілилися бути вільними і незалежними. 

Цілеспрямоване спричинення гуманітарної катастрофи у європейській країні з 40-мільйонним населенням. Варіантів, окрім перемоги, в України немає.

Тому протистояння буде тривалим. Зарубіжні партнери прогнозовано воювати за Україну не бажають. 

Проте їхній внесок теж неоціненний: у наданні озброєння, у турботі про біженців, наданні гуманітарної допомоги. Очікується відкриття потужних фінансових програм. Це має надати країні снагу вистояти.

Зроблені дуже важливі кроки. Безперебійно працює платіжна система. Ризики інкасації компенсуються можливістю виплати коштів на касах торговельних точок. 

Відбувається нарахування соціальних виплат. Налагоджується логістика поставок у т.ч. до великих міст, хоча колосальна проблема – в зонах бойових дій. 

В міру можливостей без перебоїв працюють енергетика, зв’язок, комунальні служби. Титанічними зусиллями волонтерів підтримуються безпрецедентні за чисельністю потоки біженців.

Уряд починає працювати на випередження. Створюються фонди, кошти з яких підуть на відновлення України: фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури, фонд відновлення та трансформації економіки, фонд обслуговування та погашення держборгу, фонд підтримки постраждалого бізнесу. 

Задача організації їх роботи – справа майбутнього, сподіваюся, близького.

Наразі ключовими стають питання стійкості воєнної економіки. Перша реакція країни, як і реакція будь-якого організму на раптову смертельну загрозу, відбувається на основі наявних резервів. 

Проте тривала боротьба з заразою, тим більше – одужання, потребують якісного функціонування усього організму. Зовнішня допомога надходить та буде дедалі потужнішою, проте вирішувати всі проблеми вона не може і не повинна. 

Стійкість економіки – це не лише фізичний захист територій. Це – якісна логістика постачання та збуту, фінанси, кадрове наповнення, ефективний менеджмент в нових умовах, забезпечення безперебійності експортних поставок (якщо товари не важливі для оборони чи гуманітарних потреб). 

Дуже важливо оперативно виявляти ризики для такої стійкості, підтримувати її резерви. Бізнес, громади, населення згуртовані у протидії агресії. Критично важливе завдання уряду – надавати відповідну підтримку та сприяти організації.

Потрібне зміцнення продовольчої ланки. У більш мирних регіонах країни в рази зростає навантаження на продовольчу систему. Найважче – попереду, коли буде відкрито можливості евакуації населення з міст Сходу та Півдня країни. 

Бізнес та громадяни надають переміщеним особам та теробороні підтримку на волонтерських засадах. Проте це не повинно руйнувати їхньої стійкості. Сталості товарних поставок, можливостей переробки запасів агропродукції. 

Спроможності агрофірм та фермерів вчасно розпочати посівну кампанію. Саме час згадати про відновлення та розширення потужностей місцевих агропідприємств – пекарень, молоко- та м’ясопереробних цехів, консервних підприємств тощо. 

Так само як і потужностей з первинної обробки та зберігання агропродукції. До речі, поставки такого обладнання – один з можливих напрямів підтримки нашої країни з-за кордону.

Доцільно звернути увагу на роздрібні мережі. Коли системні маркети підтримують роботу, дрібні магазини – менш сталі. Не завжди готові працювати з платіжними картами. 

Непоодинока й інформація про випадки завищення цін. Ситуація з приватними аптеками в Києві, які масово припинили роботу, — тривожний дзвінок. 

Громадам, де потрібно, варто подумати про муніципальні торговельні точки, або партнерство з приватними точками (включаючи надання фізичного захисту силами тероборони).

Для розвантаження і державного, і місцевих бюджетів треба децентралізувати спроможності залучення благодійних коштів громадами. 

Включаючи допомогу від земляцтв за кордонами України. Створений Президентом Координаційний штаб з гуманітарних та соціальних питань, який зараз здебільшого орієнтований на рівні не нижче регіону, доцільно додатково орієнтувати на роботу з громадами.

Перемога можлива, лише якщо кожен триматиме свій сектор оборони.

Опубліковано з дозволу автора.

Оригінал допису

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
війна економіка продовольство