Понад тридцять років свого життєвого шляху я перебуваю у бізнесі, зізнаюся чесно – було всяке: перші успіхи, злети, падіння, стрімкий розвиток і неминуча криза зростання, довготривала формалізація процесів тощо. 

Єдине, що повсякчас лишалося незмінним – величезна кількість роботи та віра в себе, яка допомагала рухатися далі. 

Тому, з огляду на свій чималий досвід, а також той факт, що бізнесменів багато, а от граблі, на які вони можуть наткнутися – одні, хотілось би дати майбутнім колегам кілька настанов, які можуть стати в пригоді навіть акулам бізнесу.

Перфекціонізм або хвороба сьогодення

Нездорове прагнення досконалості не лише перешкоджає досягти успіху, проживати краще життя, але і є надзвичайно шкідливою практикою. Яким би талановитим та розумним не був керівник, неможливо бути компетентним у всьому. 

Йдеться, зокрема, про створення товару/послуги, маркетинг, продажі, адміністрування, фінансовий облік тощо, які лежать в основі будь-якого бізнесу. 

Звісно, правило "хочеш зробити добре – зроби сам" ніхто не скасовував, але ставати "bottleneck" для власного бізнесу — це самотужки підписати собі вирок. 

Який вихід із ситуації? Делегувати: спочатку все, згодом цілком все. За вами має лишатися тільки генеральна стратегія, ідеологія та підтримка рівня компанії. 

Ототожнення покликання і роботи 

Робота – це насамперед заробіток, і ставитися до неї варто відповідно. Ідеологію, що ваш бізнес – не лише гроші, але й покликання, захоплення та місія – лишайте за бортом. 

Це так не працює. На жаль, вміння щодня прокидатися у гарному настрої, завжди вставати з тієї ноги та цілодобово бути в ресурсі – перебувають за межами реальності. 

Попри це, вам треба зібрати себе докупи і йти працювати. Очевидно, що у такі дня улюблена робота не викликає колишнього запалу. Тоді про яке покликання, місію та захоплення йшлося? 

Це лише робота, яка приносить ресурси, аби надалі спрямовувати їх на своє захоплення, реалізацію свого покликання та пошуки часу для філософських роздумів щодо своєї місії. І це нормально.

Нівеляція меж робота-сім’я

Бізнес – це не завжди свято, частіше – поле бою, іноді – без правил. Не варто переносити роботу у сім’ю, зациклюватися на її обговоренні під час сімейної вечері, витрачати довгоочікуваний родинний день на вирішення робочих питань. 

Треба навчитися балансувати: близькі люди і бізнес не повинні перетинатися. В іншому випадку через кілька років ви зруйнуєте і шлюб, і стосунки і, можливо, сам бізнес.

Робота нон-стоп

Біг заради бігу – погана стратегія. З часом настає момент, коли колишні цілі припиняють мотивувати, а те заради чого все це починалося – гроші – втрачають цінність. 

Навіть заробляючи більше, ніж колись можна було мріяти – зникає інтерес, жага, бажання, ідеї куди, а головне, як їх правильно витратити. 

Так бути не повинно: кошти мають приносити задоволення! Як і де знаходити це задоволення – окрема навичка, яку необхідно опанувати. Однак, за цілодобовою роботою навряд чи на це знайдеться час. 

Відпочинок, ресторани, одяг тощо – потребують вміння розбиратися, простими словами наявності смаку та особистої думки. Інакше ви маєте усі шанси виглядати безглуздо, навіть будучи одягненим з голови до ніг у Louis Vuitton.

До того ж з особистого досвіду: якщо заробляти, але не витрачати, – порушується закон рівноваги. Навіщо гроші, якщо їх не витрачати на життя, від якого отримуватимеш задоволення? 

Тотальний контроль

У межах контролю надважливо витримувати кордони та баланс. Нестача контролю з боку власника на початках – може стати причиною падіння ще незміцнілої системи, водночас й надконтроль має свої недоліки. 

Наприклад, упередженність: хто, як, і де мене планує обдурити? Як діяти у цій ситуації? Перш за все – одразу відганяти від себе подібні думки, по-друге, контролю треба вчитися, зокрема, вчитися його відпускати, коли система вже працює.

Ідеальної форми контролю не існує, але є чарівне правило: що простіше, то краще. Власнику достатньо контролювати лише основні цифри та визначити кілька реперних точок, інше – не чіпати. 

Не дарма відвідувачам ресторанів радять не ходити на кухню, аби не зник апетит. А ще краще ніколи не ходити на продуктовий склад: щурі бувають неймовірних розмірів!

Самообман або бажання знайти ціну щастя

Витрачати дорогоцінний час в очікуванні манни небесної та настання того моменту, коли грошей нарешті буде вдосталь. Банальний приклад: "як тільки зароблю 100 млн – ляжу під пальмою на березі океану". Так не буде! 

Якщо ви підприємець, то навіть зі 100 млн та навіть врази більше, ви залишитеся підприємцем, який знову і знову шукатиме можливість реалізувати цю енергію.