Що робити Україні в умовах надзвичайно високих цін на газ?

Вартість газу на європейському ринку вперше в історії перевищила $2000 за тисячу кубометрів. 21 грудня ціна січневого ф'ючерсу на хабі TTF у Нідерландах зросла до $2004 за тис. куб. м, або €171,52 за МВт*год.

Криза на газовому ринку відбувається насамперед через дефіцит ресурсу, тому ринок уважно спостерігає за новинами щодо введення в експлуатацію "Північного потоку-2" і саме вони викликають різкі зміни цін на газ.

Від європейських хабів залежить і Україна. Адже ціни на природний газ корелюються з європейськими трендами.

На коливання цін впливають наступні чинники серед яких:

- погодні умови;

- призупинення сертифікації "Північного потоку-2";

- перебої у виробництві енергії ВДЕ, що призводили до більшого використання традиційних видів енергії;

- недостатні запаси газу в європейських сховищах;

- дефіцит скрапленого газу у Європі через його вищі котирування в Азії;

- новини про новий штам COVID-19 "Омікрон". 

Високі ціни на природний газ на вітчизняних ринках своєю чергою впливають на всю економіку України викликаючи інфляцію. Особливо зростання вартості товарів і послуг прискорилось в енергетичній галузі.

У жовтні Нацбанк України зберігав прогноз інфляції на 2021 рік на рівні 9,6%. У грудні цей показник сягнув вже 10,9%.

Попри це, така ситуація має і певні позитивні моменти для вітчизняної газової галузі. Зростання цін забезпечує додаткові фінансові надходження. 

Цим можуть скористатися газовидобувні компанії у середньостроковій перспективі й вкласти кошти у збільшення видобутку вітчизняного блакитного палива для потреб України та частково покрити його дефіцит.

Ми вже і зараз бачимо зростання видобутку газу компаніями з приватним капіталом. Так, у жовтні поточного року ними було видобуто 442 млн куб. м природного газу, що на 6% більше проти жовтня минулого року. 

Це стало історичним місячним рекордом видобутку газу приватними компаніями в Україні. За 10 місяців 2021 року їх видобуток зріс на 2% до 4,13 млрд куб. м. Це теж є новим досягненням. За умови збереження високих цін така тенденція може бути наявна і у майбутньому.

Газовий ринок України потрібно реформувати і насичувати альтернативними природному газу продуктами для зменшення ризиків і коливання цін.

Наразі Україна споживає близько 30 млрд куб. м природного газу. З них близько 20 мільярдів — ресурс власного видобутку. Частину дефіциту, а це 10 млрд кубів, можна закрити шляхом розвитку альтернативних видів енергії. Це біогаз, біометан. 

У цьому напрямку спостерігається позитивна динаміка. За рік в Україні було побудовано 5 біогазових установок. Їх кількість зросла з 51 до 56. 

Ресурсна база для виробництва біогазу дозволяє розвивати цей напрямок в енергетиці й надалі. У деяких випадках природний газ можна замінити твердим паливом. Ця практика теж успішно використовується.

Пріоритетні напрямки щодо виробництва біопалива для України:

- для виробництва електроенергії: виробництво біометану для безпосереднього заміщення природного газу та комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (ТЕЦ на біомасі);

- для виробництва теплової енергії: впровадження ТЕЦ на біомасі переважно аграрного походження;

- для транспорту: виробництво біометану з біомаси сталого походження та рідких біопалив першого та другого поколінь. 

Газову інфраструктуру України технічно можна використовувати для транспортування біометану. Оскільки він є повним аналогом природного газу, то для його використання підходять газові котли та двигуни, газові електростанції, інше енергетичне обладнання, а для транспортування — газопроводи.

Україна має одну з найбільших площ сільськогосподарських насаджень, а відповідно запас сировини для виробництва цього виду біопалива. Потенціал виробництва біометану в Україні у 7,8 млрд кубометрів у рік.

Перспективним є і виробництво зеленого водню. Це паливо отримане з відновлюваних джерел у переважній більшості способом електролізу води. Але, наразі виробництво зеленого водню достатньо витратне. 

На сьогодні вартість біометану є приблизно втричі меншою від вартості зеленого водню. Їх "бухгалтерське зрівняння" очікується лише у 2050 році за умови ціни останнього нижче за 2$/кг. 

Використання у широких масштабах зеленого водню потребує глибокої модернізації газотранспортної системи та будівництва, окремої від газової, нової інфраструктури у зв'язку з особливостями цього палива. 

Для того, щоб заощадити на чималих фінансових вливаннях у модернізацію газового обладнання та інфраструктури, експерти пропонують так звану метанацію зеленого водню з отриманням синтетичного метану.

Щодо світових тенденцій до використання енергії з відновлюваних джерел, то за 20 останніх років виробництво первинної енергії з біопалив та біомаси збільшилося на третину і складає близько 10% від загального постачання первинної енергії.

Близько 11% первинної енергії постачається за рахунок біоенергетики і у ЄС. Це становить 65% від загального обсягу енергії з усіх відновлюваних джерел. 

За прогнозами Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), до 2050 року ВДЕ можуть складати 60% і більше від загального обсягу кінцевого споживання енергії у багатьох країнах.

У ЄС цю частку можуть збільшити з 17% у 2015 до понад 70% у 2050-му. У Китаї з 7% до 67%. У США та Індії обсяги енергії з відновлювальних джерел можуть скласти дві третини і більше. Біоенергетичні проєкти успішно впроваджуються у ЄС та світі.

Наприклад, у Вільнюсі з населенням 550 тисяч людей знаходиться ТЕЦ на біомасі одна з найбільших у Східній Європі. Вона забезпечує 85% потреби міста в опаленні і 25% в електроенергії. 100% теплової енергії з ВДЕ у Вільнюсі планують використовувати у 2040 році.

Співставні приклади є в Стокгольмі, Копенгагені.

Зростання цін на викопне паливо відкриває перспективу все більшого використання пелет. Важливим чинником є те, що сировиною для їх виготовлення є деревина — поновлювальний ресурс. 

Пелети є екологічним і енерговмісним видом палива, також їх виробництво сприяє вирішенню проблеми утилізації деревних відходів. Наразі ринок пелет активно розвивається.

Не слід забувати і про енергоефективність, що дозволяє значно заощаджувати ресурси. 

Але для того, щоб Україна досягла європейських показників енергоефективності необхідно впровадити комплексну стратегічну енергетичну програму, яка б охоплювала всі напрямки розвитку альтернативних джерел енергії, які є пріоритетними в країні, що дозволить зменшити залежність від експортерів газу та знизити витрати на нього.