Ціна аграрної "тіні" – понад 250 мільярдів гривень

Минулого тижня парламент зробив рішучий крок у боротьбі з "тінню" в агросекторі: депутати проголосували в другому читанні за законопроєкт №5600.

Серед його норм – запровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграрних виробників.

Іншими словами, кожен, хто має в обробітку землю і не здає її офіційно в оренду, сплачуватиме податки.

Тіньові схеми

Умовною точкою відліку утворення "тіні" в секторі можна вважати 2012-2014 роки. Це стало зрозумілим із серії розрахунків, які Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) провела п’ять років тому, аби визначити обсяг тіньових земель у країні.

За даними Державної податкової служби, у 2012 році офіційно оброблялося 35,5 млн га земель, оскільки саме з такої площі сплачувався єдиний податок четвертої групи.

У 2014 році таких земель стало лише 26,6 млн га, у 2017 році – 20,4 млн га. Протягом п’яти років в Україні "зникли" 15 млн га сільськогосподарської землі.

Також експерти ВАР проаналізували дані Держгеокадастру за 2017 рік, щоб з’ясувати, скільки сільськогосподарської землі перебувало в офіційній оренді. Результат – з доступних 33,2 млн га близько 12,7 млн га були вільними. Цей обсяг можна вважати потенційною площею земель у тіньовому обробітку.

Таким чином, в Україні 30-40% земель – понад 8 млн га – обробляються "по-чорному". Бюджети всіх рівнів щорічно недоотримують 50-90 млрд грн. Крім податків, держава втрачає ще й на реалізації необлікованого "чорного" зерна, яке вирощується на таких землях і продається за готівку.

Найпоширеніша схема ухилення від сплати податків – коли власник начебто самостійно обробляє землю. Насправді ж землевласник неофіційно здає ділянку в оренду та отримує за це тіньові кошти. Така ситуація вже давно створює перекіс в агросекторі не на користь сумлінних платників податків.

"Чорні" фермери, пропонуючи більші гроші за оренду, конкурують з аграріями, які працюють легально. Такого не повинно бути в цивілізованій країні.

Пʼять років державної глухоти

У 2017 році ВАР на державному рівні окреслила цю проблему. Експрезидент Петро Порошенко порушив це питання на Нацраді реформ. Ми сподівалися, що проблема вирішиться, адже низка пропозицій ВАР увійшла до законопроєкту №7363. Це був єдиний президентський законопроєкт, який депутати завалили.

Проте ми не зупинялися. У вересні 2018 року ВАР презентувала Мінфіну оновлені показники втрат бюджету від нелегального обробітку землі та напрацьовані законопроєкти, покликані вирішити проблему.

Розрахунки довели: якщо легалізувати тіньові кошти, їх вистачить на фінансування річного обсягу державної підтримки АПК. Утім, з незрозумілих причин відомство ці пропозиції не врахувало.

З цих фактів можна зробити лише один висновок: усі розмови політиків про їх бажання зробити села багатшими, наповнити бюджет і побороти "тінь" були звичайним популізмом. Реальний механізм виведення сектору з тіні – запровадження податку на гектар. Про нього ВАР говорить уже пʼять років.[BANNER1]

Що таке мінімальне податкове зобов’язання

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – не окремий і не додатковий податок для аграрних виробників. Це мінімальна сума податків, яку повинні будуть сплачувати сільгоспвиробники в розрахунку на гектар землі.

Приміром, якщо виробник обробляє землю як фізична особа, йому потрібно сплатити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ) з усіх своїх доходів. Крім того – податок на землю та ПДФО з орендної плати.

У підсумку виходить щонайменше 4 тис грн з га на рік. Якщо ж землю обробляє юридична особа, потрібно сплатити єдиний податок четвертої групи, з орендної плати – ПДФО та ВЗ, а також ПДФО та ВЗ зі своїх доходів.

За даними ДПС за 2020 рік, у легальних аграрних виробників у середньому (за вирахуванням ЄСВ) виходить близько 2 200 грн/га. За об’єктивних причин, наприклад, через низьку родючість земель, показник може бути меншим.

Протягом перших двох років дії закону, у 2023-2024 роках, МПЗ становитиме 4% від нормативно-грошової оцінки (НГО) землі, з 2025 року – 5% від НГО.

У середньому МПЗ становитиме 1 200 грн/га. Якщо сума податків буде рівною чи перевищить МПЗ, то доплачувати не доведеться. Якщо ж сума виявиться меншою, то треба буде доплатити різницю між сплаченими податками та МПЗ.

До підготовки законопроєкту №5600 до другого читання були залучені фахівці ВАР. Вони доклали зусиль, аби в частині запровадження МПЗ акт став збалансованим та робочим. Його ухвалення вітає вся аграрна спільнота.

Реальні кроки замість популізму

Усі "страшилки" опонентів не мають жодного підґрунтя: податок не потрібно буде платити власникам городів. МПЗ поширюватиметься лише на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів. Отже, тим, хто працює легально, боятися не слід, вони і так сплачують значно більше.

Нововведення розраховане на тих, хто свідомо ухиляється від сплати податків, і таких багато. Саме тому законопроєкт №5600 такий знаковий для агросектору. Нарешті замість популізму виробники дочекалися реальних кроків влади.

Схвалення документа свідчить про одне: в Україні можливо робити зміни, особливо коли суспільство давно на них чекає. Головне – політична воля.