У світі кредитні спілки разом із банками є повноправними учасниками ринку фінансових послуг. 

Ці установи є надійними фінансовими помічниками не лише для пересічних громадян, а й для малого і середнього бізнесу. 

В Україні ситуація поки що інша. Бізнес із кредитними спілками не взаємодіє, а більшість громадян воліє обходити їх десятою дорогою, сумніваючись у надійності таких фінустанов. Чи є шанс наблизити українські реалії до світових?

Новий закон – нові правила

Зробити кредитні спілки корисними для потенційних споживачів їх послуг, а особливо для малого та середнього бізнесу, допоможе оновлений профільний закон.

Законопроєкт "Про кредитні спілки" (5125) вже рекомендований профільним комітетом Верховної Ради до ухвалення в другому читанні. Його прийняття очікується до кінця року.

Які новації він містить та яких змін очікувати на ринку кредитних спілок надалі? 

Розширений перелік фінпослуг та членів 

Перелік послуг кредитних спілок розшириться. Крім кредитів та депозитів, кредитні спілки зможуть надавати інші фінансові послуги відповідно до нового закону "Про платіжні послуги". 

Члени кредитних спілок, не звертаючись до банку, зможуть переказувати кошти, оплачувати послуги компаніям-постачальникам і навіть мати платіжну картку, емітовану кредитною спілкою. 

Станом на 1.11.2021 в Україні є 286 кредитних спілок. Кількість їх членів – близько 380 тис осіб, а активи – 2,4  млрд грн. З них майже 2,2 млрд становить кредитний портфель. 

Ба більше, кредитні спілки зможуть здійснювати обмін валют, отримавши відповідну ліцензію Національного банку. 

На сьогодні членами кредитних спілок можуть бути лише фізичні особи. Новий закон відкриє членство і окремим категоріям юросіб. 

Це стане цікавим, зокрема, для малого бізнесу, фермерських господарств та ОСББ, оскільки за допомогою кредитної спілки можна буде вирішувати проблеми касових розривів, швидко отримуючи доступ до фінансування, заробляти на відсотках за депозитами, здійснювати безготівкові розрахунки із компаніями-підрядниками, відкривати зарплатні проєкти тощо. 

Курс на стабільність, надійність і прозорість 

Доручаючи свої кошти кредитній спілці і фізичні, і юридичні особи хочуть бути впевненими у її стабільності. Новий закон удосконалює вимоги до структури капіталу кредитної спілки. 

Зокрема, передбачається розширення джерел поповнення капіталу кредитної спілки, запровадження вимог щодо достатності регулятивного капіталу – як першого рівня, так і загального. 

Додасть стабільності кредитній спілці нового формату оновлення вимог до системи управління кредитною спілкою. Поточне законодавство не зобов'язує спілку мати заступника голови правління, який би у разі відсутності першої особи виконував її повноваження. 

Новий закон зобов'яже спілки мати заступників перших осіб, що дозволить оперативно приймати управлінські рішення та не зволікати із виконанням своїх зобов'язань перед членами спілки.

З метою уникнення ризиків щодо прийняття керівниками кредитної спілки незаконних рішень, а також захисту фінансових активів членів кредитної спілки, посилено вимоги до системи управління кредитними спілками. 

Так, встановлена вимога щодо бездоганної ділової репутації та професійної придатності керівників кредитних спілок. Крім того, вище керівництво значимих та об’єднаних кредитних спілок погоджуватиметься Національним банком. 

Продовжуючи тему стабільності та надійності, варто сказати і про вимогу щодо обов’язкового створення кредитними спілками комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю. Така система включатиме управління ризиками, контроль, комплаєнс та внутрішній аудит.

Мінімізуючи можливість незаконного розпорядження коштами членів кредитної спілки, новим законом обмежуються значні правочини. 

Крім того, Національний банк України зможе встановлювати фінансові нормативи, зокрема щодо обмеження кредитного ризику. Чинний закон встановлює норму про максимальний розмір кредиту не більше 20% капіталу, до якого включається не лише власний капітал, але і зобов’язання за пайовими внесками.

Новий закон визначає перелік пов’язаних із кредитною спілкою осіб та обов’язок кредитних спілок визначати таких осіб, що зробить діяльність кредитних спілок більш прозорою. 

Для уникнення викривлень фінансової звітності передбачається більше можливостей для взаємодії з незалежним аудитором кредитної спілки. Так, Нацбанк матиме право запросити у аудитора робочі документи, аби остаточно переконатися у достовірності та повноті фінансової звітності. 

Стабільність – базова умова розвитку ринку кредитних спілок. Саме тому законопроєкт передбачає застосування Нацбанком коригувальних заходів та заходів раннього втручання у разі виявлення у діяльності кредитної спілки ознак, що свідчать про потенційне порушення вимог законодавства України та/або про загрозу її функціонуванню або фінансовому стану. 

Застосування регулятором таких заходів дозволить виявляти проблеми у діяльності кредитної спілки на ранніх етапах та оперативно реагувати на них, унеможливлюючи дестабілізацію ситуації. 

Розгалужена, але реальна мережа відділень

Сьогодні у більшості випадків кредитні спілки працюють в одному місті чи селищі, прив’язані до певної громади і не мають розгалуженої мережі відділень, тож клієнти обмежені в доступі до їхніх послуг. 

Водночас досить часто кредитними спілками створюються фіктивні відділення, аби ввести в оману потенційних членів. Новий законопроєкт встановлює обмеження щодо розміщення відокремлених підрозділів. 

Такі підрозділи будуть розміщуватися в сусідніх із головним офісом областях. З одного боку, це розширить мережу реальних відділень, а з іншого – унеможливить маніпуляції. 

Укрупнення та цивілізований вихід з ринку

Водночас новий профільний закон уточнює правовий статус об’єднаної кредитної спілки і передбачає можливість створення фонду стабілізації як окремого механізму підтримки платоспроможності своїх членів.

На жаль, наразі не врегульована процедура виходу кредитних спілок з ринку. Це дає змогу недобросовісним учасникам залишати ринок, не виконуючи своїх зобов'язань перед членами. Законопроєкт передбачає вихід з ринку лише після отримання попереднього дозволу регулятора та погодження ним плану виходу з ринку.

Звісно, новий закон – не панацея і він моментально не вирішить усіх системних проблем, що накопичувалися десятиліттями. Попереду – тривала спільна робота і регулятора, і кредитних спілок, і бізнесу, і громадян. Але перший впевнений крок зроблено.