Для чого проводити сертифікацію авто з-за кордону
Підводні камені оформлення в Україні транспортного засобу, що був куплений за кордоном.
Доступність нових авто у зв’язку з економічною ситуацією в країні є проблемою для багатьох українців.
Олії у вогонь додає й дефіцит напівпровідників, через що багато готових транспортних засобів простоюють на заводах у всьому світі, очікуючи на мікрочіпи. Це зменшує пропозицію та, відповідно, збільшує ціни.
Одна з популярних альтернатив – пошук та доставка в Україну вживаних авто з-за кордону. За відносно привабливою ціною покупці прагнуть придбати транспортний засіб, який експлуатувався на дорогах кращої якості та заправлявся європейським або американським пальним.
Сертифікація є обов’язковою умовою для реєстрації та постановки на облік авто в Україні. Для чого вона потрібна? Мета цієї процедури – перевірка відповідності конструкції транспортного засобу технічній документації виробника.
Причому проводити її потрібно згідно з європейськими правилами. Ще у 1987 році Україна у складі СРСР приєдналася до Женевської угоди 1958 року. У 2000 році вона підписала цей документ вже як незалежна держава.
А компетентним органом, який відповідав за її виконання, стало Міністерство інфраструктури. Було також визначено порядок затвердження єдиних технічних приписів, що викладені у Правилах ЄЕК ООН для України.
І, якщо авто проходить цю обов’язкову процедуру, в результаті його власник отримує сертифікат відповідності, який забезпечує допуск до експлуатації в Україні. Реєстрація у МВС відкриває для транспортного засобу можливість пересування українськими шляхами.
Втім, оцінювати нові та вживані авто будуть дещо по-різному. Якщо транспортний засіб лише виходить на ринок, то розробники спочатку складають еталонне авто.
Після цього перевіряється, наскільки він відповідає Правилам ЄЕК ООН. За підсумками цього тесту авто отримує сертифікат типу. Решта автівок тієї самої моделі вже з конвеєра можуть підтверджуватися виробником та отримувати сертифікати типу.
Якщо йдеться про автомобіль з пробігом, то після ввезення на територію України та розмитнення його покупцеві слід потурбуватися про сертифікат відповідності.
Саме він відкриває власнику дорогу до сервісного центру МВС, реєстрації та довгоочікуваного техпаспорту. Він зможе поставити на авто українські номерні знаки виключно після перевірки конструкції на відповідність технічній документації виробника та Правилам безпеки ЄЕК ООН.
Для чого це потрібно? По-перше, у техпаспорті обов’язково зазначається категорія авто. Яким чином її визначити? Виключно під час проходження процедури сертифікації. По-друге, потрібно встановити екологічний клас Євро та внести цю інформацію до загальнодержавної бази даних.
Крім того, перевіряється відповідність конструкції транспортного засобу технічній документації виробника. Зрозуміло, що провести таку складну перевірку можуть лише ті фахівці, які досконало знають європейські стандарти, Правила безпеки, та прекрасно розуміються на конструкціях різних транспортних засобів.
Виникає питання, чому сертифікацію не можна провести за допомогою звичайної СТО? По-перше, СТО не має обладнання, необхідне для сертифікації.
Прилади у спеціальній випробувальній лабораторії вимірюють показники шуму, рівень шкідливих викидів, роботу освітлення, та багато іншого. І цього зазвичай немає на СТО, яка націлена більше на діагностику та ремонт.
По-друге, під час сертифікації проводиться перевірка правильності встановлення сидінь, і для цього застосовуються спеціальні шаблони, яких немає на жодній звичайній СТО.
Також контролюють засоби безпеки пасажирів та кріплення вантажів, втручання у конструкцію тощо. Більш того, експерти з сертифікації дуже добре знають Правила ЄЕК ООН, а їх близько 140. І таких фахівців в Україні дуже мало.
Відповідно, далеко не всі можуть отримати статус органу сертифікації. В Україні є дві державних установи, нотифікованих ООН.
Це Державний автотранспортний науково-дослідницький та проектний інститут, а також Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів.
Зазначу, що для акредитації органу сертифікації потрібно мати технічну базу, компетентний персонал та відповідний досвід. Окрім них, в галузі працюють ще близько 14 акредитованих органів, що мають право видавати сертифікати відповідності.
Розглянемо приклад із практики. Припустимо, український покупець хоче придбати авто у Німеччині. Колись, виїхавши з салону, ця машина мала характеристики, що відповідали документації виробника.
Проте потім транспортний засіб активно експлуатувався, ремонтувався, згодом потрапив до рук дилерів, що спеціалізуються на вживаних авто.
Трапляються випадки, коли авто виїжджає за межі Німеччині та проходить переобладнання руками "вправних ділків". До його конструкції можуть вноситися зміни, в нього можуть видалити каталізатор або сажовий фільтр.
В такому разі транспортний засіб може мати екологічний клас Євро-5 за документами, проте під час випробувань не підтвердить його за показниками. Або ж звичайний універсал може за документами виявитися легкою вантажівкою.
Усе це ретельно перевіряється під час сертифікації і, у разі позитивного рішення, авто визнається безпечним та допускається до державної реєстрації та експлуатації на дорогах України.
Варто також пам’ятати, що, взявши курс на покращення екологічної ситуації, європейські країни будуть поступово позбавлятися проблемних авто, які сьогодні користуються неабияким попитом серед наших співвітчизників.
Тому для того, аби випускати на дороги лише безпечні авто, весь б/в автоімпорт проходить оцінку відповідності в акредитованому органі сертифікації.