Хто з київських "комунальників" ефективно витрачає бюджетні кошти, а хто – ні?

Співавтор, Ольга Зеленяк, аналітикиня Центру Ейдос, розробниця рейтингу

Стаття надана VoxUkraine

У 2020 році київські комерційні комунальні підприємства уклали в системі Prozorro близько 4 тисяч договорів на загальну суму 17,2 млрд грн.

Наскільки якісно вони провели ці закупівлі? Чи можна було придбати необхідні товари дешевше? Чи багато постачальників приходять на тендери КП Києва? Та скільки тендерів закінчуються невдачею?

Врахувавши ці та інші показники, ми склали рейтинг КП за ефективністю закупівель. Отже, хто у Києві "закупівельний ас", а кому ще потрібно вчитися ощадливо витрачати кошти платників податків?

Закупівлі – це комплексний процес, а законодавство про публічні закупівлі постійно вдосконалюється, так само як і функціонал системи Prozorro. Тому питання про те, хто проводить закупівлі краще, нетривіальне. Адже єдиної системи оцінки ефективності публічних закупівель в Україні наразі немає, хоча спроби її запровадити здійснювали, зокрема, Центр вдосконалення закупівель KSE, ГО "Центр "Ейдос"" та DOZORRO.

Центр економічної стратегії разом з експертами Центру Ейдос дослідили київські комунальні підприємства (КП). Ми склали рейтинг за адаптованою методологією DOZORRO для 96 київських КП (це три чверті усіх комерційних КП) за 2018-2020 роки. Детальніше з методологією можна ознайомитись в повній версії статті на Вокс Україна.

Не економією єдиною: що нам демонструє рейтинг

Коли систему Prozorro лише запустили, ефективність закупівель у ній зазвичай оцінювали одним показником – відсотком економії (тобто різницею між очікуваною вартістю тендера й ціною контракту). Проте "економія" легко досягається завищенням очікуваної вартості.

Тому потрібно дивитися й на інші показники. Наприклад, відсоток успішних закупівель демонструє

якість підготовки умов тендеру та дотримання принципу рівності його учасників. Рейтинг враховує сім показників, отже, дозволяє подивитись на закупівлі комплексно.

Ми порівнюємо ефективність закупівель київських КП із середньою в системі Prozorro. У 2020 році 28 із 96 КП, які увійшли до рейтингу, показали гірший за середній результат – це більше, ніж у попередні роки.  Із них 14 КП – це великі замовники.

Серед них і КП з найгіршою репутацією серед журналістів-розслідувачів, такі як Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд, Інформатика чи ГІОЦ – мають від'ємний рейтинг, тобто їхні закупівлі менш ефективні, ніж в середньому в системі Prozorro.

І хоча більшість КП мають рейтинг вищий за середній в Prozorro, переважно це невеликі підприємства з малими обсягами закупівель. Отже, переважна більшість коштів витрачається неефективно.

Дискримінації більше, учасників тендерів і економії коштів – менше

Лише два із семи показників у київських КП вищі, ніж середні в Prozorro, – частки конкурентних та успішних закупівель (графік 2). Це означає, що у Києві частіше, ніж в середньому в Україні, проходять тендери з двома і більше учасниками (90% проти 70% – графік 2) та більше торгів завершуються укладенням контракту (66% проти 61%).

На ці показники, вочевидь, вплинуло ухвалене Київською міською радою в 2016 році рішення про обов'язкове використання комунальними підприємствами Prozorro на допорогових закупівлях, які є конкурентними, й для успішного завершення яких достатньо подання однієї пропозиції.

Водночас на тендери київських комунальних підприємств приходять менше учасників, ніж в середньому по країні - 2,1 порівняно з 2,3. Це нелогічно, адже у столиці конкуренція мала би бути найвищою в Україні (графік 3).

Економлять київські КП теж значно менше, ніж середньоукраїнський замовник. Втім, невисокий відсоток економії може бути пов’язаний із тим, що очікувана вартість істотно не завищується – це моніторить Департамент внутрішнього контролю та аудиту КМДА.

Іншою причиною того, що бізнес не поспішає брати участь у закупівлях київських комунальників, можуть бути зловживання.

У 2018 році кожна п’ята тендерна пропозиція була дискваліфікована. До 2020 року ситуація трохи покращилася – тепер замовники дискваліфікують кожну шосту пропозицію. Проте це все одно більше за середньоукраїнський рівень (малюнок 4).

АМКУ задовольняє скарги на тендери, проведені київськими КП, частіше, ніж в середньому по Україні. Водночас, Держаудитслужба (ДАСУ) виявляє на цих тендерах більше порушень. Зрозуміло, що це відлякує потенційних учасників тендерів.

Отже, київським КП є куди покращувати ефективність своїх закупівель. Що для цього потрібно?

По-перше, самі комунальні підприємства можуть проводити попередні консультації з учасниками ринку  для кращої підготовки тендерної документації та коректного розрахунку очікуваної вартості.

По-друге, департамент внутрішнього контролю та аудиту КМДА під час моніторингу закупівель має перш за все перевіряти закупівлі КП з найгіршим рейтингом та найгіршими значеннями його складових.

По-третє, показники ефективності закупівельної діяльності потрібно включити до КРІ директорів КП, щоб спонукати їх приділяти більше уваги підвищенню ефективності закупівель

Кому буде корисним цей рейтинг?

По-перше, містам та громадам, які зможуть оцінювати ефективність своїх комунальних підприємств.

По-друге, потенційним учасникам тендерів. Адже за допомогою рейтингу вони можуть вирішити, чи варто взагалі інвестувати час і ресурси на участь у тендері конкретного замовника, чи почекати, поки на ринку з'явиться більш ефективний покупець.

Автори: Богдан Прохоров, економіст Центру економічної стратегії;

Ольга Зеленяк, аналітикиня Центру Ейдос, розробниця рейтингу