Рух до валютної свободи в Україні
Уже місяць український бізнес живе з можливістю вільної купівлі валюти у межах ліміту в 100 тис. євро на день. Як це вже вплинуло на ринок та які умови для повного зняття валютних обмежень?
Перехід до вільного руху капіталу – це безумовний пріоритет Національного банку. Але для цього Україна має виконати низку домашніх завдань.
Що було зроблено?
У 2019 році був ухвалений закон "Про валюту та валютні операції". Якщо раніше законодавство будувалося на жорстких заборонах та контролі, то зараз на принципах "все, що не заборонено — дозволено" та "більше ризиків — більше уваги, менше ризиків — менше уваги".
Це стало одним із наріжних каменів валютної лібералізації. Але не менш важливою передумовою для неї є і розвиток валютного ринку.
З 2019 року було знято більше 30 обмежень та послаблено більшість чинних. Бізнес нарешті зміг хеджувати свої ризики, переказувати без обмежень дивіденди за кордон, купувати іноземну валюту за кредитні кошти, а також не продавати частину валютної виручки – раніше діяло правило про обов'язковий продаж від 30% до 100% (у різні періоди).
Населення ж змогло купувати валюту онлайн, інвестувати за кордон (поки у межах ліміту в 200 тис. євро на рік) та також хеджувати свої валютні ризики.
Нещодавно Національний банк здійснив ще один значний крок з валютної лібералізації – дозволив бізнесу купувати валюту без зобов’язань (поки у межах щоденного ліміту 100 тис. євро на день).
Як це вплинуло на ринок?
Зняття валютних обмежень може спровокувати волатильність на валютному ринку. Щоб уникнути цього, Національний банк ухвалив два важливих рішення у контексті цього послаблення.
По-перше, вирішив поступово дозволяти бізнесу купувати валюту без зобов'язань. Перший рубіж – це 100 тис. євро на день.
По-друге, цей крок був зроблений влітку – у період низької економічної активності.
Що ми побачили за цей місяць, що минув? У перший тиждень після цього лібералізаційного кроку бізнес обережно використовував нову можливість – у середньому здійснював близько 60 операцій на день на загальну суму в 3,5 млн євро.
Утім, уже у серпні середня кількість щоденних операцій збільшилася до 130, а середня сума купівлі – до 7 млн євро.
Кількість та обсяги операцій купівлі бізнесом валюти без зобов'язань можуть зрости восени – після закінчення періоду відпусток та початку періоду підвищеної економічної активності.
Утім, навіть дворазове чи триразове зростання обсягів купівлі бізнесом валюти без зобов'язань не матиме значного впливу на валютний ринок.
Останні п'ять років ринок стрімко розвивається – щоденні обсяги торгів на валютному ринку зросли до 400–500 млн дол. США в день, а з урахуванням клієнтських операцій – до 1 млрд дол. США.
Тож, звісно, поточні обсяги купівлі бізнесом валюти без зобов'язань неспівставні з масштабами валютного ринку.
Водночас це послаблення надало можливість насамперед великій кількості малих та середніх підприємств оперативно купувати валюту.
Цей лібералізаційний крок дав нам розуміння, що Національний банк може і далі рухатися по дорожній карті валютної лібералізації.
Чого чекати далі?
Відповідь – у дорожній карті валютної лібералізації.
На початку я зазначив, що безумовний пріоритет Національного банку – повне скасування всіх обмежень на валютному ринку. Водночас ще один наш пріоритет – збереження макрофінансової стабільності.
Це дозволяє ухвалювати врівноважені рішення, які не лише покращать життя українців в контексті вільного управління їхніми коштами, а й не похитнуть стан української економіки, що також безумовно важливо як для населення, так і для бізнесу.
Отже, ми спостерігатимемо, якими будуть обсяги купівлі вільної валюти бізнесом восени, і тоді можливо ухвалюватимемо наступне рішення.
Якщо дивитися вперед без прив'язки до часу, то ми плануємо поступово зняти ліміт на купівлю валюти підприємствами без зобов'язань і далі рухатися по дорожній карті валютної лібералізації.
Я впевнений, що майбутньому ми точно побачимо валютний ринок без обмежень в Україні.