Але чи встигнуть уряд і парламент вчасно забезпечити новий орган усім необхідним функціоналом, чітко окреслити його повноваження й визначити механізм взаємодії з іншими структурами?

Навіть побіжний аналіз ситуації свідчить про ймовірність того, що восени ми матимемо серйозні проблеми з виконанням завдань, які держава поставила перед БЕБ.

Нагадаю, закон про створення Бюро економічної безпеки ухвалений ще в січні 2021 року. Його запуск має відбутися не пізніше 25 вересня. А вже наступного дня повинна припинити своє існування Державна фіскальна служба (ДФС).

Здавалося б, Кабміну слід поспішати, однак наразі відбувається лише процедура відбору кандидатів на посаду директора нового Бюро. Не інакше, як літні канікули даються взнаки.

Про крісло директора й не тільки

До участі в конкурсі Кабінет міністрів допустив 48 претендентів — здебільшого, чинних і колишніх посадовців. Фаворитом перегонів вважається голова ДФС 41-річний Вадим Мельник.

Цікаво, що в коментарях, які він активно дає медіа, кандидат говорить про активну боротьбу з тіньовими схемами й нові підходи до вирішення питання економічної безпеки держави.

Пояснює, що впроваджувати їх він почав ще на рівні ДФС, але через брак доступу до аналітичних інструментів так і не зміг завершити справу. Зате на посаді БЕБ, якщо йому довірять його очолювати, він остаточно реалізує свою політику.

Попри те, що голова ДФС має солідні шанси на перемогу, я б не радив йому розслаблятися. Річ у тім, що крісло керівника БЕБ надто привабливе, тож умовному фавориту доведеться конкурувати із серйозними суперниками.

Так, високий рівень конкуренції — на користь справі, але не в нашому випадку. Обрання директора такого поважного органу передбачає пошук компромісів між усіма зацікавленими сторонами, особливо, якщо ці сторони дуже авторитетні. А тому швидкого результату чекати не варто.

До речі, у публічному полі є інформація про те, що діяльність БЕБ хоче взяти під опіку перший віце-прем'єр-міністр України - міністр економіки Олексій Любченко. Він є одним із трьох представників Кабміну в конкурсної комісії.

Два інші — міністри фінансів та інфраструктури. Нескладно спрогнозувати, що за контроль над новим органом між урядовцями точитиметься боротьба, що може також затягнути процес його формування.

Але уявімо, що найближчими днями нам таки повідомлять прізвище директора БЕБ. Наступним кроком має стати набір персоналу. Нагадаю, що відповідно до закону Бюро економічної безпеки має право розпочати свою діяльність, якщо в його штаті буде не менше 30% від особового складу.

А це, зважте, понад тисячу працівників. Не сумніваюся, що всі призначення почнуть відбуватися по вертикалі, починаючи із заступників директора і голів територіальних підрозділів.

На цих низових ланках теж не уникнути жорсткої конкуренції, адже загальна чисельність БЕБ обмежена 4 тисячами осіб. Водночас лише в податковій міліції їх сьогодні працює 4,5 тисячі. А ще є великий апарат СБУ, який вочевидь теж захоче "забронювати" собі місце в новому органі.

На передачу матеріалів досудового розслідування – 2 місяці

Крім того процедурою встановлено проведення державної ревізії матеріально-технічної бази ДФС і формування передавального балансу до БЕБ. Спитаєте, на якому етапі сьогодні ці перевірки?

Відповім: днями Кабмін лише запланував їх розпочати. Тобто, на головних напрямах по запуску БЕБ ще й "кінь не валявся".

Припустимо, однак, що до початку осені все перелічене вдасться зробити. Далі ті правоохоронні органи, які мають у своєму провадженні матеріали досудового розслідування, що за новим законом підпадають під підслідність БЕБ, повинні їх передати новому розпоряднику. Строк передачі обмежений 2 місяцями.

Але навіть якщо БЕБ якимось дивом встигне набрати необхідний штатний мінімум, цих кадрів точно бракуватиме для того, аби продовжити і вчасно завершити отримані досудові справи. Одна з причин полягає в тому, що закон про Бюро економічної безпеки не передбачає ніяких відхилень у загальних строках проведення досудових розслідувань та передачі матеріалів у суд.

Не забуваймо і про те, що слідчим БЕБ доведеться арештовувати майно і стягувати кошти для покриття збитків. А це - додаткові узгодження з прокуратурою і, відповідно, втрачений час.

Зрештою, правоохоронці можуть централізовано передати в прокуратуру всі матеріали, підслідні БЕБ. Однак, на мою думку, це б спричинило неабияку плутанину серед самих прокурорів, яким довелося б відшукувати свої справи у загальній купі документів.

Тому, ймовірніше, процес передачі відбуватиметься напряму - від слідчого до прокурора-процесуального керуючого. А от прокуратура передаватиме справи до БЕБ усі разом, у відповідності до загального порядку. Після цього керівництво БЕБ розподілить їх серед наявних детективів – так, щоб жоден матеріал досудового розслідування не "завис".

Скільки проваджень закріплять за одним слідчим і яким буде його навантаження, можна лише уявити. У цій колотнечі цілком імовірні численні конфлікти між БЕБ і прокуратурою, адже остання вимагатиме від детективів Бюро вчасних результатів. А от чи будуть вони якісні?

Додаймо сюди корупційні ризики, притаманні нашим державним органам, - як то штучне затягування у передачі справ, їхня випадкова "втрата" чи закриття за домовленістю між слідчими ДФС та СБУ.

Невизначеною є і ситуація з інформаційно-аналітичним забезпеченням БЕБ. І це попри те, що ідейні натхненники закону про БЕБ і сам закон роблять акцент на аналітичній спрямованості в роботі нового органу.

Він має збирати інформацію для попередження чи розслідування злочинів, спираючись на дані відповідних баз контролюючих органів (Мінюсту, ДПС, Митниці, Служби фінмоніторінгу,Комісії з цінних паперів й фондового ринку тощо).

Закон надає детективам Бюро прямий і безумовний доступ до цих баз. Хоч я прогнозую, що справа обмежиться відповідями на запити слідчих. Для запуску процедури потрібно буде спільне рішення нового органу й відомства-розпорядника інформації. Залишилося дочекатися старту роботи БЕБ.

Навіть невтаємниченій у бюрократичні тонкощі людині, яка прочитає цей текст, стане зрозуміло, що ніякий запуск БЕБ до 25 вересня не відбудеться. Не ті темпи і, боюся, що й фаховий рівень виконавців не той. З огляду на це, хотілося б застерегти майбутнього керівника Бюро економічної безпеки від нерозважливого "вольового рішення" - за будь яких умов почати роботу БЕБ у визначені строки й не пізніше.

Як урятувати ситуацію?

Як у такій ситуації мають діяти владні органи, зокрема, Кабмін, чиї поважні представники засідають у конкурсній комісії з відбору директора БЕБ? По-перше, новий орган слід запускати лише тоді, коли він буде забезпечений кадрами щонайменше на 80% від штатної чисельності.

Адже загальна кількість працівників ДФС та СБУ, функції яких передаватимуться детективам БЕБ, набагато менша за передбачений законом мінімум у 30%. По-друге, мають уже бути готові та передані на погодження до Кабміну проекти спільних розпоряджень щодо доступу БЕБ до баз даних контролюючих органів.

По-третє, до моменту повної передачі до БЕБ справ від ДФС та підрозділів СБУ не варто ліквідовувати ці структури й звільняти їхніх працівників. Інакше ми матимемо не просто ще один бездіяльний орган (за прикладом ДБР), а спостерігатимемо провал і саботаж у роботі детективів БЕБ через високий рівень їхньої завантаженості. Поспішати треба не кваплячись.

Насправді коло проблем, пов’язаних зі створенням і функціонуванням Бюро економічної безпеки, набагато ширше за означений перелік. Мої читачі знають, що я є послідовним прихильником оптимізації тих державних органів, які фактично виконують однакову роботу і є додатковим тягарем для бюджету.

І в цьому контексті створення й запуск Бюро економічної безпеки, можна вважати прогресивним кроком. Але ж ми знаємо, як наші урядовці й окремі парламентарі вміють зводити нанівець будь-яку хорошу ідею.

Свого часу ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення.

Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Натомість, маємо те, що я називаю "напівзаходами" — закон про БЕБ.

Свої поради Кабміну я висловив. Залишається сподіватися, що чиновники до них прислухаються. Ми ж чекатимемо осені, коли новий орган має запрацювати.