Готові звільнятися. Чому в Україні не люблять віддалену роботу, а в США – навпаки

Епідемічні обмеження в США починають знімати, але співробітники, відчувши переваги віддаленого формату роботи, не поспішають повертатися до офісу.

За даними аналітиків Kastle Systems, тільки кожен третій житель США працює на своєму робочому місці.

Bloomberg наводить дані про 40% співробітників, які замислюються над звільненням, якщо роботодавець не проявлятиме гнучкість у форматі роботи.

Серед представників покоління Y і Z цей показник ще вищий: половина з них готова відмовитися від такої роботи.

В Україні ставлення до "дистанційки" інше.

Багато співробітників були відправлені по домівках з отриманням часткової ставки або без збереження зарплати. Але й серед тих, хто не був фінансово обділений, за даними Центру Разумкова, 56% не хочуть працювати вдома.

Чому така суттєва різниця між уподобаннями українців та американців?[BANNER1]

І тісно, і незатишно

Важливі фактори, які визначають ставлення до віддаленої роботи, – культура ведення бізнесу та житлові умови співробітників. 40% українських сімей живуть у тісних квартирах за межами рівня соціальної норми – 13 кв м на людину.

Якщо в одній кімнаті розташовані робоче місце, ігровий майданчик трирічної дитини та прасувальна дошка тещі, безумовно, хочеться повернутися до просторої прохолоди офісу. Крім того, мало хто облаштував ергономічне робоче місце, тому сидить за ноутбуком на дивані або за столом на кухні.

Слід враховувати й менталітет частини керівників, які відчувають себе впевненіше у звичному оточенні. Мовляв, якщо співробітник перебуває в офісі, то він працює. Більш сучасні менеджери знаходять інші аргументи: зниження рівня взаємодії та розмиття корпоративної культури.

Нарада в парку

У США набагато розвиненіші цифрові сервіси та більше прогресивних компаній, які трансформують підходи до роботи. Працівники відчули переваги віддаленої роботи: не потрібно витрачати час на поїздки до офісу, можна гнучкіше планувати робочий день і навіть провести нараду під час прогулянки парком.

Як не парадоксально, віддалений формат вносить у роботу неформальність. Не думаю, що раніше ви могли віртуально сходити в гості до своїх колег, обговорити шпалери в спальні, визначити породу собаки за гавканням чи помахати допитливим дітям з іншого боку екрана.

Проте віддалена робота має й інші особливості. Наприклад, ті, хто звикли обговорювати новини з колегами біля кавомашини, можуть відчувати брак спілкування. Не так просто розділяти робочий та особистий час, оскільки візуального кордону у вигляді дверей офісу більше немає.

Впливає й сімейний стан. За даними опитування Microsoft, віддалену роботу вітають 46% співробітників із сім'ями і тільки 33% одинаків, адже саме робота в офісі давала їм необхідний мінімум соціалізації.

Гібридний формат

У середньостроковій перспективі наші реалії також зміняться. Для тих, хто працював в офісі на п'ятиденці, буде актуальним гібридний формат роботи незалежно від національності та країни проживання.

Частина робочого часу буде проходити в офісі, частина – вдома. Пропорції можуть залежати від потреб і культури компанії. Для одних це може бути два дні на тиждень в офісі – так зробила Amazon. Для інших – повний перехід на віддалений формат за винятком рідкісних зустрічей в офісі, як у Facebook.

Гібридна робота неминуча і проникне в усі сфери бізнесу, де її можна реалізувати практично. Хоча стоматологу чи касиру супермаркету все ж доведеться фізично перебувати на робочому місці.

Технології дозволяють робити більше за меншу кількість часу та виконувати більш різнопланові завдання. Як наслідок, співробітники зможуть працювати одночасно на кілька компаній. Таке практикують SEO та SMM-спеціалісти.

У майбутньому графік роботи можна буде підлаштовувати під кількох роботодавців, враховуючи постійне місце роботи та фриланс-завдання.

Для мене очевидно одне: суспільство почало змінюватися і шляху назад немає.