Українська правда

Як Львівську виправну колонію приватизували

В Україні вперше приватизували зачинену в'язницю. Чим особлива ця подія та які перспективи подальшої приватизації пенітенціарних установ?

Тиждень тому українські ЗМІ облетіла новина, що вдалося успішно приватизувати вже "зачинену" Львівську виправну колонію №48. 

Під час проведення онлайн-аукціону ціна майнового комплексу зросла втричі, досягнувши 407,5 млн гривень. 

Для розуміння, ціна 1 гектара земельної ділянки склала 1,3 млн доларів США. Це дійсно хороший результат. 

При цьому, надходження до бюджету виключно від цієї приватизації – будівель звичайної виправної колонії – перевищує всі показники за 2018 рік.

Розуміючи ситуацію, можна стверджувати декілька важливих моментів. По-перше, рівень заповнення колоній і "тюрем" дуже знизився через об’єктивні та суб’єктивні фактори. 

Дійсно існує потреба у приватизації будівель, які вже не потрібні державі. По-друге, це законсервовані об’єкти, тому передача їх до рук приватних власників не означає переведення ув’язнених до інших пенітенціарних установ або, що ще більш дивно стверджувати, "амністування" злочинців. 

По-третє, у жодному разі не створюється приватна пенітенціарна система, стосовно якої до речі існують різні позиції. Але це історія далекого майбутнього для України.

Продаж майна законсервованих пенітенціарних установ передбачає їх реконструкцію під "цивільні" об’єкти або навіть демонтаж з подальшим зведенням нових будівель. 

До слова, пропорція використання коштів від приватизації пенітенціарних установ розподіляється на 30% фінансів до держбюджету і 70% – будуть витрачені Мін’юстом для побудови нових та модернізацію діючих об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби.

У випадку успішної передачі цих об’єктів до приватних рук, держава не тільки позбувається зайвих клопотів щодо витрат на утримання, але й отримує взамін кошти до бюджету. Як бачимо, доволі значні кошти.

По факту, приватизація Львівської виправної колонії №48 є першою ластівкою у межах проекту "Велика приватизація в'язниць", що реалізується Мін'юстом і Фондом держмайна. 

Від подібної колаборації очікують надходжень на рівні 1 млрд гривень. Припускаю, що цей поріг легко здолають, зважаючи лише на продаж однієї колонії вже за 400+ млн гривень.

Тепер про деякі деталі онлайн-аукціону. Переможницею першого лоту з об’єктами на ділянці площею 10,7 гектарів стала компанія "Девелопмент інжиніринг сервіс" з ціною 377,5 млн гривень. Другого лоту – три приміщення виправної колонії загальною площею 0,9 гектара перейшло до ТОВ "Ринок с/г продукції "Шувар" з ціною 30 млн гривень. 

Власником "Девелопмент інжиніринг сервіс" є львів’янин Тарас Зубик, що керує ПАТ "Львівський проектний інститут", яка входить в групу компаній SoftServe. Власники ринку "Шувар" – депутат Львівської міської ради Роман Федишин та Андрій Чіпчар.

Важливо відмітити, що приватизували майновий комплекс колонії реальні особи, а не "фунти". Прозорість процесу приватизації має постійно знаходитися на порядку денному у Фонді держмайна. 

Тим більше, коли цього разу нові власники дійсно можуть перетворити законсервовану колонію у об’єкт з новими робочими місцями. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
майно приватизація