Українська правда

Чому техогляд ефективний у Європі та що заважає йому в Україні

Які помилки треба виправити, аби перетворити обов’язковий технічний контроль авто на дієвий інструмент безпеки.

Зобов’язання повернути обов’язковий техогляд для всіх авто – один із пунктів Угоди про Асоціацію України з ЄС. Втім, водії побоюються, що виконання європейських вимог призведе до повернення старої корупційної процедури десятирічної давнини. 

Перед президентом Володимиром Зеленським та міністром інфраструктури Олександром Кубраковим стоїть непросте завдання – повністю змінити стандарти техконтролю та перетворити його на дієвий механізм безпеки на дорогах.

Втім, перш ніж лікувати, потрібно визначитися з діагнозом. Потрібно зрозуміти, чому техогляд не був ефективним у минулому та як уникнути цих помилок сьогодні.

1. Різниця у якості роботи різних пунктів техогляду. 

На ринку є абсолютно різні учасники. Є великі системні гравці, які дбають про свою репутацію та намагаються проводити контроль за всіма правилами. Водночас, в галузі працюють їхні не дуже добросовісні конкуренти, які оформлюють документи протягом 15 хвилин та навіть не вмикають прилади. 

Тому сприймати процедуру як захід безпеки досить складно, коли в одній лабораторії можна отримати перелік недоліків, а в сусідній – успішно пройти техогляд менш ніж за 20 хвилин. А отже й рівень довіри до техогляду низький.

Сьогодні ми маємо профіцит станцій техогляду, які конкурують між собою за комерційний транспорт. А, оскільки пропозиція перевищує попит, то й боротьба стає запеклішою. 

При цьому системні гравці намагаються утримувати відповідний рівень якості та у підсумку стають неконкурентоздатними. Тому потрібні нові стандарти та жорсткіший контроль. Який саме? А про це ми поговоримо у наступному пункті.

2. Відсутність відеофіксації. 

Як можна перевірити, чи проводила лабораторія техогляд? Наразі працівники сервісних центрів МВС, які контролюють гравців, можуть оцінювати лише фото. А їх доволі просто підробити.

Наявність відеозаписів дозволить контролюючим органам набагато ефективніше перевіряти роботу пунктів та вживати відповідних заходів проти порушників. 

Навіть сьогодні за певну кількість анульованих протоколів техогляду діяльність суб'єкту ОТК можуть припинити. Системи відеоспостереження дозволять значно зменшити кількість грубих порушень з боку станцій.

3. Відсутність персональної відповідальності експертів. 

Ставлення працівників лабораторій до техогляду можна змінити, якщо кожен з них особисто відповідатиме за його результати. 

Це можна порівняти з роботою лікаря: від того, наскільки правильно він поставить діагноз та призначить лікування, залежить здоров’я пацієнта. 

Анітрохи не меншу відповідальність бере на себе й експерт з технічного контролю: від того, наскільки якісно він проведе випробування авто та визначить невідповідності технічного стану, залежить безпека людей на дорозі. 

Лікар, який здійснює приватну медичну практику, у разі припущення грубих порушень у своїй роботі може втратити ліцензію та, відповідно, можливість заробляти. 

Експерт ОТК, який недобросовісно ставиться до роботи, має усвідомлювати наслідки своїх дій та бути готовим до аналогічного сценарію та відповідальності у вигляді персональних штрафних санкцій. 

4. Відсутність належного контролю за проходженням техогляду. 

Трапляються ситуації, коли певна вимога прописана у законі, проте немає належного механізму контролю її виконання. 

Це стосується й технічного огляду авто. Якщо вивчати досвід інших країн, то можна побачити багато цікавих речей. 

Наприклад, камери спостереження можуть визначити за номерним знаком, чи пройшов автомобіль техогляд. Існує також практика, коли отримати страховий поліс може лише той водій, чия автівка успішно пройшла обов’язковий технічний контроль. Механізми контролю, які є в Україні, потребують вдосконалення. 

Тому наше завдання сьогодні – це не просто виконати формальну вимогу Євросоюзу, а забезпечити дієвий механізм контролю безпеки транспортних засобів. 

Як бачимо, в Україні сьогодні успішно впроваджується програма "Велике будівництво", що робить автошляхи безпечнішими. 

Втім, безпека на дорогах – це комплексне питання, тому маю надію, що президент Володимир Зеленський та очільник Мінінфраструктури Олександр Кубраков не зупинятимуться на досягнутому та приділятимуть достатньо уваги іншим аспектам безпеки руху.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
авто транспорт законодавство