Криптоіндустрія: у правовому полі чи поза його межами?

Криптоактиви пропонуюють розширення спектру фінансових послуг, і мають значний потенціал в розрізі соціальних та економічних змін. 

Для того, щоб криптоактиви стали атрибутами цифрової економіки та звичною частиною повсякдення наших громадян, як бізнес, так і споживачі повинні бути впевнені у можливостях безпечного та легального використання нового класу активів. Що це означає на практиці? 

Дотримання законодавства щодо протидії відмиванню грошей 

Щоб відкрити банківський рахунок або відправити грошовий переказ через платіжну систему, користувачі повинні надати свої персональні дані. 

"Знай свого клієнта" (Know Your Customer) — це вимога, що спрямована на обмеження діяльності, пов'язаної з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. 

Нерідко постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, нехтують цими правилами, оскільки такі вимоги почасти стримують реєстрацію нових користувачів на криптосервісах. 

Останні тенденції правозастосування у криптосфері, свідчать про те, що криптоактиви, як один із механізмів переміщення цінностей, підпадають під вимоги дотримання AML-законодавства. 

Це означає, що відповідні KYC/AML-вимоги поширюватимуться на криптобіржі, депозитарні сервіси, кастодіальні криптогаманці та інших постачальників послуг в інтересах третіх осіб.

Для компаній з реального сектору економіки та фінансових установ важливе розуміння регуляторного ландшафту, в якому функціонуватиме новий клас активів і пов'язані з ними фактори ризику. 

Вони не зможуть працювати і створювати нові інструменти на ринку, який не дозволяє підтверджувати законність джерел походження власних активів.

Законопроєкт "Про віртуальні активи" передбачає створення нового регулятора — Національної служби з регулювання обігу віртуальних актвивів (НСВА), до компетенцій якої входитиме видача дозволів професійним учасникам ринку віртуальних активів та контроль за здійсненням ними підприємницької діяльності. 

На них поширюватиметься дія AML-закону як на суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Вони відстежуватимуть підозрілі операції та припинятимуть надання своїх послуг користувачам, що намагаються їх здійснювати.

Чим більше правової прозорості та визначеності, тим менше фінансового ризику для всіх гравців на ринку віртуальних активів.

Державна реєстрація криптобірж для ведення легального бізнесу

Сьогодні провайдери послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів функціонують як новий пласт фінансових посередників. Вони працюють у невизначених правових умовах, а тому менш підзвітні, ніж банки та інші фінансові установи. 

Впровадження в Україні механізму правового регулювання у сфері віртуальних активів не означає "регулювання децентралізованих технологій". 

Йдеться про застосування правовідносин з постачальниками послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів — криптокомпаніями та криптопроєктами зі сфери послуг.

Щоб пройти державну реєстрацію, такі провайдери послуг повинні розкрити структуру власності для можливості встановлення кінцевих бенефіціарів та запровадити внутрішні процедури фінансового моніторингу для запобігання відмиванню грошей, одержаних злочинним шляхом. 

До функціонування в регульованому просторі криптопроєктам варто підготуватись заздалегідь, аніж реагувати на вимоги опісля. 

Законопроєкт "Про віртуальні активи" встановить розумний баланс між необхідністю державного регулювання та привабливістю умов ведення криптобізнесу в Україні. 

У нас є розуміння того, що якщо наші громадяни, зважаючи на суворі обмеження щодо проведення операцій з віртуальними активами в Україні, віддадуть перевагу роботі з іноземними криптобіржами — ринок криптоактивів не вийде з тіні. 

Це також означатиме, що наша країна втратить не тільки податки, але й зазнає суттєвих іміджевих збитків як непопулярна юрисдикція для віртуальних активів.

Посилення співпраці з FATF

Сьогоднішній тренд — гнучке регулювання нової індустрії, спрямоване на запобігання ризикам, пов'язаних з обігом віртуальних активів, яке, при цьому, не стримує розвиток інновацій всередині кожної окремої країни. 

Спільним знаменником для міжнародного регулювання в криптосекторі є дотримання рекомендацій FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей) щодо регулювання обігу віртуальних активів.

Помилково вважати, що FATF прагне обмежити використання нового класу активів. Позиція FATF полягає в тому, що державам при формуванні механізму правового регулювання сфери віртуальних активів доцільно керуватися принципом "краще дозволити і позначити рамки, ніж цілковито заборонити", тому що при легалізації нові активи перебуватимуть у полі зору держави. 

Це забезпечить виконання міжнародних вимог у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму.

Юрисдикція, яка взагалі не дотримується положень FATF, вважатиметься більш ризикованою. 

У довгостроковій перспективі це ускладнить ведення бізнесу для криптокомпаній, які зареєстровані в Україні та при цьому співпрацюють з компаніями з інших юрисдикцій, в яких діють більш суворі правила. 

У всьому світі галузь віртуальних активів тільки починає адаптуватися до регуляторних вимог. Необхідно пам'ятати не тільки про ризики, але й довгострокові перспективи, які виникають завдяки розвитку інновацій. 

Мені імпонує підхід трансформувати проблеми в можливості. Розробка відповідного законодавства про віртуальні активи в сукупності з запровадженням процедур фінансового моніторингу сприятиме, зокрема, й зниженню корупції в політичній системі нашої країни.

Саме тому команда нашого міністерства працює над тим, щоб створити регульоване середовище обігу віртуальних активів, яке посилить детінізацію нового ринку та усуне низку ризиків, пов'язаних із операціями з ними.

Проактивне регулювання сприятиме розвитку криптондустрії в довгостроковій перспективі

Нерідко регулювання сприймається як виключно обмеження свободи дій учасників ринку. Однак, закони можуть активно стимулювати розвиток тієї чи іншої галузі економіки. 

Зокрема, профільний законопроєкт надасть додаткові економічні стимули криптобізнесу. Українські компанії, що працюють з віртуальними активами, нарешті отримають повноцінний доступ до банківських послуг. 

Банківські установи надаватимуть кастодіальні послуги щодо зберігання віртуальних активів, відкриватимуть рахунки для операцій з такими активами, та отримуватимуть додаткові прибутки від обслуговування нового сектору економіки.

Завдяки створенню правового поля для роботи на ринку віртуальних активів зростатиме залученість більшої кількості інвесторів. Це сприятиме притоку ліквідності та знижуватиме загальну волатильність, притаманну цьому динамічному ринку.

Регуляторний підхід щодо криптоактивів в Україні витримує баланс між забезпеченням правової визначеності, стимулюванням розвитку інновацій, та мінімізацією ризиків, пов'язаних з відповідною діяльністю. 

Я часто наголошую на тому, що наша країна має обмежені можливості, щоб конкурувати на рівних в автопромисловості — з Німеччиною, чи зі Швейцарією, коли йдеться про виробництво годинників еталонної якості. 

У більшості розвинених та інвестиційно-привабливих міжнародних галузях економіки вже закріпились свої лідери.

Однак, криптоіндустрія — це доволі новий сектор економіки, конкуренція за лідерство в якому ще тільки розпочинається. 

Тому запуск регульованого ринку віртуальних активів може стати для України перепусткою у світову економіку, що дозволить не тільки посісти одне із провідних місць у ній, але й бути передовим прикладом для інших держав. 

Важливо не знехтувати цією можливістю технологічного розвитку та драйвером економічного зростання нашої країни.