Відкриті дані у держорганах: хто лідирує

Відкриті дані — це інформація органів влади, яка публікується у машиночитному форматі та є вільною для використання. 

Завдяки цьому компанії можуть інтегрувати державні дані у власні сервіси або створити повноцінні застосунки. 

Ви користуєтеся продуктами на основі відкритих даних, коли перевіряєте курс валют, шукаєте маршрут громадського транспорту або обираєте сімейного лікаря, щоб підписати декларацію. І це лише крихітна частина можливостей. 

Офіс ефективного регулювання нарахував понад три десятки популярних сервісів на основі відкритих даних, загальна авдиторія яких оцінюється у близько 5 млн українців.

Українські державні органи оприлюднюють сотні наборів даних й працюють над тим, щоб наблизити їх до кращих світових стандартів. 

Наприклад, минулого року Україна посіла 17 позицію в Open Data Maturity Report 2020. Це щорічний рейтинг Європейського порталу даних, який оцінює показник "зрілості" політики відкритих даних у країнах Європи. 

Україна брала участь вперше й була віднесена до групи Fast-trackers разом з разом з Італією, Кіпром, Нідерландами, Німеччиною, Фінляндією, Швецією та іншими країнами.

На початку березня на Open Data ТБ — заході з нагоди Міжнародного дня відкритих даних — ми з координаторкою проєкту TAPAS Надією Конащук влаштували жартівливий батл розпорядників, у якому спробували розібратися, хто з державних органів та органів місцевого самоврядування краще публікує відкриті дані. 

Міністерство фінансів України VS Національний Банк України

Великі гроші неможливо контролювати без великих та відкритих даних. Для цього Мінфін створив аж три портали. spending.gov.ua — це єдиний державний вебпортал використання публічних коштів. 

Він містить інформацію про понад 180 млн бюджетних транзакцій та понад 62 млн договорів, актів, накладних, звітів. На openbudget.gov.ua можна проаналізувати структуру та динаміку державного та понад 8 тисяч місцевих бюджетів. 

IFIs projects — це державний реєстр проєктів соціального і економічного розвитку України, що реалізуються із залученням коштів міжнародних організацій. 

Національний Банк України також утримує сильні лідерські позиції. Він оприлюднює понад 25 наборів даних через прикладний програмний інтерфейс (API). 

Серед них курси валют, банківські ставки, інформацію про цінні папери та багато іншого. Це дає можливість розробникам легко інтегрувати дані у власні фінансові сервіси. У 2019 році британське видання Central Banking визнало НБУ найбільш прозорим центральним банком. 

Prozorro VS Prozorro.Продажі 

Prozorro і Prozorro.Продажі — це бренди, що знані далеко за межами України. З кожним роком вони відкривають все більше й більше даних. 

Цього року у Prozorro.Продажі запрацювала оренда комунальної власності через електронну систему. 

Це означає, що місцеві органи та комунальні підприємства можуть проводити електронні аукціони щодо оренди комунального майна. Наразі оголошено понад 3 тисячі таких аукціонів, і третина з них вже успішно проведена. Зростання мінімальної вартості склало 56%.

Та Prozorro також не стоїть на місці. Нещодавно на Prozorro Market запрацював запит ціни пропозиції. Простими словами це означає, що замовники зможуть купувати так само просто, як і в інтернет-магазині. Але, як і раніше, всі бачать все. 

Державна податкова служба VS Державна митна служба 

Сферу відкритих даних України важко уявити без податкової. Її набори є основою багатьох електронних сервісів, зокрема, Опендатабот, YouControl, CONTR AGENT, Clarity Project, Taxer. 

Датасети ДПС дозволяють перевірити, тип оподаткування компанії, наявність у неї податкового боргу, ліцензії на торгівлю пальним, тютюном, алкоголем. 

До речі, податкова часто ділиться новинами про відкриті дані у соціальних мережах. Це ще одна причина підписатися на сторінки відомства у Facebook та Telegram.

Митниця також має помітні досягнення у сфері цифрової трансформації. У цьому році відомство планує впровадити прикладний програмний інтерфейс (API) для публікації даних про митні декларації через. Завдяки цьому компанії зможуть аналізувати експорт та імпорт на різних ринках, а також виявляти факти контрабанди та контрафакту.

Дані про охорону здоров’я VS дані про освіту

Українські відкриті дані у сферах освіти та охорони здоров’я нічим не поступаються кращим міжнародним прикладам. 

Зокрема, датасети Національної служби здоров’я України за своїм змістом та деталізованістю конкурують з наборами Національної служби здоров’я Великої Британії. 

Дані НСЗУ входять до ТОП-10 найпопулярніших на data.gov.ua. Вони допомагають пацієнтам заощадити кошти під час купівлі ліків, полегшують вибір лікаря первинної ланки посилюють прозорість і підзвітність медзакладів, сприяють розвитку бізнесу у сфері медичної допомоги та фармацевтики.

Ключовими у сфері освіти є дані про ЗНО, відкритий прикладний програмний інтерфейс (API) Єдиної державної електронної бази з питань освіти (реєстри та статистичні дані), Національний репозитарій академічних текстів та інші набори МОНу. 

Вони допомагають вирішувати низку завдань: починаючи від вибору школи завершуючи визначенням піроритетів реформуванням галузі (дослідження аналітичних центрів Cedos та VoxUkraine).

Львів VS Маріуполь

Львів — це приклад якості місцевих відкритих даних. У 2018 році він першим серед українських міст приєднався до Міжнародної хартії відкритих даних та запустив міський open data портал. 

Завдяки цьому у місті Лева з’явилися низка корисних електронних сервісів, наприклад, "Панель міста", "Вони голосують для тебе", чат-бот LvivCityHelper та інші. Львів вирізняється якісними та деталізованими даними про міське середовище: комунальне майно, архітектуру, урбаністику.

Маріуполь розпочав розвиток політики відкритих даних лише минулого року. Однак за такий короткий час встиг скласти конкуренцію Львову. 

Місто також приєдналось до Міжнародної хартії відкритих та відкрило безліч цінних наборів на open data порталі. Сильною стороною Маріуполя є датасети про роботу системи охорони здоров’я. 

Завдяки цьому місто отримало кілька унікальних медичних електронних сервісів Медичний портал, Медбот Марта та Медицина Маріуполя у цифрах.

Більше про розвиток галузі відкритих даних в Україні, досягнення за минулий рік і плани на майбутнє можна дізнатись, подивившись відеозапис заходу "Open Data ТБ: відкриті дані для кожного", організованого за підтримки Міністерства цифрової трансформації у межах USAID / UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність в державному управлінні і послугах / TAPAS". Партнер — 1991 Open Data Incubator.