Чому банківська картка може стати розкішшю?

Банківська картка — невід'ємна частина буденного життя більшості українців. Зараз розрахунок за товар чи послугу триває менше хвилини: приходимо в магазин, прикладаємо карту до POS-терміналу – і йдемо далі у своїх справах. 

Також інколи трапляється так, що ми на цій картці "заходимо в мінус", тобто в кредит. І банки дають нам пільговий період для "погашення" цього мінуса без відсотків. Це не просто зручно, а для багатьох, з огляду на наші реалії, потрібно.

До того ж, іноді приємно отримати кешбек. Часто він сягає 300-500 гривень на місяць. Ніби дрібниця, але приємно, хіба не так?

Наразі в нас є ризик усі ці "бонуси" втратити. Адже вони потребують витрат і значних інвестицій від банків. 

Так, наприклад, обсяг інвестицій лише Приватбанку в обслуговування, оновлення та розширення власної мережі терміналів становить орієнтовно 750 мільйонів гривень на рік.

Профінансувати ці інвестиції в українських реаліях складніше, ніж у країнах Євросоюзу. Розміри транзакцій або база нарахування комісій в Україні в кілька разів менші. 

Так, за даними Європейського центрального банку, за 2018 рік середній розмір транзакцій у точках продажів у Євросоюзі становив 40 євро. 

А за даними НБУ, за 2019 рік аналогічний показник в Україні становив орієнтовно 240 гривень. А це трохи більше як 8 євро в еквіваленті за тогочасним курсом. Водночас вартість терміналів та обладнання можна порівняти з європейською.

Значна частка банків в Україні розвиває напрям безготівкових платежів за рахунок доходу від комісії за еквайринг та інтерчейндж. 

Ці дві комісії суттєво допомагають розширенню термінальних мереж і зростанню популярності безготівкового розрахунку. Чому?

Фактично, еквайринг — це послуга, за допомогою якої торговельні підприємства можуть приймати оплату карткою або телефоном (чи іншим електронним платіжним засобом).

Послуги з еквайрингу, здебільшого, надають банки, які купують і встановлюють у магазинах POS-термінали. Для більшості транзакцій (у торговельних мережах та інтернет-магазинах) розмір комісії за еквайринг становить 1,7-2% суми оплати. 

Хоча, залежно від виду еквайрингу та розміру чека, вона може коливатися в доволі широкому діапазоні.

У свою чергу, інтерчейндж — це спеціальна комісія, яку банк-еквайр платить із кожної операції банку-емітенту платіжного засобу. Фактично, банк, який встановив термінал, "ділиться" частиною отриманого доходу з банком, який випустив вашу картку для оплати. 

Завдяки цьому банки безкоштовно випускають та обслуговують картки, ще й не беруть відсотки за кредит упродовж грейс-періоду.

Розмір плати інтерчейндж встановлюється платіжними системами — найпоширенішими є MasterCard та Visa — і може коливатися в діапазоні приблизно 0,9-2% суми операції.

Яка зараз існує проблема?

У Верховній Раді України вже зареєстровано кілька законопроєктів (№4178, №4178-1, №4179, №4364), які законодавчо врегульовуватимуть розмір інтерчейндж і комісії за еквайринг. 

Перший — №4178 — передбачає законодавче зменшення комісії за еквайринг від 1,5% з 01.01.2021 до 0,5% з 01.01.2022 та розміру інтерчейнджу від 1% 01.01.2021 до 0,3% з 01.01.2022 за транзакцію. 

А в альтернативному проєкті №4178-1 передбачається зменшення комісії за еквайринг від 1,8% із 31.12.2021 до 1,4 % з 01.01.2023 та розміру інтерчейнджу від 1,2% 01.01.2021 до 0,9% з 01.01.2023 за транзакцію. 

Також до парламенту подано законопроєкт №4179, що встановлює штрафи за порушення вимог щодо максимального розміру інтерчейнджу та комісійної винагороди за послуги еквайрингу. 

Якщо наш законотворчий орган підтримає відповідні зміни, досить ймовірний сценарій, коли банки будуть змушені відмовитися від програм лояльності та згортати мережу POS-терміналів. 

А це, у свою чергу, зумовить значне уповільнення розвитку cashless-економіки та згортання мережі безготівкових розрахунків в Україні.

Зі свого боку, банківська спільнота готова добровільно поступово зменшувати комісію інтерчейндж в Україні. Пропонується, що з липня 2021 року її розмір не перевищуватиме 1,20%, з липня 2022-го – 1,00%, а з липня 2023 року – 0,90%.

Ми вже звернулися з цією пропозицією до президента Володимира Зеленського. Адже в цій ситуації важливий розумний покроковий підхід, що відповідає українським реаліям. 

Дуже сподіваюся, що влада прислухається до нас і підтримає позицію кровоносної системи економіки України.