Від боротьби з наслідками рейдерства до запобігання
Як Мін’юст планує боротися із "чорними" реєстраторами і що зміниться у сфері державної реєстрації у 2021 році.
Незмінним пріоритетом Міністерства юстиції України і надважливим завданням для Офісу протидії рейдерства та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у 2021 році є створення сфери державної реєстрації максимально безпечною та зручною для громадян, гарантування їм спокою за їхню власність, а також забезпечення ефективного захисту майнових та корпоративних прав від "реєстраційного" рейдерства.
Що саме планується?
Розпочати перехід від формату швидкого реагування на порушення у сфері державної реєстрації до ризик-орієнтованої моделі запобігання "реєстраційному" рейдерству.
Протягом минулого року робота Міністерства юстиції України була сфокусована на боротьбі з наслідками та розв’язанні системних, подекуди хронічних проблем сфери державної реєстрації, які накопичувалися і не вирішувалися роками.
У 2021-му ми продовжуємо захищати майнові та корпоративні права і відновлювати статус-кво законних власників.
Водночас у планах реалізовувати низку попереджувальних заходів, які стануть надійним щитом від незаконних реєстраційних оборудок із нерухомістю чи бізнесом. Передусім Міністерство юстиції планує визначити перелік найбільш ризикованих реєстраційних дій та створити адекватні і дієві інструменти їх гарантій.
Реалізувати комплексну реформу нотаріату, яка передбачає поступовий перехід до електронної системи нотаріату, закріплення єдиного статусу нотаріуса в Україні та посилення саморегулювання нотаріальної професії.
Розширити "географію" реалізації проєктів інформаційної взаємодії нотаріусів та державних реєстраторів із реєстрами територіальних громад, базою даних про об’єкти нерухомого майна, права на які набуті до 2013 року (архіви БТІ).
Удосконалити засади та механізми оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації.
Передбачити механізми здійснення перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників, що містяться в ЄДР.
Ввести спрощену процедуру державної реєстрації філій та представництв іноземних юридичних осіб.
Скасувати обов’язкову державну реєстрацію громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи. Передбачити можливість діяльності громадських об’єднань на підставі модельного статуту.
Переглянути склад та повноваження суб’єктів державної реєстрації.
Встановити вимоги до робочого місця державного реєстратора, запровадити механізми обліку реєстраторів та контролю за припиненням їхньої діяльності у разі смерті або звільнення.
Спростити порядок отримання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, максимально цифровізувавши існуючі опції.
Наразі, нагадую, що при Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) діє Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що забезпечує розгляд скарг у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості.
До її повноважень належить розгляд скарг на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації.
Термін розгляду скарги становить 30 днів (у деяких випадках може продовжуватись до 45 днів).
Під час розгляду скарги по суті, обов’язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо він зазначив про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші зацікавлені особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.
Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб’єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
На відміну від суду, розгляд скарги здійснюється безоплатно.
Проте наразі чекаємо на значні новації у сфері захисту прав громадян від рейдерства. Минулого тижня парламентський комітет з питань правової політики одноголосним рішенням рекомендував Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" (проєкт № 3774) з урахуванням пропозицій щодо виключення окремих його положень.
Цей законопроєкт спрямований на усунення низки прогалин і недоліків, які перешкоджають ефективному захисту права власності та корпоративних прав.
Зокрема, передбачається можливість проведення окремих реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в автоматичному порядку без залучення людського ресурсу, що дозволить запровадити швидкий реєстраційний сервіс без корупційних ризиків.
Крім того, до суттєвих моментів належить скасування процедури зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Сьогодні такий механізм нерідко використовується недобросовісними особами для маніпуляцій. Йдеться про так званий підвіс Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на строк до 15 днів, протягом якого проведення реєстраційних дій блокується.
Серед запропонованих новацій також і вирішення проблеми дотримання строків звернення зі скаргою у разі відмови в її задоволенні через її неналежне оформлення.
Зараз скаржник має можливість повторно звернутися до Міністерства юстиції, однак у межах визначеного строку на оскарження, натомість пропонується зупиняти перебіг строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період з моменту подання скарги до дати її повернення).
Уся професійна спільнота та громадяни, які повинні мати можливість швидко та без зусиль захищати свої права, сподіваються, що цей надважливий законопроєкт буде підтриманий у сесійній залі парламенту.