Українська правда

Державне регулювання енергетикою за принципом пост-правди

Відповідь на низку заяв, провокацій та рішеннь НКРЕКП, які суперечать фактичному стану справ, є упередженими і сприймаються учасниками ринку як наклеп та примітивний тиск на бізнес. 

Опалювальний сезон 2020-2021 рр. увійде в історію як чи не перший сезон повного провалу підготовки, планування та управління енергосистемою з боку відповідальних органів країни. 

Реальна загроза віялових відключень та потенційний колапс галузі був недопущенний виключною професійністю та самовідданістю українських енергетиків, атомників, шахтарів, диспетчерів та операторів енергосистеми. 

Органічно, що відповідальні за провал органи, які здійснюють регулювання галуззю і перш за все НКРЕКП не визнають провини. 

Більше того, ми стаємо свідками підходу, який вочевидь був запозичений із соціальних мереж і медіа-пропаганди – принцип пост-правди. 

Дії та заяви комісії, адвокатуючих депутатів – є фейками, створеними виключно для змінення фокусу уваги галузі та суспільства. 

Безумовно, будь-який фейк буде розвінчано, однак це не матиме тієї уваги, яку привертають першою брехнею. Так український регулятор в особі голови Валерія Тарасюка, голова комітету парламенту з ТЕК Андрій Герус та їх партнери вдались до роботи в режимі пост-правди. 

Немає жодної протидії пост-правді, окрім поступового але системного розвінчання брехні. 

Про фінансовий стан ДТЕК та учасників ринку

В будь-якій недержавній установі і в будь-якій державній установі поза Україною в KPI керівників є фінансові результати. 

Для керівників енергетичного сектору держави вочевидь фінансові результати учасників ринку електроенергії мають бути головними показниками їх роботи. 

Не секрет, що з 2019 року українська енергетика зазнала колосального удару і сьогодні ми маємо одну з найтяжчих боргових криз. Зокрема в секторі маємо:

  • Борги ГарПоку перед ВДЕ — 21,9 млрд грн;
  • Борги ГарПоку перед АЕС і ГЕС — 5,6 млрд грн;
  • Борги НЕК "Укренерго" перед постачальниками послуг по балансуванню — 6,9 млрд грн;
  • Борги НЕК "Укренерго" перед сторонами, відповідальними за баланс — 6,3 млрд грн;
  • Борги перед "Укренерго" за передачу електроенергії — 5,1 млрд грн;
  • Борги перед "Укренерго" сторін, відповідальних за баланс — 7,9 млрд грн;
  • Борги перед "Укренерго" за диспетчеризацію — 0,74 млрд грн.

Усі без виключення крупні виробники електроенергії – з 2019 року змінили прибутки на збитки.

Не є виключенням і "ДТЕК Енерго". Компанія, яка видобуває вугілля та оперує ТЕС, завершила 2020 рік з чистим збитком 19,13 мільярда гривень.

Самі ці цифри приймають найбільш суворі контролери бізнесу – кредитори. Будь-які альтернативні маніпуляції цифрами – є брехнею. Бо, зокрема показник EBITDA, є індикативним. 

Він не включає вирахування податків. За умов фактичної виплати в бюджети різних рівнів 11 млрд грн податків – фінансові показники ДТЕК "Енерго" стали такими як є – мінус 19 млрд грн.

Маніпуляції з залишками на рахунках – є типовою для людей, які вміють продемонструвати тенденції вихопивши якийсь момент. Ну зокрема Андрій Герус часто пише "Станом на 12:00 – імпорту з Росії нема". Добре. Але ж в 13:00 цей імпорт відключить більшість українських ТЕС. Так і виглядає постправда. 

Відповідним чином голова комітету з ТЕК стверджує, що "на 31 грудня 2020 — на рахунках компанії було на 514% більше ніж минулоріч". Тобто в один конкретний день на рахунку є гроші. 

Добре, але в році ще було понад 300 днів, у які на рахунках були мінімальні суми близькі до нуля. І можна знайти окремі дні, порівнявши які можна написати, що залишки на рахунку впали на Х відсотків. 

Зокрема, на кінець 2-го кварталу було близько 200 млн грн, 3-го – близько 400 млн грн. Для компанії, в якій тільки фонд заробітної плати складає близько мільярда гривень на місяць – це надзвичайно низькі показники.

Я впевнений, що Андрій Герус так само переконливо міг написати про прибутковість "Енергоатому", "Укренерго" або про майже 1,5 роки успішного продажу електроенергії державною "Центренерго". Не писав? Дивно.

Відмова від експорту задля проходження зими

Спільний закид на адресу групи ДТЕК від Геруса та Тарасюка – компанії недозаробили гроші в опалювальний сезон. Це дуже екзотичний підхід. 

Я вперше почув від цих людей, що вони переймаються доходами когось, окрім близьких собі трейдерів, та низки металургійних підприємств – зараз їх називають "зеленометалургійні". 

Вимушений процитувати Андрія Геруса: "ДТЕК через дефіцит вугілля просто віддав свою долю ринку імпортерам. Із цих обсягів не менше 500 млн кВт-год (для цього потрібно 250 тис тонн вугілля) міг би виробити сам ДТЕК…Також компанія ДТЕК фактично призупинила експорт електроенергії у січні-лютому до країн ЄС, хоча абсолютно реально було проекспортувати 800 млн кВт-год за ці 2 місяці, для цього потрібно було 400 тис тонн вугілля. Враховуючи супер-преміальні ціни на європейських ринках у ці місяці, компанія втратила десь 800 млн грн прибутку, який могла заробити".

Це фейк. 

Насправді, ДТЕК підійшов до зими з рекордними запасами вугілля. НКРЕКП та Міненерго не проконтролювали вихід із ремонту атомних блоків, непроконтролювали виконання енергетичного балансу, і допустили стрімке спалювання вугілля. 

Коли ми побачили, що країна не пройде зиму з таким підходом, ми єдині законтрактували вугілля в Казахстані та Польщі, почали його імпорт. 

Для людей мінімально розуміючих географію – я вже не кажу про якийсь трейдерський досвід – від початку перемовин до доставки може проходити місяць. Погодьтесь ДТЕК не мав би думати за весь баланс енергосистеми. 

Як не думає про це жодний учасник ринку. Не мав би він й очікувати, що вугілля якого мало вистачити до літа спалиться в листопаді-січні. Тим не менш, відчуваючи динаміку спалення в грудні ми замовили вугілля та отримали його в лютому. 

Більш того, в цей час дійсно був супервигідний експорт в Європу. Ми його зупинили. Якщо б ми це не зробили, в ОЕС були б блекаути. А в Бурштині був би імпорт по 60-80 євро за мегават годину. 

Цей імпорт не пропускали би українські прайскепи, і найважливіше – електроенергію було нема звідки брати. Це картина яка еталонно демонструє усю обмеженість українського регулятора, умов та правил вигаданих ним.

Задля того, щоб вугілля в Бурштині вистачило на зиму, ми відмовилися від експорту, ціна на який майже усю зиму трималися на 10-20 євро вище ніж в Україні. 

Це до речі, великий "привіт" тій брехні, яку Андрій Герус, Валерій Тарасюк, а також медіа, пов’язанні з "зеленометалургічними" підприємствами постійно розповсюджують про дорогу електроенергію в Україні. 

Вона дорога тільки у порівнянні із демпінговим, злочинним імпортом із Росії та з Білоруської АЕС.

Про аварійність блоків вже сказано багато. Коли регулятор та голова парламентського комітету витрачає більшість своєї медійної активності задля відбілювання імпорту з Росії, не помічаючи 50 млрд боргів на ринку та збитковості усієї галузі, за які вони несуть пряму відповідальність, це свідчить виключно про одне: їм байдуже в якому стані енергоблоки перед зимою, чи є вугілля та чи можуть в такому фінансовому становищі ці блоки не вилітати на аварійні ремонти. 

Будь-які твердження про штучне виведення блоків в аварійний ремонт є брехнею. Цьому немає жодних доказів. Кожний випадок є унікальним і повністю задокументованим. 

Будь-який енергетик вам пояснить на скільки це утопічна ідея маніпулювати роботою блоків і на скільки серйозні регламенти в цій галузі діють. Все можна перевірити, але цього зроблено не було.

Фейкові санкції

За півтора року роботи команди Тарасюка-Геруса ми звикли к розповсюдження фейків в ЗМІ, але ми були приголомшені, що на додачу до заяв почали з’являтися фейкові дисциплінарні рішення. 

НКРЕКП оштрафувало ДТЕК за недостатні запаси вугілля. Безумовно, це регуляторна вакханалія. Намагаються покарати тих, хто накопичив рекордні запаси перед ОЗП і єдиних, хто імпортував вугілля коли вже були зрозумілі прорахунки влади із допущення перевикористання вугілля. 

Зрозуміло, що це суто піарний крок. В судах ми доведемо свою позицію. Безумовно, політичну відповідальність по факту мають нести органи управління, зокрема НКРЕКП.

На додачу оштрафували ДТЕК Західенерго, посилаючись на невиконання ліцензійних умов на ринку допоміжних послуг. Результати перевірки були необ'єктивні, рішення – неправомірне і упереджене. Воно вмотивоване намаганням перекласти відповідальність.

У своєму рішенні комісія повторно накладає на компанію штраф за факт неповного надання послуг, за який компанія вже сплатила штраф. 

Ненадання послуг в окремі години було обумовлено аваріями і за них ДТЕК вже сплатив штрафи, визнаючи провину. Однак ступінь екзальтованості регулятора така, що він вважає можливим штрафувати двічі. 

Минулого року вже був кейс, коли НКРЕКП намагалось неправомірно змусити платити за передачу електроенергії експортерів. Енергоспівтовариство відповіло, що це заборонено в ЄС норма, неприйняття. 

АМКУ повідомив, що не підтримує проект, який суперечить нормам ЄС. Минув рік усі суди у тому числі Верховний підтвердили правоту позиції ЄС та ДТЕК. 

Усі березневі рішення регулятора будуть також оскаржені. Більш того, ми звернемось до Ради Регуляторів Енергоспівтовариства і Секретаріату Енергоспівтовариства з відповідними скаргами про системне порушення європейських директив та упередженості стосовно окремих учасників ринку. 

Ми не бачимо інших шляхів боротьби із розповсюдженням фейків, окрім як звернення до європейських арбітрів та вихід із правдивою позицією. Після кожного фейку я також, по можливості, намагаюсь відповідати. І за останні півтора роки я переконався, що варто. Принаймні на Заході їх, з часом, та чують.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ТЕС ДТЕК енергетика вугілля електроенергія