На екрані вашого комп’ютера відкрито з десяток вкладок. Ви переглядаєте договір із підрядником і одночасно відповідаєте на дзвінки, перевіряєте електронну пошту і спілкуєтеся в месенджері. Знайома картина?

Сучасний світ вимагає від нас багатозадачності. Ми повинні бути постійно на зв’язку, вміти перемикатися між справами, які вимагають від нас невідкладного втручання, і вирішувати кілька питань одночасно. Але чи так це ефективно, як здається на перший погляд?

Що відбувається, коли ми робимо кілька справ одночасно

Людський мозок не пристосований до багатозадачності. Коли ми пишемо ділового листа, паралельно переглядаємо стрічку в Facebook і відповідаємо на дзвінки, наш мозок не може виконувати всіх цих справ одночасно. Він гарячково перемикається з одного завдання на інше.

У книзі "Мозок звільнений. Як запобігти перевантаженню і використовувати свій потенціал на повну потужність" Тео Компернолле описує процеси, які відбуваються при роботі в режимі багатозадачності, в такий спосіб: "У IT-фахівців є дуже ємний і точний термін для позначення цієї процедури: перемикання контекстів... 

Щось подібне відбувається і в нашому головному мозку... Уявіть, що ви намагаєтеся написати службову записку на дуже складну тему для офісної наради. Цей багатий контекст займає всю робочу пам’ять вашого мозку. 

Раптом ви чуєте сигнал: це сповіщення про вхідне повідомлення на електронну пошту. У виринаючому вікні ви бачите, що воно від директора з персоналу. Ви думаєте: "Найімовірніше, це просте питання ― вирішу його за кілька хвилин".

Але для вашого мозку це не так легко! Йому потрібно помістити весь складний контекст, пов’язаний зі службовою запискою, до проміжної пам’яті. Потім витягти з вашої довгострокової пам’яті контекст, пов’язаний з кадровими питаннями, щоб адекватно відповісти на повідомлення. 

Потім йому треба помістити цей контекст до проміжної пам’яті, відновити контекст службової записки з проміжної пам’яті та продовжити роботу над запискою... Щоразу, коли ви перемикаєтеся з одного завдання на інше, ви сплачуєте певну данину за таке перемикання".

Дослідники з університету Юти дійшли висновку, що тільки 2,5% населення планети можуть робити кілька справ одночасно без помітних помилок і порушень.

А що, якщо багатозадачність дійсно є вашою унікальною рисою? Адже славився ж умінням робити кілька справ одночасно римський імператор Гай Юлій Цезар! Щоб зрозуміти, чи можете ви виконувати кілька дій одразу, психотерапевт Андрій Курпатов пропонує виконати такий тест:

Напишіть на аркуші паперу великими літерами слово БАГАТОЗАДАЧНІСТЬ. Одночасно з цим рахуйте вголос від 1 до 20.

Якщо вам вдалося впоратися з цим завданням без помилок, можливо, ви є справді унікальною людиною, яка може функціонувати в режимі багатозадачності. 

Якщо ж виконати завдання вам не вдалося, тоді, ймовірно, варто переглянути організацію своєї праці.

До чого веде звичка до багатозадачності

Вчені Стенфордського університету Кліффорд Насс, Еяль Офір і Ентоні Вагнер здійснили низку експериментів. Вони вирішили виявити сильні сторони людей, які звикли робити кілька справ одночасно. 

Для випробування вони розділили учасників експерименту на дві групи: "багатозадачників" (тих, хто регулярно виконує кілька завдань одразу) і тих, хто береться тільки за одну справу.

Експерименти стосувалися вміння фільтрувати непотрібну інформацію, а також здатності мозку запам’ятовувати, зберігати і впорядковувати дані. Результати експериментів шокували навіть самих експериментаторів. 

"Багатозадачники" провалили всі тести (хронічні "багатозадачники" насправді дуже погано справляються із завданнями, де потрібна саме багатозадачність). А ось друга група людей, які рідко працюють у багатозадачному режимі, ефективно впоралася з усіма завданнями.

Перемикання з одного завдання на інше перевантажує мозок. Через це погіршується сприйняття інформації, слабшає пам’ять, виникає частий головний біль, неуважність і сплутаність думок. 

Людина погано запам’ятовує інформацію, їй стає складніше розбиратися в новому матеріалі, вона робить безліч помилок. І втрачає інтерес і мотивацію до роботи.

Усі ці симптоми є також симптомами деменції та хвороби Альцгеймера. Існує навіть таке поняття, як "цифрова деменція". 

Це когнітивний розлад, викликаний надмірними інформаційними навантаженнями на мозок. І порушення пам’яті за таких інформаційних навантажень можуть бути досить серйозними. 

Людина з цифровою деменцією не пам’ятає днів народження і номерів телефонів найближчих людей. Вона не знає PIN-коду своєї банківської картки, а також може забути код від замка на дверях під’їзду. 

Цифрова деменція ― це загрозливе явище сучасного життя, до якого схильна наймолодша і активна частина населення. З цим захворюванням можна боротися двома способами: намагатися не перевантажувати мозок під час праці та виконувати по одному завданню за один раз. 

Другий ― застосувати метод нейроімплантування. Це допомагає поліпшити стан людей з когнітивними порушеннями, дозволяє зміцнити пам’ять і відновити нейронні зв’язки.

Мультизадачність і бізнес

Багатозадачність впливає не тільки на здоров’я окремої людини. Низька ефективність на робочому місці впливає і на функціонування всього бізнесу загалом. 

Зрештою це виливається в серйозні фінансові втрати в глобальній економіці. Ось до чого призводить багатозадачність:

1. Зниження продуктивності та збільшення кількості помилок.

Молекулярний біолог Джон Медіна зазначає, що у людей, які працюють в багатозадачному режимі, продуктивність знижується на 40%. Їм потрібно на 50% більше часу для виконання одного завдання. 

Водночас вони роблять на 50% більше помилок, ніж працівники, які зосереджені тільки на одному завданні.

2. Зниження IQ працівників.

Згідно з дослідженням Інституту психіатрії Лондонського університету, у людей, які постійно відволікаються на перевірку електронної пошти і телефонні дзвінки, IQ знижується на понад 10 пунктів. Цей показник є вдвічі гіршим, ніж у тих, хто постійно курить марихуану.

3. Марнування часу.

Професор інформатики Каліфорнійського університету в Ірвіні Глорія Марк виявила, що офісних працівників переривають приблизно кожні три хвилини, а після такого переривання працівникові може знадобитися цілих 23 хвилини, щоб повернутися до вихідного завдання.

4. Втрата грошей.

Дослідження, проведене Learn Stuff, показало, що відволікання на соціальні мережі коштує економіці США $650 мільярдів на рік. 

А недавнє дослідження, проведене Bryan College, лише підтвердило, що одночасне виконання двох і більше завдань знижує продуктивність співробітників. З цієї причини світова економіка втрачає $450 мільярдів щорічно.

Правила виживання

Для того щоб вижити за умов наростаючої лавини завдань, варто переглянути свій підхід до роботи. Кілька простих правил допоможуть позбутися звички "перестрибувати" з однієї справи на іншу.

1. Мінімізувати багатозадачність.

За бажанням робочий процес можна організувати так, щоб звести роботу в багатозадачному режимі до мінімуму. Принаймні не відволікатися на перегляд соцмереж під час роботи цілком реально. Але це вимагає сили волі.

2. Не відкривати забагато вкладок у браузері. 

Візьміть собі за звичку прочитувати потрібну інформацію до кінця, а непотрібну одразу закривати. Не варто перемикатися з однієї вкладки на іншу і навпаки.

3. Складати реалістичний перелік справ.

Завеликий перелік справ може викликати бажання хоча б почати виконувати всі справи одразу. Часто це призводить до того, що ви просто метушитеся між виконанням різних завдань.

4. По можливості відключати повідомлення.

Робота над складним завданням буде набагато ефективнішою, якщо перед її початком прибрати з поля зору ґаджети або відключити повідомлення.

Ми не можемо змінити світ, в якому живемо. Але ми можемо змінити наш власний підхід до роботи і вберегти мозок від перевантаження. Адже від цього залежить наше здоров’я та майбутнє.