Дизайн ринків: виклик державній політиці

Шквал законопроєктів, конфлікти інтересів, змагання за ресурси під час голосувань...

Ця квінтесенція політичних сезонів в Україні не властива здоровому інституційному та демократичному глузду.

Рецепти вирішення таких проблем давно відомі у світі. Вони полягають у неухильному дотриманні повного циклу публічної політики. Але як застрахувати себе від турбулентності?

За кордоном цього досягають завдяки економічній інженерії, конструюючи нові конкурентні ринки. Їх вимір простий. Чи можна протягом одного і того ж проміжку часу зробити щось краще за одні й ті самі гроші (time value of money)?

Дизайн ринків – що це?

В Україні інженерна економіка, дизайн ринків – явища інноваційні. У новітньому вигляді вони набувають сили у всьому світі. Їх визнано своєрідною підгалуззю економіки, що завдячує своєму поширенню економісту Стенфордського університету, Нобелівському лауреату 2020 року Полу Мілгрому.

Дизайн ринків як підхід прагне найточніше зрозуміти відмінності, правила та процедури ринку. Як усе діє довкола – добре чи погано? Чи можна ще краще? Разом з оцінкою інфраструктури це формує загальну картину.

Якщо економіку віднести до світоглядних бачень, то вона складається з окремих ринків – фінансових, соціальних, цифрових. У кожного – свій дизайн. Комусь це поєднання може здатися штучним, але замислімося над логікою.

Дизайн є концентрацією досвіду споживача, а економіка складається не з неконтрольованих стихійних явищ, а з людських витворів.

Господарська діяльність – не просто про гроші, як зазвичай вважають. Влучно підмітив уродженець Львова та засновник австрійської школи Людвіг фон Мізес: економіка – не так про товари і сервіси, як про людський вибір та дії.

Метою досконалого дизайну ринку є уникнення колапсу на ринку відносин та забезпечення його максимальної ефективності, особливо проблемних напрямків. Для повноцінного функціонування ринки повинні характеризуватися щонайменше трьома складовими.

Якщо принаймні одна з характеристик відсутня, дизайн ринків може допомогти. Вдосконаливши економічні функції, дизайнери збільшують ефективність процесів, покращують якість, підвищують ліквідність.

Економічну теорію застосовують до повсякденних потреб. Варто лише вести дослідження. Головне – цей моніторинг не потребує значних коштів. Навпаки, трансформації проводять за умов обмежених ресурсів. Визначальним стає заохочення ініціативи, обмеження стратегічних ігрищ та дефіциту інформації.

Ілюстрації застосування

Візьмімо соціальну сферу в США, де новий підхід застосували при оцінці вибору для аспірантів. Після закінчення університетів випускники проходять навчальні практики. У 2017 році для цього зарезервували 31 тис місць.

Лікарні конкурують за перспективних студентів, а ті прагнуть обрати провідні госпіталі. Впливають навіть несподівані фактори, коли студенти одружуються і це дивним чином ускладнює їх вибір.

Спеціальна національна програма National Resident Matching Program запровадила алгоритм відкладеного прийняття студентів. Вона врахувала не лише запит закладів та успіх початківців, а й пріоритети.

Якщо лікарня сподівалася на студента, але він забарився, його місце займав менш успішний претендент, демонструючи вищий пріоритет. Враховувалося й незвичне бажання проходити практику разом з партнером чи партнеркою.

Незалежну централізовану систему вдалося змінити завдяки вдосконаленню ринків і це покращило швидкість та якість процесу вибору.

Іншим показовим прикладом стала ефективна перебудова ринку донорської трансплантації нирок. У США на неї чекають понад 70 тис пацієнтів. Однак через брак донорів отримати нирку вдається менш ніж 11 тис особам на рік. Щороку кілька тисяч пацієнтів помирають просто в очікуванні.

Команда економістів запропонувала об'єднати 14 центрів з трансплантації нирок у Новій Англії. Єдина система дозволила будь-де забезпечити можливість для несумісних пар пацієнтів-донорів миттєво знаходити інші пари, аби не чекати обміну. Тепер до системи підключається все більше регіонів.

Існує чимало успішних прикладів застосування. Від створення стимулюючого аукціону з продажів частот бездротового спектра до можливості оптимального розселення мігрантів у європейських країнах чи перегляду системи для розподілу пожертвувань на харчові продукти.

Дизайн ринків – не панацея, він теж помиляється. Нерідко виникають альтернативні сценарії розв'язання проблем, але наявність вибору є суттю створення конкурентного середовища, чого прагне вільна економіка.

Сторожовий пес змін

Ринкова економіка в Україні все ще переважно проблемна. Її успіх нестабільний, адже кістяком залишається планова радянська система. Як вирватися із замкнутого кола? Вирішальну роль може зіграти якісний набір засобів повного циклу публічної політики. Він складається з таких елементів.

Пройшовши кожен етап, державна політика досягає максимального рівня спроможності. Її ефективність спирається на компроміс і діалог у суспільстві.

Окремі елементи циклу все частіше зустрічаються в політичному середовищі України. Це, безумовно, позитив. Однак моніторинг та оцінка зробленого у нас мало поширені, що є критичним. Використовувати новітній підхід, не скануючи повний цикл публічної політики, зовсім непросто.

Концепція дизайну ринків здатна повноцінно проаналізувати, як сформовано "Національну економічну стратегію до 2030 року" в Україні. Через пів року з початку аналізу необхідно робити оцінку змін, якими б якісно розробленими вони не здавалися на початку.

Окремі відомства готові до запровадження цивілізованих практик. Прикладом є трансформація публічних закупівель, якою опікується Мінекономіки.

Керуючись першою редакцією закону "Про публічні закупівлі", ухваленою у 2016 році, міністерство періодично проводить заміри, яким чином діють окремі частини закону, і вносить корективи. Результат поки задовільний.

Він забезпечив профільне відомство кількісними показниками та комплементарним аналізом і ляже в основу пакета подальших трансформацій.

Системний підхід до державної політики не лише на етапі розробки, а й під час її реалізації чи перегляду стане прикладом посилення інституційної спроможності державного апарату. Це стане зрозуміло після оцінки впливу майбутньої "Національної економічної стратегії" на життя громадян.