Криптовалютна індустрія: чи скористається Україна її можливостями?

Чи встигне Україна підготувати законодавчу базу і чи скористається можливостями криптовалютної індустрії? Чи не стане криптовалюта таким собі діджитал-офшором?  Як забезпечити захист криптоінесторів? З відповідями на ці питання не варто зволікати, адже світ змінюється дуже швидко.

Нещодавно інформагентства повідомили, що станом на 8 січня 2021 року вартість біткоїну сягнула рекордної позначки - 41,96 тис. $, а вартість всіх криптовалютних  активів того дня становила 1 трлн доларів.

Припускаю, що для абсолютної більшості українців подібні новини не становлять суттєвого інтересу. А дарма. Не за горами той час, коли віртуальні гроші зможуть серйозно конкуруватимуть із традиційними.

Можливості й ризики цифрової валюти

Доступність і простота

Щоб користуватися цифровими грошима, достатньо мати доступ до інтернету і опанувати інструментарій. Ніяких доступів до банківських рахунків тощо. Зареєструватися в системі криптовалютних транзакцій так само просто, як і при будь-якій електронній купівлі товарів.

До того ж тут не треба платити комісійні банкам-посередникам. Система обігу криптовалюти гарантує її власникам приватність. Завдяки надскладній системі шифрувань (технологія блокчейн) криптовалютні заощадження і операції з ними є захищеними від втручання інших осіб.

Децентралізованість і глобалізація криптовалюти

Жоден вид віртуальних грошей не прив’язаний до якоїсь окремої держави та її традиційних фінансових інституцій. Це позбавляє учасників криптовалютного ринку необхідності користуватися послугами посередників задля конвертації своїх активів.

Стабільність криптовалюти

Традиційні фінансові системи залежать від стану економіки, рівня інфляції, політичних процесів. Тобто, вони чутливі до зовнішніх чинників. Вартість криптовалюти сьогодні (доки цей ринок ще є дефіцитним) залежить лише від наявності видобутих криптогрошей і попиту на них.

Незрілість системи

У багатьох державах світу відсутня або нерозвинена законодавча база для операцій із криптовалютою. В деяких країнах вони навіть заборонені. Через це обіг віртуальних грошей значною мірою перебуває в тіні.

Це відштовхує потенційних кредиторів та інвесторів, готових розвивати криптовалютний ринок, а також не сприяє зростанню довіри до цифрової валюти з боку широкого кола громадян.

Висока волатильність криптовалюти

Ціни на ринку криптовалюти дуже мінливі, а коливання вартості віртуальних грошей досить значні, і це теж не сприяє довірі до неї з боку користувачів. Скажімо, вартість вже згаданого вище біткоїну в другій половині 2019 року в доларах знизилася на майже на 34% (в розрахунку на рік це 127%). Натомість інфляція в США за 2019 рік склала 2,3%.

Продуктивність

Як це не дивно на перший погляд, але технологічні можливості криптовалютних транзакцій на сьогодні поступаються за швидкістю традиційним електронним платежам, видачі кредитів тощо. Серед причин цього – складність видобування нових біткоїнів.

Варто також враховувати й фактор наявних технічних потужностей для обробки даних. Адже видобування біткоїнів – це ще й енергетичні затрати для роботи баз комп’ютерів.

Передача вартості через посередників

Обіг криптовалюти не передбачає посередників. Але трапляються випадки, коли покупець і продавець, не довіряючи один одному, звертаються до послуг ескроу-компанії. Вона займається тим, що тимчасово зберігає цифрові активи до підтвердження їхньої доставки.

Відмивання грошей та ухилення від санкцій

Криптовалютна система – це система анонімних транзакцій. Цим користуються зловмисники для відмивання грошей, фінансування незаконних операцій тощо. Це також лазівка для фізичних і юридичних осіб, які хочуть уникнути фінансових санкцій при переведенні активів.

Наприклад, уряд Венесуели запустив цифрову валюту з наміром використовувати її для обходу санкцій США.

Вплив на кредитну політику держав

Законодавчо неврегульований обіг альтернативних грошей здатний похитнути традиційну фінансову систему держави. Навіть більше - оскільки криптовалюта циркулює в глобальній мережі, дії однієї країни, яка купує і продає криптовалюту, можуть дестабілізувати економіку інших країн, де також використовують цифрові гроші.

Як різні держави регулюють ринок криптовалюти?

Активне просування

Низка держав розглядає криптовалюту як корисну фінансову інновацію, здатну за правильних підходів до її регулювання розвивати економіку і створювати нові робочі місця. Уряди таких країн створюють криптовалютні хаби, брокерські контори, залучають фахівців, підтримують розвиток криптовалютних бірж.

Саме такий підхід використовують на Мальті, де діє "Національна стратегія блокчейн", запроваджені пільгові податки для міжнародних компаній (Binance і OKEx), які активно використовують криптовалюту.

В Азії центром поширення криптовалюти є Сингапур. Уряд країни використовує гнучкі підходи до розвитку цифрових технологій у цій галузі. Зокрема, "токен-день", коли деякі роздрібні торговці приймають різні криптовалюти в якості оплати.

Швейцарія прагне створити індустрію криптовалюти - "Криптодолину" на кшталт "Силіконової Долини". Тут теж діють привабливі для цього сектору податкові ставки.

Цікавий приклад демонструє Білорусь, яка має комплексне "криптовалютне" законодавство і де діє режим активного сприяння розвитку цифрових технологій. Тут є спеціальна економічна зона - "Парк високих технологій" (ПВТ), в країні можна реєструвати криптовалютні біржі й обмінники, видобувати цифрові гроші.

Держава не оподатковує криптовалютні операції або оподатковує з мінімальною ставкою. Водночас, оператори криптовалютних бірж зобов'язані ідентифікувати клієнтів, дотримуючись вимог фінансового моніторингу та надавати звіти про кошти.

Обмеження й цілковита заборона (Китай, Індія і Південна Корея)

Уряди таких країн вважають, що легалізація й широкий обіг цифрових грошей містять більше ризиків, ніж переваг і здатні завдати серйозної шкоди фінансовій стабільності цих країн. Наприклад, Китай заборонив своїм банкам використовувати криптовалюту в якості платіжного інструменту. Під забороною тут і криптовалютні біржі.

Баланс між фінансовими інноваціями та управлінням ризиками

Такий підхід передбачає залучення нових технологій в фінансову систему держави й водночас створення системи захисту від відповідних ризиків. Тобто, держави виводять криптовалютний сектор в правову площину, створюють певні правила і мають зиск для національного бюджету у вигляді податків з обігу цифрових активів. Окрім того тут удосконалюють методи боротьби з відмиванням грошей через криптовалюту, розвивають систему кібербезпеки.

Наприклад, в Австралії уряд вимагає, щоб криповалютні біржі реєструвалися в національній службі по боротьбі з відмиванням грошей. А в Естонії – щоб такі біржі, проводячи торги на суму понад 1000 євро, зустрічалися зі своїми клієнтами і вели облікові записи. В Люксембурзі діяльність відповідних бірж ліцензована.

Англія пішла іншим шляхом: у цій країні немає окремих криптовалютних ліцензій, але кожному бізнесу, пов'язаному з криптовалютою (обмінники, біржі, ICO, IEO провайдери, постачальники додатків криптогаманців), необхідно зареєструватися в Управлінні фінансового нагляду (FCA).

Щодо стягнення податків на доходи від використання криптовалюти, то в кожній країни цієї групи вони різні. У Франції стягують податки на приріст капіталів від обігу віртуальних активів. У Німеччині податок щодо криптовалюти не застосовують, якщо вона є засобом платежу.

У Швейцарії та ОАЕ операції з криптовалютою прирівнюють до розміщення цінних паперів. Законодавство США передбачає низку вимог для підприємств, що надають грошові послуги й використовують криптовалюту. Наприклад, учасники біржових операцій із віртуальними активами повинні реєструватися і повідомляти про підозрілі транзакції в FinCEN (спеціальна служба з фінансового нагляду).

Захист для криптоінвесторів

Більшість криптовалютних бірж і обмінників впровадили процедуру верифікації клієнтів, дехто планує перевіряти джерела походження коштів. Деякі криптобіржі вже співпрацюють з аналітичними сервісами.

Не сидить сидьма й кіберполіція – вона постійно вдосконалює інструменти у боротьбі із фінансовими злочинцями. Йдеться, скажімо, про ідентифікацію анонімних користувачів платформи криптовалют за їхніми транзакціями.

На світовому рівні боротьбою з цифровими махінаціями та тіньовими схемами під час біржових криптовалютних операцій займається міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (ФАТФ). Із нею співпрацює МВФ. Утім, наскільки широко розповсюджені криптовалютні махінації у світовому вимірі, не відомо.

Складність питання зумовлена неврегульованістю національних законодавств щодо поширення цифрової валюти.

Україна & криптоіндустрія: і хочеться й колеться

В Україні, за словами голови парламентського підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Олексія Жмеренецького, обсяг транзакцій з віртуальними активами становить близько 150-200 млн $ на день, а капіталізація віртуальних активів сягає понад 2 млрд долл.

Чи може наша країна йти шляхом заборон і санкцій стосовно розвитку криптовалютної індустрії? Думаю, що ні.

Поки що ми пасемо задніх у розробці власної "криптовалютної стратегії". Хоча певні зміни є. У грудні 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №3637 "Про віртуальні активи".

Він має на меті законодавчо врегулювати принципи функціонування ринку таких активів, які сьогодні, по-суті, перебувають в тіні. Криптообмінники та біржі працюють нелегально, а права учасників ринку жодним чином не захищені законом.

Згідно з проектом закону, державній реєстрації підлягатимуть ті постачальники послуг у сфері обігу віртуальних активів, котрі працюють й з традиційними грошима. Ліцензію видаватимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку або Національний банк України.

Також в Україні діє закон 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення".

У квітні 2020 року парламентарі внесли до нього зміни в частині регулювання обігу криптовалюти. Вони дають правове визначення основних понять зі сфери цифрових активів і запроваджують відповідальність за використання їх у злочинних цілях.

Документ передбачає, що постачальниками послуг виступатимуть не лише криптовалютні біржі й обмінники, а й компанії, які проводять ICO (залучають криптовалютні інвестицій в нові технологічні проекти та стартапи).

Законодавчі новації встановлюють обов'язкову верифікацію криптокористувачів, запроваджують контроль за прозорістю та підзвітністю роботи постачальників послуг із віртуальними активами, посилюють безпеку у віртуальному просторі. Наглядатиме за дотриманням законодавства в цій сфері Міністерство цифрової трансформації України.

Вважаю, що легалізація ринку віртуальних активів в Україні сприятиме активній реєстрації компаній, які ведуть криптовалютний бізнес, їхній співпраці з банківською системою і залученню інвестицій. Місцеві блокчейн-фахівці зможуть розвивати в правовому полі України власні проекти.

До речі, Національний банк України міг би скористатися новими технологіями і стати потужним гравцем на ринку криптовалюти, створивши власні цифрові гроші й через них залучати інвестиції у вітчизняну економіку, підтримувати стабільність банківської системи, впливати на криптовалютний ринок.

Збалансований підхід в управлінні ризиками і можливостями при адаптації українського законодавства до реалій сучасного криптовалютного ринку може стати одним з суттєвих важелів розвитку економіки.

З одного боку сприятливе середовище і створення криптовалютної долини притягне додаткові інвестицій, з іншого - правильне і прозоре оподаткування дасть можливість наповнювати держбюджет.

Це допоможе Україні успішно здійснити діджитал трансформацію й вийти з ролі перманентного позичальника грошей у міжнародних організацій.