Чому Україна легалізує криптовалюту не з того кінця

Через три роки після першого біткоїн-буму на крипторинку почався новий бичачий тренд. 

Обійшовши за капіталізацією Facebook, біткоїн встановив рекорд вартості ($41 тис. за монету) і, хоча трішки просів, за прогнозами, до кінця року може злетіти до $300 тис. 

Щодня в світі продається і купується крипти на чверть трильйона доларів. Можна подумати, що мрія Сатоши Накамото скоро стане реальністю і криптовалюта змете стару фінансову систему. 

Насправді крипта продовжує залишатися напівлегальним ноу-хау для посвячених, далеким від масового прийняття. Але судячи зі ставлення українських законодавців до криптовалют, в найближчому майбутньому ситуація може змінитися. 

Україна — лідер з використання крипти

Щороку в світі складається величезна кількість рейтингів, які демонструють успіхи країн в різних сферах — від економіки до політики. У більшості з них присутня й Україна. 

У торішньому Глобальному рейтингу інновацій ми зайняли 45-е місце, в Рейтингу легкості ведення бізнесу — 64-е, в Рейтингу верховенства права — 72-е, в Рейтингу економічної свободи — 134-е. 

Але в одному списку ми були на голову вище за інші країни. Я маю на увазі Глобальний рейтинг прийняття криптовалют, вперше складений американською компанією Chainalysis — стартапом, що спеціалізується на створенні програмних продуктів для боротьби з кіберзлочинністю. 

Виявляється, за обсягом операцій з криптовалютою і активністю користувачів ми займаємо перше місце в світі. 

При цьому стан справ на українському крипторинку навряд чи можна назвати задовільним: спроби регулювання цієї сфери поки ні до чого не призвели. Чи можливо змінити ситуацію і що саме потрібно зробити? Спробуємо розібратися. 

Платіжний засіб, цінні папери або товар? 

Головна проблема регулювання крипторинку — ідеологічна. Криптовалюта і регуляція — речі взаємовиключні, як планова економіка і капіталізм. Адже цінність крипти полягає саме в можливості здійснювати анонімні транзакції без посередників і податкової звітності. 

За задумом творця (або творців) біткоїна, децентралізований блокчейн-сервіс має значно здешевити процес переказу коштів. Але стати альтернативою традиційній фінансовій системі криптовалюта поки не змогла. 

Неможливо бути незалежним, якщо СБУ під приводом боротьби з фінансуванням тероризму може заарештувати обладнання майнінгової ферми, а банки відповідно до нових правил фінансового моніторингу заблокувати рахунок після того, як ви продали крипту на Р2Р-платформі на кшталт LocalBitcoins, Paxful, або Hodl Hodl і вирішили перевести кошти в готівку. 

Поки що держава не знає, як поводитися з цим новим інструментом. Фінрегулятори різних країн не можуть прийти до спільної думки щодо того, чим саме є криптовалюта. 

Одні вважають її звичайним платіжним засобом, другі — цінними паперами, треті — товаром. 

У першому офіційному зверненні щодо крипти Нацбанк України назвав біткоїн грошовим сурогатом. Пізніше заявив, що ні грошовими коштами, ні цінними паперами, ні грошовими сурогатами крипта не є. 

Позиція головного фінансового регулятора країни щодо крипти досі не прояснена. Отже, і питання регулювання криптовалютного ринку не може бути вирішене, адже спочатку треба зрозуміти, що саме держава хоче регулювати. 

Закони є, результату немає

З новою силою питання необхідності регулювання крипторинку почали обговорювати після обрання президента Зеленського, команда якого розробила концепцію цифрової держави. 

Зараз у парламенті існує міжфракційне депутатське об'єднання Blockchain4Ukraine ("Слуга Народу", "Європейська Солідарність", "Голос" і "Батьківщина"), яке підготувало кілька документів, що стосуються регулювання ринку криптовалют. 

Це проект "Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів, що стосуються оподаткування операцій з криптоактивами" (№2461) та "Закон про запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (№2179). 

Законодавці, здавалося б, зробили серйозний крок на шляху до врегулювання крипторинку. Але варто уважніше поглянути на ці документи — і ми побачимо, що головні проблеми так і залишилися невирішеними. 

Податковий кодекс змінять. А Цивільний?

У чому проблема зі змінами до Податкового кодексу? Замість того щоб визначитися з тим, чим є крипта, законодавці вирішили одразу почати з питання оподаткування. 

Законопроект передбачає отримання податку з власників таких активів, але не дає ніяких преференцій. Там не піднімається питання пільг на поставки обладнання, особливого статусу крипто-компаній, необхідності змін до КВЕД. 

Як на мене, регулювання крипторинку потрібно починати з внесення змін саме до Цивільного кодексу, який кодифікує всі правовідносини. Зробити це потрібно тому, що податки є похідним від певних відносин, а не навпаки. 

У Цивільному кодексі потрібно вказати, що саме можна робити з цими активами. Користувач має розуміти, що він отримає в разі декларації крипти: чи можна буде передавати її у спадок, дарувати, розраховуватися, відстоювати право на володіння в суді. 

На жаль, таких змін не було і ми досі не знаємо, з чим маємо справу, коли йдеться про криптовалюту. 

Юрособи як і раніше не можуть працювати з криптою

А ось які проблеми виникли з "антивідмивним" законом. З моменту подачі в Раду до підписання законопроекту №2179 пройшло всього три місяці. 

Справа в тому, що цей Закон приймали на вимогу Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF): без нього Україна гарантовано потрапила б у чорний список цієї організації. 

У цьому Законі також немає ні слова про права учасників українського крипторинку, зате докладно описана система санкцій і штрафів у разі порушення норм AML (Anti-money laundering — заходи по боротьбі з відмиванням грошей). Нам знову не сказали, що можна робити, зате докладно пояснили, чого не можна. 

З моменту появи цих документів пройшло трохи більше року, але ситуація не змінилася: фізичні особи продовжують працювати з криптовалютами так само, як робили до цього, юридичні — як і раніше не можуть цього робити. 

Але ж для адекватного регулювання криптовалютного ринку потрібно вносити зміни не тільки в цивільний і податковий кодекси, але і в банківське законодавство. 

Сьогодні відкрити рахунок компанії яка обслуговує криптопроекти не можна: якщо банкіри почують слово "майнінг", жоден комплаєнс така компанія не пройде. 

Провести транзакцію з призначенням "покупка криптовалюти" теж не вийде: банк просто не пропустить такий платіж. 

Україні потрібна стратегія 

На жаль, в питаннях регулювання крипторинку наші законодавці постійно біжать попереду паровоза. Перед тим, як приймати закони, потрібно зрозуміти, чого можна досягти з їх допомогою, а цього поки не відбувається. Таке враження, що нікого не хвилює, будуть ці закони працювати, чи ні. 

Як саме буде розвиватися ситуація з регулюванням українського крипторинку, сказати складно. Але активність депутатів з Blockchain4Ukraine натякає, що зміни точно будуть. 

У грудні Рада прийняла в першому читанні проект "Закону про віртуальні активи" (№3637). 

Автори документа запевняють, що Закон істотно трансформує українську економіку: крипта отримає юридичний статус, завдяки чому в Україну зайдуть криптобіржі, на кшталт Binance.

Про повну легалізацію крипти, як в Японії, в цьому законопроекті не йдеться. Наші законодавці визначили крипту як нематеріальне благо — по суті, як інтелектуальну власність (саме так визначається поняття нематеріального блага в Цивільному кодексі України). 

Чим викликали в криптоспільноті чимало суперечок, адже це явно не про біткоїн. Крім того, з документу не зрозуміло, які права і гарантії надаються учасникам ринку. 

Україні потрібна стратегія: регуляторам необхідно зрозуміти, чого вони хочуть досягти — заборони, легалізації або просто оподаткування? 

Стратегії поки немає. Виробити її можна, залучивши до роботи над законопроектами великих гравців криптосфери, можливо, закордонних інвесторів, у яких є уявлення про те, як має виглядати таке законодавство. 

Поки що думка значущих для українського криптосегменту компаній при розробці законів не враховувалася. 

Утім, інтерес депутатів до сфери — хороший знак. Якщо закон про віртуальні активи приймуть, в Україні можна буде отримувати ліцензії на професійне обслуговування цього сегменту. 

Для старту цього вистачить, і якщо в Україну дійсно зайдуть найбільші криптообмінники, наша економіка сильно виграє.