Енергетика, яка вбиває

Енергетика, яка вбиває

Чому ставка уряду на найбільш "брудний" енергоресурс – вугілля – є помилкою.
Понеділок, 21 грудня 2020, 13:12
ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики

Українська енергетика – один з лідерів забруднення нашого довкілля. З усіх викидів шкідливих речовин до атмосфери 65% припадає на стаціонарні джерела. Це заводи, фабрики та електростанції.

Найбільш неблагополучне в екологічному сенсі місто країни — це Бурштин на Прикарпатті. Саме там працює сумновідома Бурштинська ТЕС, що використовує вугілля в якості основного палива. 

Щороку вона викидає в повітря до 183 тис. тонн забруднюючих речовин: летючу золу, недопалене пилувате вугілля, сірчистий ангідрид, оксиди азоту, сполуки важких металів. 

А ґрунти та води отримують свою порцію отрути через золошлакові відходи та скиди зворотних вод.

Реклама:

Її "сестра" — Київська Дарницька ТЕЦ — робить те саме в столиці: повітря стає непридатним для дихання, а із золовідвалу вітер постійно зносить тонни пилу, що розсіюються околицями. 

І все це відбувається в густонаселеному районі міста, де люди частіше скаржаться на проблеми з диханням і де частіше діагностують онкозахворювання.

Серед ТОП-100 найбільших забруднювачів довкілля України чільне місце посідають 14 енергетичних підприємств – теплові електростанції і теплоелектроцентралі. 

Це Курахівська та Вуглегірська ТЕС на Донеччині, Запорізька ТЕС, Ладижинська ТЕС на Вінниччині, Трипільська ТЕС на Київщині, Добротвірська ТЕС на Львівщині та інші. 

Нещодавно своїм рішенням Уряд визначив пріоритетне використання вугілля в якості основного палива на ТЕС. Тобто ресурсу, який найбільш шкідливий для екології і від якого поступово відмовляються в розвинутих країнах Євросоюзу. 

Так, в 2019 році Німеччина скоротила використання кам’яного вугілля в енергетиці на 33%, а бурого – на 22%. 

Бундестаг ухвалив закон, за яким остання вугільна станція в країні закриється у 2038 році. 

Аналогічне рішення на законодавчому рівні погодила й Франція – останні чотири вугільні електростанції там припинять роботу в 2022 році. Низка інших країн ЄС теж визначили граничні строки відмови від вугілля як найбільш "брудного" енергоресурсу.

Так розпочинається глобальний перехід на нові джерела генерації енергії. І хоча нафта, газ та вугілля зберігають лідерство в якості основних енергоресурсів (майже 85% первинної енергії), але передові держави світу вже мають стратегічний курс на зростання частки відновлювальної енергетики.

В Україні за рахунок потужного атомного енергетичного сектору (25% в постачанні первинної енергії та майже 50% у виробництві електроенергії) можна компенсувати зменшення використання вугілля. Проте, сьогодні воно має частку в 30% від загального постачання первинної енергії. На жаль, судячи з тих рішень, які приймає влада, найближчим часом ця частка не лише не зменшиться, а навіть збільшиться.

Що ми будемо мати на виході? По-перше, зростання обсягів викидів в атмосферу діоксиду сірки та азоту, твердих речовин, оксиду вуглецю та інших сполук. 

По-друге, отруєння цими речовинами тисяч людей, відкладені наслідки якого вони незабаром відчують на собі. 

По-третє, негативний вплив на клімат, що не дозволить Україні виконати свої зобов’язання в рамках Паризької угоди і буде призводити до аномальних природних явищ та стихійних лих.

В умовах, коли дві третини населення країни проживає на територіях, де стан повітря не відповідає нормам безпеки, орієнтована на вугілля енергетика – це удар по найціннішому, що є в Україні – по людях. 

Тому сьогодні експерти, громадський сектор та усі небайдужі громадяни мусять донести до влади інформацію про згубність такого курсу. 

Лише разом ми зможемо зробити нашу енергетичну галузь більш безпечною і відновити баланс між захистом довкілля та економічними потребами держави. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: