Українська правда

Скільки і на що витратять українці на передріздвяних закупах

На відміну від країн Європи та Північної Америки, українці купують подарунки спонтанно, витрачаючи на це менше тисячі гривень.

Абсолютна більшість українців робить покупки безпосередньо перед святами у грудні, витрачаючи на передріздвяні подарунки до 1000 грн.

Про це свідчать результати дослідження передріздвяних споживчих настроїв, яке провела українська маркетингова агенція Postmen.

Подібні дослідження вже багато років проводять в різних країнах, однак в Україні ніхто раніше цією темою ґрунтовно не займався. Ми вирішили, чому би нам не почати цим займатись системно?

Методологія дослідження – Google-анкета, яка розповсюджується через Facebook та Instagram. Було опитано 1700 респондентів: 45% чоловіків і 55% жінок в усіх регіонах, у всіх вікових групах, всіх типах населених пунктів і з різними рівнями доходів домогосподарств.

Головний висновок дослідження – абсолютна більшість українців – 91% опитаних — робить покупки безпосередньо перед святами у грудні, витрачаючи на передріздвяні подарунки до 1000 грн – 57% опитаних. 

Середня сума, яку витрачають українці на різдвяні подарунки, становить 2185 грн.

 

Це значно відрізняється від того, як закуповуються в Європі і Північній Америці. Наприклад, у Великобританії головні покупки здійснюють до грудня – лише 39% споживачів залишають різдвяні закупи подарунків на грудень. 

20% роблять їх до листопада. В Україні ми взагалі не знайшли настільки далекоглядного сегменту споживачів. 

 

71% українців шукають подарунки в грудні, а 20% кажуть, що взагалі їх не шукають.

Спонтанність і малобюджетність — головні характеристики святкових покупок наших співгромадян. 

Відповідно, в топі подарунків опиняються солодощі, на які збираються потратитись 51,7% опитаних, дрібні сувеніри — 31,4%, іграшки – 30,3% і 26,3% — товари для гігієни та краси.

2020 рік був непростий і очікуване в країні зниження ВВП на 5 — 5,6% вже зараз досить відчутно позначається на падінні добробуту більшості українців. З початку року доходи зросли лише у 20,6% українців, тоді як знизились у 50,8%.

В той же час 58% українців свідчать, що їх витрати виросли.

Коли доходів менше, а витрати ростуть, джерелом покриття розривів стають заощадження і кредити. Заощадження знизились або зовсім відсутні у 62% українців.

Півроку – є горизонтом виживання для 55% співвітчизників і ця цифра трохи покращилась на найкоротшому горизонті (1-6 місяців) з часу початку карантину, однак найбільш помітно просіла кількість тих українців, кому вистачить заощаджень на півроку і більше.

Ставлення до кредитів в українців досить стримане і 57,1% стверджують, що не мають їх зовсім. Однак помітно, що з початку року лише у 6,8% населення обсяги кредитів скоротились, коли у 17,9% приросли.

Не дивно, що через зниження добробуту для більшості споживачів ціна стає ключовим фактором. 

Якщо у квітневому опитуванні споживчих настроїв на першому місці була якість, як головний фактор вибору товару чи послуги (для 77,4% опитаних), то в листопаді це ціна для 75,4% населення.

В розрізі цінностей бренду бачимо зростання запиту на простоту і щирість, хоча загалом ціннісна ієрархія мало змінилась в десятці і зовсім не змінилась в першій четвірці, де головними для українців залишаються чесна ціна, висока якість, безпека і екологічність. Непохитне шосте місце за патріотизмом.

Невеликі але важливі зміни відбулися у сприйнятті значимих дій брендів, які схиляють вибір споживачів на свою користь. Втома від теми COVID19 і карантину повертає в топ вічні цінності – Армія і волонтери – саме їх підтримка найбільше заохочує споживачів робити вибір на користь брендів. 

Далі йде збереження робочих місць і турбота про власних співробітників і лише в кінці списку боротьба з коронавірусом.

Не залежно від того, чи жорстким буде локдаун – більшість українців не планують подорожей і поїздок на Різдво і Новий рік.

І головне, що ми дізнались – українці цього року переважно святкуватимуть вдома і з своїми найближчими. Тому варто подумати над тим, як протягом свят допомагати людям зміцнювати родинні і дружні стосунки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
маркетинг споживання дослідження