Донбас без шахт: що думають мешканці?

Кабмін планує закривати збиткові вугільні підприємства. У найближчі роки цей процес прискориться, бо Україна долучилася до боротьби зі зміною клімату, ратифікувавши у 2016 році Паризьку угоду. 

Щоб стримати глобальне потепління на рівні 1,5-2°C, Угода передбачає зменшення викидів парникових газів. А це неможливо без відмови від використання викопного палива, зокрема вугілля, у наступні 20‒30 років.

З одного боку, закриття шахт – це доволі амбітне завдання для української енергетики. Близько 30% електроенергії в державі виробляється саме завдяки спалюванню вугілля. 

З іншого боку, за інформацією колишнього Міненерговугілля, з 2004 року в Україні вже було ліквідовано 68 державних гірничих підприємств, 19 державних шахт ліквідуються або перебувають у стадії підготовки до ліквідації. 

Із 33 державних шахт 29 є нерентабельними та функціонують виключно завдяки щорічним багатомільярдним дотаціям з державного бюджету. А кількість працівників, задіяних у галузі, скоротилася з майже 1 млн у 1991 році до менш ніж 40 000 у 2020 році.

Процес поступового закриття шахт та справедливої трансформації шахтарських регіонів неможливий без залучення місцевого населення. Щоб зрозуміти, що думають про це мешканці вугільних регіонів Донбасу, ГО Екодія та Представництво Фонду Еберта в Україні презентували дослідження "Майбутнє справедливої трансформації в Україні: сприйняття в шахтарських містечках". 

Чи можливо зробити процес закриття шахт безболісним для населення? Що потрібно для вирішення проблем монопрофільного міста? На що розраховують місцеві у випадку закриття шахт? Про ці та інші результати дослідження – далі. 

Залежність міста лише від шахти — це недолік

У дослідженні, яке проводилось у липні та серпні 2020 року, взяли участь мешканці шахтарських міст: Добропілля, Мирнограду, Новогродівки, Покровська, Вугледара, Селидового і Торецька. 

Опитані жителі зазначили, що економічні проблеми є головною причиною депресивних настроїв населення та занепокоєння щодо свого майбутнього. І одним з основних компонентів економічних негараздів, на думку респондентів, є монопрофільність їхнього міста.

Більшість оцінює її як недолік, оскільки це означає велику залежність бюджету міста та добробуту населення від роботи одного підприємства. Його "успішність" впливає на почуття впевненості у майбутньому.

При цьому, монопрофільність впливає на вибір професії та можливостей для самореалізації молоді. Учасники(-ці) фокус-групових дискусій зазначають, що їхня освіта пов’язана з вуглепромисловою діяльністю, що накладає обмеження на самореалізацію в інших сферах. 

Натомість, опитані демонструють готовність працювати у тих сферах, що гарантують гідний рівень життя: ІТ-технології, психологія, юриспруденція, служба в поліції. Також престиж професії шахтаря зменшується, ця робота вже не викликає зацікавлення у частини молодого населення. 

Закриття всіх шахт викликає занепокоєння

Найбільший ризик для власного міста респонденти вбачають у закритті вугільних шахт. Реакція щодо цього неоднозначна. З одного боку, місцеві жителі погоджуються, що нерентабельні підприємства треба закривати, оскільки вони є економічно невигідними та не приносять прибуток.

З іншого боку, тема ліквідації шахт є болючою для аудиторії. Деякі опитані зазначають, що у разі "модернізації" багато підприємств могли б відновити високі показники видобутку, бути "конкурентоспроможними" та приносити кошти у бюджет регіону.

Респонденти вважають, що ініціатива влади щодо поступового закриття шахт може бути сприйнята населенням емоційно та призвести до масових протестів. Крім цього, це може спричинити міграцію до інших населених пунктів та за кордон. 

У разі закриття шахт місцеве населення очікує від національної та місцевої влади на альтернативне працевлаштування для працівників шахт, підтримку малого та середнього бізнесу, запровадження пільг для інвесторів, організацію оперативного перенавчання, перекваліфікацію працівників, а також затвердження рівня заробітної плати не нижче поточної на шахтах.

Питання забруднення довкілля хвилює, але не дуже

Опитані жителі вугільних регіонів зауважили негативний вплив від шахт, що призводить до забруднення довкілля та погіршує здоров’я населення. Хоча ці проблеми вони вважають другорядними.

Попри це, екологічні проблеми можна поділити на три основні групи:

• проблеми, пов’язані з діяльністю шахт: забрудненість повітря, водойм; терикони в межах міста, які підвищують радіаційний фон; порушення норм безпеки під час затоплення шахт;
• місцева система опалення на вугіллі, що призводить до небезпечних викидів у повітря;
• діяльність інших промислових підприємств (наприклад, м’ясокомбінату чи свиноферми), що забруднюють довкілля відходами виробництва. У міста, які розташовані поблизу, поширюється інтенсивний сморід. 

Більшість респондентів(-ок) вважає, що після припинення вуглевидобутку екологічна ситуація в регіоні покращиться, хоча зміни не будуть швидкими. 

Що потрібно для справедливої трансформації вугільних регіонів?

Вугільні шахти в Україні будуть поступово закривати. Щоб цей процес не був болючим для мешканців вугільних міст та економіки України, він має бути справедливим. Нижче кілька важливих рекомендацій для забезпечення справедливої трансформації вугільних регіонів:

1. Місцевий, регіональний та національний рівні повинні тісно співпрацювати

Голос людей у регіонах, які найбільше постраждають через закриття вугільних шахт, має бути почутим. Центральна влада мусить підвищити або побудувати довіру до себе з боку місцевого населення. Лише так трансформація буде по-справжньому справедливою.

2. Процес закриття шахт має відбуватись поступово, з узгодженими детальними планами та чіткими датами

Уряд має визначити та озвучити публічно конкретну дату закриття вугледобувних підприємств та відмови від використання вугілля в енергетиці. 

При цьому, трансформація вугільного сектору та закриття шахт повинні плануватися завчасно, ґрунтуючись на стратегічному баченні розвитку шахтарських регіонів. 

3. Диверсифікація місцевої економіки дасть нові робочі місця 

Уряд та місцева влада повинні стимулювати відкриття інноваційних підприємств, розвивати малий та середній місцевий бізнес. Це забезпечить не тільки створення нових робочих місць, але й попередить появу нової моноіндустрії.

4. Перекваліфікація звільнених шахтарів дасть альтернативу професії шахтаря

Думки та рекомендації колишніх шахтарів мають бути враховані під час створення програм перекваліфікації. Уряд повинен забезпечити перепрофілюванням вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що знаходяться у вугільних містах і готують шахтарів.