Газова біржа: можливості для держави і населення

Підписання нового транзитного контракту, створення незалежного оператора української ГТС та можливість вільно обирати постачальника для побутових споживачів – ці події за останній рік прикували до ринку газу увагу українців.

Проте галузь продовжує трансформуватися.

Тепер великі зміни відбуваються на оптовому ринку, що наблизить енергетичну євроінтеграцію і зробить ціноутворення прозорим та справедливим.

Ці зрушення тісно пов'язані з розвитком газової біржі на базі Української енергетичної біржі.

Чому це важливо

Газова біржа – це центр організованої торгівлі блакитним паливом. Вона концентрує всю торгову ліквідність газом в одному місці і працює за однаковими для всіх учасників прозорими правилами та конкурентними механізмами.

На біржі передбачені різні строки поставки (коротко-, середньо- та довгострокові) газу за цінами, які максимально відображають об'єктивну вартість ресурсу у певний проміжок часу.

Наявність біржі газу – обов'язковий елемент інфраструктури провідних газових ринків, без якого неможливе існування цивілізованих конкурентних відносин.

Розвиток та популяризація такого майданчика дозволять вирішити багато проблем українського газового сектору: зробити ціноутворення максимально відкритим, підвищити конкуренцію та позбутися неринкових схем, що шкодять державному бюджету та б'ють по кишенях побутових споживачів.

Проблема справедливого ціноутворення

За обсягами видобутку власного газу Україна посідає четверте місце в Європі, поступаючись Норвегії, Нідерландам та Великобританії. Ми також маємо розвинену газотранспортну систему та підземні сховища, що дозволяють зберігати значні обсяги блакитного палива. Проте оптові ціни на газ в Україні традиційно вищі за європейські, хоча для цього немає об'єктивних причин.

Про це йдеться в презентації Енергетичного співтовариства, присвяченій становленню української газової біржі. Через відсутність в Україні власної біржі ціни на газ розраховуються через складні формули, які спираються на ціни європейських хабів та включають вартість транспортування газу в країну.

Поява біржі дозволить створити національний ціновий індекс, який відображатиме об'єктивну вартість газу, а не умовний імпортний паритет. Зрозумілі правила торгівлі залучатимуть на ринок іноземних трейдерів, що ще більше зміцнюватиме український ціновий бенчмарк та економіку держави.

Такий індекс, враховуючи значний національний видобуток та активне використання підземних сховищ іноземними трейдерами, зможе слугувати не тільки національним, а й міжнародним ціновим базисом для сусідніх країн.

Чим активнішими будуть торги на біржі, чим більше до них долучатиметься учасників та зростатиме конкуренція, тим швидше ми побачимо зниження ціни на газ в Україні. Оптова торгівля – це гарний старт до цієї мети.

Поле для маневру постачальників

Ціни на енергетичних ринках постійно змінюються, реагуючи на безліч факторів: від погоди до міжнародних конфліктів. Через це для оптових покупців газу важливо мати можливість хеджувати свої ризики залежно від ринкової ситуації і купувати газ з різними строками постачання – на добу чи на місяць.

До прикладу, під час різкого падіння цін на газ у розпал карантину оптові покупці на світових ринках мали стимул купувати газ із строком поставки протягом доби або на добу наперед, а не на місяць, що тоді було значно дешевше.

Проте в Україні вони не мали такої можливості: короткостроковий (спотовий) ринок відсутній, хоча саме він є індикативом ступеня розвиненості ринку. Розвиток газової біржі заповнить цю прогалину і дасть учасникам нові інструменти для балансування своїх потреб, а споживачам – для закупівлі газу.

Така трансформація вигідна не тільки оптовим покупцям, а й населенню. Постачальник природного газу, маючи можливість купити дешевший ресурс відповідно до ситуації на ринку, також отримує можливість запропонувати кращу ціну і кінцевому споживачеві, аби перемогти в конкуренції за клієнтів.

Вирішення проблеми небалансів

Функціонування короткострокового ринку газу на біржі – це ключовий елемент, аби ринок добового балансування міг працювати. Досі замовники послуг транспортування не могли регулювати свої добові небаланси шляхом купівлі чи продажу короткострокових стандартизованих контрактів на біржі.

Саме це є цільовою моделлю балансування газу відповідно до регламентів ЄС.

Тобто учасники самі балансують свої портфоліо. Якщо вони цього не зробили протягом газової доби, ОГТСУ здійснює фінансове врегулювання позитивних небалансів за маржинальною ціною продажу, а негативних – за маржинальною ціною придбання. За своєю суттю ці ціни мають бути штрафними та формуватися на підставі вартості здійснення балансуючих дій ОГТСУ.

ОГТСУ здійснює лише залишкове балансування ГТС за потреби: купує газ, якщо сукупні відбори перевищують заявлені, і навпаки – продає надлишки газу.

Зараз ОГТСУ закуповує газ для потреб балансування через систему державних закупівель ProZorro з прив'язкою до цін на європейських хабах. Саме це і стало причиною, що маржинальні ціни, які були сформовані на підставі таких закупівель, дуже відрізнялися від реального ринкового рівня цін на газ в Україні.

Побачивши таку різницю, учасники ринку можуть створювати штучні небаланси.

Коли маржинальна ціна купівлі була нижче ринкової, учасники просто відбирали газ з ГТС, умовно, купували його за дуже привабливими цінами. Або навпаки – створювали штучні позитивні небаланси, коли ОГТСУ "купував" дорожче, ніж ринок, у результаті чого державна компанія втрачала кошти.

Робота повноцінної газової біржі та її інтеграція з ОГТСУ дозволить закрити таку схему. Маржинальна ціна продажу та придбання буде прив'язана до ринкової, що зупинить практику створення штучних небалансів.

Разом з тим, газова біржа – це, передусім, інструмент для замовників послуг транспортування та ОГТСУ для балансування, особливо після внесення змін до кодексу ГТС щодо підвищення штрафів за небаланси учасників.

Шлях до прозорості на ринку

Біржа – це шлях до прозорості ціноутворення, яке базуватиметься на балансі попиту та пропозиції, і прозорості як результату відсутності дискримінації. Досягти цього покликана анонімність бірж: продавцям та покупцям невідомі автори газових заявок, що виключає можливість маніпуляцій та змов.

Що для цього потрібно зробити і що вже зроблено?

Відділення від "Нафтогазу" незалежного Оператора ГТС та розвиток торгівлі газом у рамках УЕБ – процеси, важливі для становлення повноцінної газової біржі. Разом з тим, на шляху до цієї мети залишається низка перешкод.

Гучною заявою про намір подолати ці перешкоди стало укладення 29 липня меморандуму про взаєморозуміння для реформування газового сектору в Україні між Українською енергетичною біржею, Міненергетики, Європейським банком реконструкції та розвитку й Енергетичним співтовариством.

Реалізація меморандуму вже почалася.

Депутати внесли поправки до закону "Про публічні закупівлі". Ці зміни дадуть змогу ОГТСУ, операторам газорозподільних мереж та іншим суб'єктам купувати газ для врегулювання добових небалансів винятково через газову біржу. Верховна Рада схвалила відповідний законопроєкт у першому читанні.

Кліринг – необхідна передумова для функціонування біржі. За результатами проведених торгових операцій має здійснюватися взаємозалік коштів між продавцями та покупцями газу, що гарантує виконання укладених на біржі угод.

Це відбуватиметься на базі банку через так звані ескроу-рахунки, на яких зберігаються кошти за торговими операціями до здійснення взаємозаліку. Цей механізм уже діє на УЕБ, але підписанти меморандуму працюють над залученням центрального контрагента для забезпечення повноцінного клірингу.

Становлення  спотового  ринку. 

В межах УЕБ вже функціонували середньо- та довгостроковий ринки природного газу. Але з зазначених причин важливим є розвиток саме короткострокового – спотового – ринку. Торги за цим напрямом віднедавна щодня проводяться на Українській енергетичній біржі. Проте поки що без оператора ГТС.

Відкриття газової біржі має і значно ширший – євроінтеграційний контекст. Успіх у цьому процесі стане гучним підтвердженням наших європейських прагнень і наблизить інтеграцію енергетичних ринків України та ЄС.

Біржа – гарантія доступу до ринку широкого кола гравців, що понад 20 років тому стало основою для лібералізації енергетичного сектору країн Європи. Позитивний вплив існування прозорого вітчизняного ринку газу вже невдовзі зможе побачити кожен українець у власних квитанціях за газ.