Що вбереже галузь житлово-комунальних послуг від падіння в прірву?

Найближчими днями на розгляд депутатів Верховної Ради України виносять законопроект №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг". 

Це комплекс напрацьованих змін до фундаментального закону "Про житлово-комунальні послуги", що набув чинності ще у грудні 2017 року.

За цей період закон здобув реноме неоднозначного, спричинив низку правових колізій та ситуацій, що неможливо врегулювати на практиці без змін до цього закону. 

І це при тому, що закон впровадив фундаментальні зміни у відносинах споживачів та виконавців послуг, змінив положення в інших законах і підзаконних актах. 

У деяких випадках ці зміни зашкодили інтересам споживачів, і ускладнили роботу виконавців послуг.

Участь у роботі над законопроектом взяли експерти галузі, органів місцевого самоврядування та Асоціації міст України, які в роботі над змінами акцентували увагу на механізмах захисту прав споживачів.

Насамперед, розвінчаю міф, що зміни до закону відкриють безперешкодний доступ комунальників у квартири без дозволу мешканців чи запровадять додаткові нарахування. Автори цих "страшилок" не читали законопроект, оскільки там нічого подібного немає.

Ми пропонуємо змінити якраз ті речі, які потрібні більше людям.

ПЕРШЕ. Зміни дозволять застосувати менші тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Адже зазначена вартість враховує актуальну ціну газу, яка на 35% менша за ту, що використовувалась для розрахунку тарифів у 2018 році.

ДРУГЕ. Встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії отримає єдине надійне джерело – інвестиційні програми підприємств тепло- і  водопостачання.

Тобто доцільно повернути вартість встановлення лічильників у тариф, а не як зараз – окремим платежем для споживачів, що створює дискримінаційні норми для різних будинків. 

Адже вартість для будинку з восьми квартир і для будинку з 400 квартир буде різна, а роботи – однакові. А без лічильника, всі пам’ятають, нарахування за тепло значно менші, ніж за встановленими нормами.

ТРЕТЄ. Без змін до закону "Про житлово-комунальні послуги" оплата за комуналку перетвориться на виснажливий квест. Тільки теплопостачальним організаціям необхідно буде направляти мешканцям дев’ять платежів:

1) плата за послугу з постачання теплової енергії;

2) плата за послугу з постачання гарячої води;

3) плата за абонентське обслуговування;

4) внесок за встановлення вузла обліку теплової енергії;

5) внесок за обслуговування вузла обліку теплової енергії;

6) внесок за заміну вузла обліку теплової енергії;

7) внесок за встановлення вузла обліку гарячої води;

8) внесок за обслуговування вузла обліку гарячої води;

9) внесок за заміну вузла обліку гарячої води;

Аналогічна ситуація з водою. Платіжка нагадуватиме простирадло. При цьому під ширмою прозорості ховатиметься елементарна незручність та плутанина для споживача. 

Адже відповідальність підприємства перед споживачем має формуватись більш системними та дієвими методами. А тут таке враження, що окремо "за ґудзики" відповідати простіше.

ЧЕТВЕРТЕ. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках. Сьогодні такі мережі фактично ніхто не обслуговує. 

Хотілось би нагадати законотворцям трагічні випадки останніх років. Через відсутність належної експлуатації та утримання будинкових мереж та обладнання виникали масштабні аварії, а жертвами ставали невинні люди.  

І тому ми пропонуємо зміни до закону, які чітко встановлюватимуть відповідальних за стан мереж.  Саме цю кричущу прогалину у законодавстві закривають зміни.

П’ЯТЕ. "Наріжним каменем" нового закону "Про житлово-комунальні послуги" було делегування мешканцям повного права управляти своїм житлом. 

Саме мешканці за новим Законом отримали право обрати організацію, якій довірять управління будинком. Замість "старої" послуги з утримання будинку запроваджена нова — послуга з управління багатоквартирним будинком. 

На жаль, ця норма щодо вибору управителя виявилась нежиттєздатною на практиці. У Києві понад 11 тисяч багатоквартирних будинків. За останні три роки кількість випадків, коли мешканці самі обрали управителя, можна порахувати на пальцях. 

Як наслідок — ЖЕКи продовжують "тягнути лямку" і надавати послуги, згідно з ефемерними нормативами, а не відповідно до вимог реальних власників житла і реальних потреб будинків. І це на фоні стрімкого старіння будинків і необхідності їх ремонту та належної експлуатації.

Зміни до Закону здатні убезпечити нас від прірви, в яку ми можемо потрапити. Вихід — надати право органам місцевого самоврядування провести конкурси там, де мешканці за різних обставин не можуть обрати управителя самостійно.

Ми всі чекаємо цих змін, ми всі сподіваємось на особисту відповідальність кожного депутата, на колективний розум і розважливість Верховної Ради України при розгляді і голосуванні законопроекту №2458.