Українська правда

Де сховані стимули для залучення інвестицій

Чому інвестори часто віддають перевагу ринкам сусідніх країн, та як Україна може збільшити інвестиційну привабливість.

Україна перебуває у надзвичайно конкурентному глобальному середовищі, й інвестиційна привабливість сусідніх країн є суттєво вищою.

Порівняння розмірів залучених інвестицій Україною та країнами-сусідами показує, що інвестори віддають перевагу "знайомим" ринкам, які мають більш передбачуване бізнес-середовище та привабливіші умови для інвесторів.

Наприклад, лише у 2018 році Польща залучила 11,5 млрд дол, Чехія – 9,4 млрд дол, Угорщина – 6,3 млрд дол. Україна залучила лише 2,9 млрд дол.

Чому інвестори надають перевагу сусідам

Крім більш стабільної економічної ситуації, держави-сусіди пропонують інвесторам низку стимулів.

Угорщина пропонує субсидії та гранти для інвестицій понад 5 млн євро, податкові пільги (0% ЄСВ для працівників з PhD, звільнення від податку на прибуток), гранти на створення робочих місць, позики під низький відсоток.

Польща звільняє від податку на доходи на 10-15 років і податку на майно, надає гранти на інвестиційні витрати (2-7,5% – для більшості проєктів, до 11,5% – для масштабних проєктів, 12,5% – для проектів у депресивних регіонах).

Чехія звільняє від податку на прибуток на десять років, Словаччина – від податків на доходи та оренду й продаж нерухомості за пільговою вартістю.

Словенія заохочує пільгами при сплаті податку на прибуток та податковими стимулами для депресивних регіонів. Казахстан звільняє від податку на прибуток і пропонує безплатне користування державними землями.

Галузі, яким надаються такі пільги, різні в різних країнах, але найбільше заохочують галузі, які створюють додану вартість.

Отже, політична готовність уряду до підтримки інвестиційної діяльності є важливим фактором для інвесторів при виборі ринку. Це слугує сигналом для інвесторів, що уряд готовий до довгострокового співробітництва.

Що пропонує Україна і чи можна більше

В Україні поки що нема законодавства, яке б стимулювало інвестиційну діяльність. Вітчизняна економіка хоч і модернізується, та все ще залишається більшою мірою сировинною з невисоким відсотком переробки.

Першочергове завдання для України – створення інвестиційних стимулів для проєктів, які будуть реалізовуватися в індустріях з високою доданою вартістю: машинобудуванні, хімічній промисловості, електроніці.

1 липня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3760 "Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями". Він передбачає надання низки інструментів державної підтримки проєктам із сумою інвестицій понад 30 млн євро. Інвесторами можуть бути іноземці та українці.

Акт підвищить конкурентні переваги України як напряму капіталовкладень, сприятиме розвитку індустрій з високою доданою вартістю та переорієнтації економіки України із сировинної на економіку, сфокусовану на створенні доданої вартості продукції, виробленої на території України.

Офіс Національної інвестиційної ради провів дослідження в одній із галузей з високою доданою вартістю – машинобудуванні. Щоб порівняти ROI (коефіцієнт, який показує рівень прибутковості або збитковості бізнесу) в Україні і країнах Східної та Центральної Європи, ми взяли реальний кейс однієї з держав з greenfield-інвестиціями французької компанії, яка виробляє автозапчастини.[BANNER1]

Капітальні інвестиції компанії у 2016 році становили 32 млн євро. У 2017 році вона отримала операційний дохід 5,92 млн євро при виробничій потужності 37% від максимальної. Рівень завантаженості піднімався поступово і повинен був вийти на максимальний рівень у 2020 році, але через коронавірус максимальну кількість робочих місць, 950-1000 робітників, слід очікувати у 2021-2022 роках.

Якби компанія збудувала завод в Україні, зважаючи на менші виробничі витрати, операційний дохід при максимальній завантаженості (17,6 млн євро) був би вищий, ніж у сусідній країні (16 млн євро), але ставка дисконтування для України за оптимістичного сценарію становить 16%, а країна-сусід має 4,8%.

У результаті, інвестиції в сусідній країні повернуться 2022 року, IRR (процентна ставка, яка описує рентабельність інвестиції) становитиме 1,76%. В Україні інвестиції також могли б повернутися 2022 року, а IRR міг би становити 2,34%, але лише за умови ухвалення законопроєктів з підтримки залучення інвестицій.

Податок на прибуток становив би 0% протягом п'яти років, які обрав інвестор в межах 15-річного інвестиційного договору. Так на реальному кейсі можна побачити, наскільки важливо створювати додаткові інвестиційні стимули.

Українському законодавству необхідно наблизитися хоча б за базовими пунктами до сусідів, щоб мати змогу конкурувати і боротися за інвесторів.

Досвід Сербії, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини демонструє, що наявність інструментів державної підтримки інвестиційних проєктів є суттєвою конкурентною перевагою в нарощуванні обсягу інвестиційних проєктів.

Ухвалення необхідного законодавства в Україні сприятиме залученню інвесторів, створенню робочих місць, розвитку регіонів, підвищенню рівня життя людей, розвитку індустрій з високою доданою вартістю та місцевих постачальників, інтеграції в глобальні ланцюги постачання та переорієнтації економіки із сировинної на економіку з високою доданою вартістю.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
інвестори інвестиції законодавство