Гільдії якості: чому контроль конкурентами ефективніший за державний

Державна регуляція є наріжним каменем взаємостосунків влади з бізнесом. 

Послаблення такого контролю та скасування законодавчих атавізмів вже є постійним елементом порядку денного урядових засідань. 

Але ми прагнемо піти далі і надати бізнесу те, на що він по-перше, заслуговує, а по-друге, зробить ефективніше за державу – можливість саморегулювання. Ось чому це важливо.

Право бізнесу самостійно регулювати діяльність своєї сфери для України не нове. 

До прикладу, асоціація учасників ринків капіталу та деривативів, до лав якої може вступити будь-яка профільна організація, проводить науково-освітні заходи, надає можливість взяти участь у колективному напрацюванні змін до спеціалізованого законодавства, здійснює третейський розгляд спорів та проводить рейтингування професійних учасників. 

Ця асоціація має законодавчо визначений статус саморегулівної організації — такої, що має право на публічну репрезентацію своїх членів зокрема та інтересів галузі в цілому, захищає права споживачів послуг компаній-членів та застосовує інші важелі впливу, які балансують ринок. 

Однак, так як асоціації учасників ринків капіталу та деривативів, пощастило далеко не всім галузям.

Українське законодавство дозволяє створити саморегулівні організації (СРО) лише у 16 сферах — землеустрою, архітектури, оціночної діяльності, адміністрування недержавних пенсійних фондів тощо.

Об'єднання представників решти сфер, наприклад, ріелтори, виробники, вчителі, власники готельно-ресторанного бізнесу, медіатори та багато інших отримати статус саморегулівної організації не мають права. Це просто не передбачено законодавством. 

Прогалину, яка уже багато років не дає шансу українському бізнесу довести свою спроможність регулювати сферу самостійно, покликаний заповнити законопроект про саморегулювання господарської та професійної діяльності в Україні. 

Він розроблений Мінекономіки разом із представниками бізнес-об'єднань та експертами Офісу ефективного регулювання BRDO. 

Це рамковий документ, який дозволить створювати саморегулівні організації майже у будь-якій сфері. 

Чому цей законопроект важливий для бізнесу? Перш за все, він закладає основи для реалізації формату взаємодії, коли державі не потрібно втручатись у кожну сферу. 

Бізнес цілком здатен об’єднуватись та регулювати діяльність своїх представників самостійно. 

Якщо десяток підприємців у певній сфері, де немає державного регулювання, погодили дотримання певних правил та стандартів своєї роботи, то і за виконанням цих домовленостей стежить не держава, а таке об'єднання. 

Якщо ж державне регулювання на ринку присутнє, воно може бути передане до профільної СРО, коли та доведе свою спроможність на реалізацію функції, яку раніше виконував держорган. 

Це — шлях до професіоналізації контролю та зменшення адміністративного тиску на бізнес. 

По-друге, рамковий закон дає рівне право набути статус саморегулівної кожній організації, яка відповідає чіткому набору критеріїв. 

Від поширення саморегулювання виграють як учасники таких організацій (репутаційно, а відтак і фінансово), так і споживачі, яким пропонують нову якість та кращий захист прав. 

СРО відомі тим, що стежать за дотриманням високих стандартів безпечності і якості продукції, робіт і послуг, а також гарантують відповідальність перед споживачами в разі порушення їх членами правил діяльності, затверджених організацією.

По-третє, проектом намагаємось вирішити проблему чинного саморегулювання, про яку говорить бізнес — корупція та зловживання повноваженнями в СРО. 

Аби саморегулівні організації не стали "монополістами", які вимагають побори з бізнесу за право бути в організації чи взагалі займатися діяльністю на ринку, законопроектом пропонуємо посилити публічність та прозорість діяльності СРО. 

Так, керівництво саморегулівної організації буде зобов’язане оприлюднювати рішення органів управління, внутрішні правила та процедури, реєстр членів, а також звітувати про фінансові надходження. 

Окрім того, документом передбачені інструменти запобігання конфлікту інтересів, де у випадках, коли організації делегованого повноваження з регулювання ринку, на керівництво СРО поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом "Про запобігання корупції".

У світовій практиці вдалими прикладами є професійні асоціації кінологів (The Kennel Club, American Kennel Club) чи об’єднання в сфері грального бізнесу (AGA, ECA). 

У першому випадку жорсткі правила членства та самоконтроль спільноти тримає "чистоту" порід, гарантують високу якість. 

У другому — конкуренти уважно слідкують за дотриманням правил гри один одного, нікому не вдається махлювати аби не отримати надприбутки недоброченим способом. 

Стратегія того як має виглядати та за якою моделлю розвиватись інститут саморегулювання в Україні, напрацювався у постійних консультаціях з представниками різних сфер, які і є тим активом, що сформував запит на зміни. 

Відтак, ми зупинились на варіанті, який не нав’яже саморегулювання і не зробить його перевагою, що доступна лише обраним. 

Ми пропонуємо українському бізнесу рівне право на об'єднання в СРО у тому форматі, до якого він готовий. І тоді кожен вирішує для себе: скористається він цим правом чи ні. 

Я вбачаю зацікавленість у можливості саморегулювання, наприклад, для виробників крафтового пива. 

Це креативний товар ручної роботи, який за замовчуванням вимагає високої якості та чистоти виробництва. 

Об’єднавшись ці компанії зможить визначати ще суворіші стандарти, аніж того потребує держава, а згодом зареєструвавши певний товарний знак зможуть популяризувати традиції українського пивоваріння в світі. 

Законопроект, що ми пропонуємо — рамковий. Такий, що дасть поштовх для поступового розвитку саморегулювання в Україні в кращому його прояві: добровільно, свідомо, відповідально. 

Від такого підходу виграють як підприємці, так і споживачі. Очікуємо, що ця позитивна ініціатива отримає необхідну підтримку від народних обранців.