Українська правда

Більшовизм в головах нездоланний

Відповідь на колонку Вікторії Войціцької

20 травня народна депутатка України 8 скликання опублікувала на сторінках ЕП колонку, у якій звинувалила олігарха Ріната Ахметова у зловживанні монопольним становищем, приховуванні надприбутків "ДТЕК Енерго" та виведенні коштів компанії через "прокладки".

22 травня генеральний директор "ДТЕК Енерго" Дмитро Сахарук відповів, звинувативши депутатку у брехні та політичних маніпуляціях, а колонку назвав "цілеспрямованим нападом на компанію".

Пізніше Вікторія Войціцька у своїй колонці більш дельно пояснила головні тези попередньої колонки та навела аргументи на підтвердження своїх слів. 

Публікуємо колонку гендиректора "ДТЕК Енерго" з відповідями на ці звинувачення. 

***

Закон про десовєтізацію та декомунізацію Україна прийняла в 2015 році. Але, на жаль, ненависть до капіталу, приватної власності і приватного бізнесу в головах опонентів конкурентного ринку неможливо скасувати законом.

Хвиля охочих рахувати чужі гроші і радіти тому, що хтось став біднішим, керується тими, хто боїться втратити тіньовий контроль над схемами, тими, хто прикривається інтересами народу і робить все, щоб Україна залишалася бідною і слабкою. Бідними простіше правити.

Набагато складніше створити умови для залучення капіталу в Україну, захистити інтереси інвесторів і платників податків, забезпечити чесну конкуренцію і реальний ринок.

Називати біле чорним, видавати брехню за правду і заробляти політичну популярність, підтасовуючи факти – це основний принцип всіх заяв, авторства Вікторії Войціцької та співавторів з літературного цеху імені Андрія Геруса.

ДТЕК за 15 років своєї історії:

- створив і зберіг більше 70 тисяч робочих місць, з гідною оплатою праці;

- заплатив понад 11 млрд доларів податків до бюджету України;

- інвестував 10,4 млрд доларів в розвиток енергетики України, з яких 1,2 млрд — в "зелену" енергетику;

- направив понад 1,5 млрд доларів у сталий розвиток (соціальні інвестиції, охорона праці, навчання персоналу, екологія);

- реконструював на своїх ТЕС 21 енергоблок (з 23 реконструйованих за цей період в Україні), на яких встановив сучасне пилоочисне обладнання, що забезпечує досягнення європейських нормативів щодо викидів пилу.

Внесок нашої компанії в економіку України склав майже 23 млрд доларів.

"НЕмонополіст"

ДТЕК не має монопольного становища на ЖОДНОМУ з ринків.

14% на ринку генерації. "Енергоатом", наприклад має – 55%, імпортери до 10%.

15% має ДТЕК в "зеленій" енергетиці.

ДТЕК не має істотного впливу на ринок. Видобуте вугілля споживається власною генерацію для виробництва електроенергії і на цінову політику інших постачальників і споживачів в Україні компанія не має впливу. 

Ціна вугілля в Україні 70 дол./т, в Роттердамі — 35 дол./т

Ринкова ціна на електроенергію дозволяє покривати певний рівень вартості вугілля, який не залежить безпосередньо від цін в контрактах на вугілля. Ціна на електроенергію на біржі за останній тиждень травня 2020 року складає 80 копійок за МВт/годину й відповідає ціні вугілля у 30 доларів за тонну.

У статті Войціцької повторюється одна маніпуляція. Використовуючи імпортний індикатив, автор намагається ігнорувати витрати на перевезення вугілля в Україну. При поточній ціні вугілля в Роттердамі 35-40 дол./т у відповідній якості з урахуванням транспортування і перевалки в Україні ця ціна відповідає 55 дол./т.

Поточна ціна 35-40 $ є "спотовою" ціною за якою реалізуються залишки не продані за довгостроковими контрактами. Середня ціна API2 (так званий "Роттердам") за попереднє десятиліття складає 80-85 дол./т). 

Якщо ж говорити про довгострокові контракти, то цільовим індикатором має бути контракт, який сягає 70 дол./т., що відповідає показникам ф’ючерсів.

Таким чином, існує брехлива порочна практика вихоплювати в моменті якусь цифру і порівнювати її з українськими реаліями.

Україна ніколи не зможе видобувати своє вугілля з собівартістю нижчою за показники шахт з відкритим способом видобутку. 

В Україні складні поклади вугілля. Наші шахтарі кожен день спускаються на півкілометрову глибину і потім ще декілька кілометрів рухаються до забою. 

В Кемерово або Колумбії це вугілля видобувають із кар’єрів великою наземною технікою. Що дешевше? 

Справді, собівартість вугілля з кращих українських шахт сьогодні вища він поточної ціни API2 в 1,5 рази. Собівартість вугілля із державних шахт вища в 3 рази. Це реальність. І з нею ми сперечатися не будемо. 

За 2005-2019 ми вклали у вугільну галузь 3,5 млрд доларів, збільшили видобуток вдвічі, забезпечили незалежність від імпорту і ніколи, жодного разу не отримували держдотацій. 

У цей час на державних шахтах видобуток знизився майже у 5 разів — з 17,1 до 3,6 млн тонн, хоча держава дотувала вугільну галузь на 12 млрд дол. І кожен українець скидається на зарплати шахтарям з державних шахт, щоб покрити чиєсь недбальство, чиюсь корупцію.

Ціни електроенергії в Україні і ЄС

Ще одна відома "зрада" псевдоекспертів, що в Україні струм "дорожче, ніж в ЄС".

Це кричуща брехня.

В Україні генерація заробляє виключно на біржовій ціні. Все. В нас працює недореформований ринок. 

У Словаччині частина платежів генерації не включається в ринкову ціну на біржі, а включається відразу в тариф кінцевого споживача. 

Відповідно, коли порівнюються ціни у нас і там відбувається примітивне викривлення. Давайте порівняємо кінцевий тариф. 

При середньому тарифі для промислових споживачів Словаччини в 140 євро за МВт*год, — 94 євро — це фактичні платежі за генерацію (плата за потужність, підтримка ТЕЦ і ВДЕ, дотації державної енергетики), при тому що ринкова ціна біржі у Словаччині 25 євро.

Ринки електроенергії Словаччини та України структурно відрізняються, а екс-депутат Войціцька проводить порівняння непорівнюваних цін для дискредитації не тільки бізнесу ДТЕК, а й української енергетики в цілому.

 

Ціну на електроенергію в Бурштинському острові формує імпорт

Тепер про Бурштинський енергоострів. Це унікальне місце, яке повністю синхронізоване з енергосистемою ЄС. З початку 2020 року частка ДТЕК Бурштинської ТЕС на ринку на добу вперед в енергоострові в середньому становила 19%. 

З моменту запуску нового ринку і відкриття вільного імпорту з Європи, ціну на ринку на добу наперед в Бурштинському енергоострові формують імпортери. 

Коли наступного разу вам Герус, Войціцька або будь хто з лобістів великих споживачів, скаже про 90% частки у ДТЕК в Бурштині, знайте – це брехня. 

При тому українська ТЕС включається в найбільш складні години, балансуючи енергосистему. У той час як імпортери постачають коли хочуть, коли їм це вигідно, не маючи жодної відповідальності за баланс енергосистеми.

Хто вбиває українські АЕС?

Український атом постав в центрі політичних спекуляцій. Так сталось, що усі лобісти неочікувано стали на захист АЕС, з яких за українською традицією прийнято витискати максимум, встановлювати тарифи на межі собівартості. 

Ті, хто сьогодні відчайдушно захищає АЕС від розвантаження, є авторами 1,6 млрд збитків "Енергоатому" у першому кварталі 2020 року. 

Лише уявіть: "Енергоатом" – багаторічний донор бюджету України в першому кварталі, коли він виробляв до 80% електроенергії в окремі часи, отримав 1,6 млрд збитків.

Постає питання: можливо, проблема не в кількості кіловат атому, а в ціні, яку він має отримувати за них, а в боргах, які сформовані перед "Енергоатомом" неринковими механізмами?

Що ж відбувається з атомом і нами? "Укренерго" розробило оптимальний баланс, за яким енергосистема може працювати. 

Тож ситуація, коли в окремий момент ТЕС виробляли більше, можлива. У Німеччині такі випадки є системними. 

Так, у травні 2020 року частка базової потужності там становила 64% (12,1 ГВт), а маневреної 36% (6,9 ГВт). Але при зростанні навантаження, частка базового навантаження знижувалася до 37% маневрена потужність збільшувала навантаження до 63% (22,4 ГВт). 

Середня частка "Енергоатому" за місяць буде не меншою, ніж минулого року – у діапазоні 48%. І врятувати "Енергоатом", як і усю галузь, можуть тільки ринкові зміни, усунення адміністративних надбудов, приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня, виведення атомної електроенергії на вільний ринок. 

Звинувачення ДТЕК з боку НКРЕКП у навмисному зниженні ціни на оптовому ринку електричної енергії є такими, що не витримують жодної критики. 

Скільки себе пам’ятаю, вперше ДТЕК звинувачують саме у занижені ціни. Це настільки комічне твердження, що можна було би не звертати уваги, якби не автори цієї заяви. А це власне орган, який відповідає за роботу ринку. 

Вже майже рік ми стверджуємо, що ціна на ринку не відповідає економічно обґрунтованому рівню. 

Дії Андрія Геруса та НКРЕКП увесь цей час спрямовувались саме на обвалення цієї ціни, створення можливостей для маніпуляцій. Кожне падіння ціни зафіксоване в якості особистої перемоги на сторінці Геруса.

Власне, за участі НКРЕКП сьогодні низка трейдерів встановлюють ціну на ринку нижче 55 коп. за кВт*год на обсяг електроенергії, не забезпечений реальними контрактами на поставку. 

Простіше кажучи, вони обвалюють ринок, не маючи споживачів, до 60-80 коп. Кількість таких заявок зросла на 1500% за останні дні. Але регулятор цього не помітив, бо сам створив для цього умови, а звинуватив ДТЕК.

А вже 1 червня, коли горе-трейдери пішли з ринку, ціна відновилася до рівня середньої ціни першого кварталу 2020 року — 137 коп. за кВт*год. 

Даю підказку Герусу та НКРЕКП — саме час звинуватити ДТЕК, у зростанні ціни в 1,5 рази. 

Але це буде ще складніше, бо ДТЕК не змінював комерційну політику. Таким чином, робота ринку підтвердила некоректність висловлювань НКРЕКП, діючих і колишніх народних депутатів.

Прибутковість теплової генерації ДТЕК у 1,5 нижча, ніж у підприємств-аналогів

Про "надприбутки" ДТЕК написано багато. Однак, тільки у нас при рентабельності за показником EBITDA в 20% говорять про надприбутки. 

Очевидним, з назви цього показника, є той факт, що цей прибуток не враховує податки, відсотки за кредитами і амортизацію (по суті інвестиції необхідні для роботи підприємства). 

Середньогалузевий рівень цього показника в інших країнах, відповідно до незалежних досліджень, становить 30%. Тобто, показник ДТЕК в 1,5 рази нижче, ніж у колег по галузі. 

При цьому за чистим фінансовим результатом компанія отримала збиток. Звісно, можна і на біле говорити чорне, однак "надприбутки" від цього не з’являться.

Компанія не "виводила гроші" з бізнесу

Після розвалу державного вугільного сектора, втрати шахт на окупованих територіях, розриву економічних зв'язків з країною-агресором, "Корум" (велике шахтне машинобудування) більшу частину своєї продукції продавав ДТЕК. І для ДТЕК "Корум" був ключовим машинобудівним підприємством. 

У цій ситуації, було прийнято рішення про інтеграцію, оскільки "Корум" стрімко йшов до згортання операційної діяльності та звільнення персоналу.

Фінансування оборотного капіталу і інвестицій для рестарту, стабільної роботи "Корума" з боку ДТЕК було можливим тільки за умови входження машинобудівного холдингу в периметр бізнесу "ДТЕК Енерго", що і було зроблено.

Всі подібні придбання проходять обов'язкову незалежною оцінку з боку оцінювачів з високою репутацією, тому будь-які спотворення неможливі.

Власне, як я писав минулого разу, я вважаю, що ДТЕК не лише продовжив життя українського вуглевидобутку, він також врятував велике шахтне машинобудування.

Запрошую Вікторію Войціцьку спуститися в шахту ДТЕК і порівняти ті умови і технології, які стали доступні завдяки інвестиціям ДТЕК, з технологіями та умовами роботи на державних шахтах.

Надприбутки "ДТЕК Трейдингу"

Варто зазначити, що "ДТЕК Трейдинг", звітність якої опублікувала в статті пані Войціцька, є українською компанією, яка в повному обсязі сплачує податки в Україні. А це в 2019 році – 462 млн грн.

Маніпуляцією є звинувачення "ДТЕК Трейдинг" у надмірному заробітку. 

Прибуток компанії безпосередньо пов'язаний з прийняттям на себе ризиків по закупівлі та постачанню енергетичних ресурсів, волатильністю ціни, гарантіями оплати. 

Трейдинг зі свого боку гарантує виконання довгострокових контрактів для виробничих підприємств. При цьому прибутковість в цілому відповідає прибутковості аналогічних компаній і рівню взятих ризиків.

Підсумовуючи цей текст, я хочу зробити важливий акцент. Мене безкінечно дивує той факт, що працюючи в Україні, забезпечуючи роботою 70 тис. співробітників, інвестуючи в Україну, заводячи кредитні та інвестиційні гроші в Україну, я маю відповідати політикам та блогером, чи не забагато заробляє українська компанія.

При цьому не отримуючи жодних дотацій чи преференцій з боку держави. Не виплачуючи дивідендів, а реінвестуючи в українську економіку.

У 2015 році, не зважаючи на катастрофічне становище великої частини українських підприємств, мені особисто здавалось, що точка біфуркації подолана, що більшовизму в головах українців, принаймні її інтелектуальної еліти, вже не буде. 

На жаль, більшовизм, непрофесійність та заангажованість – це виклик, проти якого ми можемо протиставити тільки результати своєї роботи, роботи тисяч співробітників ДТЕК. І цією роботою, її внеском в українську економіку, я можу пишатися.

Врешті-решт, ми стоїмо перед історичним занепадом енергетичної галузі в Україні. Вже очевидно, що при таких регуляторних керманичах ніякої стабілізації галузі не буде. 

А, відповідно, 50 млрд грн дефіциту галузі дуже скоро розділяться на кожного українського громадянина. І ми всі заплатимо за недбальство, злочинну упередженість та непрофесіоналізм. 

У цей час автори цього злочину будуть тикати пальцями навкруги у пошуках винного. Однак, коли ти при владі, зробити це трохи складніше, ніж коли ти простий блогер.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ТЕС ДТЕК енергетика Ахметов АЕС