Шанс прибрати зайву бюрократію у виробництві ліків

Сьогодні, коли закрилися кордони, порушені ланцюги глобальних інтегрованих поставок, обмежився експорт, країни усвідомили важливість внутрішнього ресурсу. Стало зрозуміло, що стабільність – це, в першу чергу, про власний потенціал, а не про допомогу "ззовні". Сьогодні прийшов час оцінити можливості українського бізнесу, його потреби та перспективи розвитку.

Очевидно, що одна з галузей, до якої прикута особлива увага під час епідемії – фармацевтика. Спроможність національних виробників ліків забезпечити населення медикаментами, враховуючи їхній зростаючий дефіцит в ЄС, стала однією з основних вимог сьогодення. Багато років поспіль регулювання цього сектору економіки було не на користь вітчизняного виробника.

Однак українські виробники ліків довели, що є конкурентоспроможними та затребуваними не тільки в Україні, але й за кордоном. Успішно займаються власними дослідженнями та розробками, так само як і на замовлення від іноземних партнерів, експортують готові лікарські засоби не тільки до СНД, але й США та ЄС, отримують сертифікати якості від провідних міжнародних регуляторів. 

Українська фармацевтична галузь - перспективний сектор економіки, частка якої у ВВП країни складає майже 1% (за попередніми розрахунками, близько 0,93%). Потенціал у локальних виробників лікарських засобів значний, і компанії готові інвестувати у розвиток галузі. За 5 років тільки фармкомпанії-члени СУП інвестували в розвиток галузі близько 400 млн доларів.

Проте ефективно розвиватися сьогодні цій галузі заважає низка бар’єрів. І уже цієї середи, 20 травня, у фармгалузі може з’явитися шанс їх прибрати — Верховна Рада планує розглянути у другому читанні законопроєкт №2429. 

Це – одна з найбільш очікуваних ініціатив для українського виробника ліків. Це – та сама ініціатива, яка, не порушуючи міжнародних угод, зможе вирівняти позицію національного виробника, надавши ті умови, якими вже користуються національні виробники інших держав світу на "своєму полі".

Що пропонує цей проєкт закону?

1.     Гармонізація вимог патентного законодавства

Вводиться в дію міжнародний принцип "Болар", що надає виробникам генеричних ліків (еквівалентів оригінальних лікарських засобів) можливість займатися розробкою та реєстрацією лікарських засобів до завершення терміну дії патенту на оригінальний препарат.

Таким чином, генеричні ліки, що є в декілька разів дешевшими за оригінальний препарат, можуть виходити на ринок на 2-3 роки швидше. Зараз українські виробники можуть починати розробку генеричного лікарського засобу тільки в той момент, коли дія патентної охорони вичерпана, і коли аналогічні генеричні препарати американських або європейських, навіть індійських виробників вже випускаються на ринок.

2.     Стабілізація ринку донорської крові в Україні  

Законопроєкт надає можливість залучати приватні інвестиції у заклади служби крові з використанням механізмів державно-приватного партнерства.

Створюються умови для збільшення обсягів заготівлі плазми крові та виробництва із неї препаратів крові на території України.

Частково обмежується експорт критичних дефіцитних компонентів крові для забезпечення внутрішніх потреб населення та створення передумов для розвитку власного виробництва.

3.     Скасування зайвих регуляторних бар’єрів в торгівлі

Виключаються сертифікати якості на серію психотропних речовин з переліку документів, необхідних для отримання дозволу на ввезення в Україну. 

Подібної вимоги немає в ЄС та інших країнах світу, що ускладнює ввезення відповідних готових лікарських засобів та сировини для виробництва таких препаратів в Україні. Відповідну вимогу буде замінено на інформацію щодо кількісного хімічного складу за показниками специфікації виробника.

Зараз особливо важливим є збільшення інвестицій в вітчизняне виробництво ліків та усунення штучних бар’єрів, реальна гармонізація зі світовими та європейськими практиками. 

Це послугує поштовхом до розвитку фармацевтичної галузі та дозволить запобігти дефіциту ліків, з яким зіштовхнулася Європа під час епідемії коронавірусної хвороби. І ми маємо зробити це зараз, щоб не опинитися в кризовій ситуації ані сьогодні, ані за десять років.

Тож Спілка українських підприємців звернулася до депутатів та керівництва Парламенту із закликом дотриматися наміченого плану та прийняти законопроєкт №2429. 

Не піддаючись впливу лобістів, які не зацікавлені у розвитку вітчизняного R&D, зміцненні позицій та нарощування конкурентоспроможності національного виробника на внутрішньому та міжнародних ринках. Не дозволяючи продовжувати штучну монополію на певні види ліків в Україні, стримувати розвиток науки та виробництво доступних аналогів препаратів в Україні. Не перетворюючи Україну на ринок збуту для великих міжнародних гравців, на відміну від тих країн, в яких державницька позиція не дає поля для подібних зловживань.